- •2.1. Тепловий розрахунок
- •Якщо теплообмін відбувається без зміни агрегатного стану теплоносіїв, то
- •2.2. Конструктивний розрахунок
- •2.2.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •2.2.2. Пластинчаті теплообмінники
- •2.2.3. Спіральні теплообмінники [9]
- •2.2.4. Теплообмінники типу „труба в трубі”
- •2.3. Гідравлічний розрахунок теплообмінників
- •2.3.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •Пластинчаті теплообмінники
- •Тепловий розрахунок
- •Теплове навантаження теплообмінника
- •Орієнтовний вибір теплообмінника.
- •Перевірочний розрахунок
- •Конструктивний розрахунок
- •2.1. Розрахунок товщини обичайки
- •2.3. Розрахунок штуцерів
- •2.4. Опори апарату.
- •3.2. Коефіцієнт тертя – визначаємо по залежності (2.49):
- •2.4.2. Розрахунок теплообмінника „труба в трубі”.
- •Тепловий розрахунок
- •1.1.Температурний режим апарату
- •1.2. Теплове навантаження теплообмінника
- •1.3. Розрахунок необхідної поверхні теплообміну
- •Гідравлічний розрахунок і підбір насосу
- •Конструктивний розрахунок
- •2.4.3. Розрахунок пластинчастого підігрівача
- •1. Тепловий розрахунок
- •1.3. Визначення середнього температурного напору:
- •1.4. Розрахунок орієнтовної поверхні теплообміну і попередній вибір стандартизованого теплообмінника.
- •1.5. Перевірочний розрахунок
- •2. Конструктивний розрахунок
-
Конструктивний розрахунок
Назначаємо матеріал для обичайки і труб – нержавіюча сталь Х18Н10Т, яка має границю міцності на розрив [4]: [σ] = 230 МПа.
2.1. Розрахунок товщини обичайки
Розрахунок проводимо по залежності [4]:
,
де D = 0,3 м – внутрішній діаметр апарату;
р = 0,3 МПа – надлишковий тиск в апараті;
[σ] = 230 МПа – допустиме напруження для сталі Х18Н10Т;
φ = 0,8 – коефіцієнт ослаблення обичайки із-за зварного шву;
Ск = 0,001 м – добавка на корозію.
= 0,0012 м.
Згідно рекомендаціям [2] теплообмінник виготовляють з труб діаметром 325 х 12. Таким чином, товщина обичайки 12 мм.
2.2. Днища
Найбільше використання в хімічному машинобудуванні отримали еліптичні відбортовані днища по ГОСТ 6533 – 78 [4], товщина стінки днища δ1 = 12 мм.
Р ис. 2. Днище теплообмінника
2.3. Розрахунок штуцерів
Діаметр штуцерів розраховується за рівнянням:
,
де G – масова витрата теплоносія, кг/с;
ρ – густина теплоносія, кг/м3;
w – швидкість руху теплоносія у штуцері, м/с.
Звичайно швидкість руху рідин у трубах та каналах приймають в межах 0,5 – 3,0 м/с, швидкість парів та газів 15 – 30 м/с.
Приймаємо швидкість толуолу у штуцері 1 м/с; швидкість пари 15 м/с, тоді:
-
діаметр штуцерів для входу і виходу толуолу
d = [2,78/(0,785٠1٠870)]0,5 = 0,0638 м;
приймаємо d = 65 мм;
-
діаметр штуцера для входу пари
d = [0,176/(0,785٠15٠1,65)]0.5 = 0.0952 м;
приймаємо d = 100 мм;
-
діаметр штуцера для виходу конденсату
d = [0,176/(0,785٠1٠932)]0,5 = 0,0155 м;
приймаємо d = 25 мм.
До всіх штуцерів приварюються фланці згідно з ГОСТ 12820 – 80.
Конструкції і розміри фланців приведені на рис. 3.
Р ис.3.Конструкція фланців
dу |
D |
D2 |
D1 |
h |
n |
d |
||||||
25 |
100 |
75 |
60 |
12 |
4 |
11 |
||||||
65 |
160 |
130 |
110 |
14 |
4 |
14 |
||||||
100 |
205 |
170 |
148 |
14 |
4 |
18 |
2.4. Опори апарату.
Максимальна маса апарату:
Gmax = Ga+Gв = 740 +212 = 952 кг = 0,009 МН,
де Ga = 740 кг – маса апарату (Табл.. 2.5 додатку)
Gв – маса води, що заповнює апарат підчас гідравлічного випробовування.
Gв = ρв٠Н٠ πd2/4,
де ρв =1000 кг/м3 - густина води;
Н = 3 м – висота труб;
d = 0,3 м – діаметр апарату.
Gв = 10000,7850,3023 = 212 кг.
Приймаємо, що апарат встановлений на двох опорах, тоді навантаження на одну опору:
Gоп = 0,009/2 = 0,0045 МН
По [8] вибираємо опору з допустимим навантаженням 0,01МН.
Рис. 4 Опора апарату.
3. Гідравлічний розрахунок
3.1. Швидкість толуолу в трубах
wтр = G2z/(0,785dвн2n2) ,
де z = 2 – число ходів;
dвн = 0,016 м – внутрішній діаметр труб.
wтр = 2,782/(0,7850,016290870) = 0,35 м/с.