Ідеографічне письмо.

Ідеографія - письмо графічними знаками, що позначають поняття. Основною

одиницею ідеографії є ідеограма, або логограма, — писемний знак, який,

на відміну від букв, позначає не звук чи склад якоїсь мови, а ціле слово

або корінь слова. Ці знаки — своєрідні схематичні малюнки, якими можна

передавати поняття конкретних істот і предметів, дієслівні поняття, а

також абстрактні, які так чи інакше асоціюються із зображеннями, У

примітивних писемностях прості ідеограми в загальних рисах збігаються.

Наприклад, ідеограма око зі сльозами на позначення горя використовується

в таких історично і територіально далеких писемностях, як китайська і

майя. Позначуваним, як бачимо, є не сам життєвий факт, а ті поняття, які

виникають у свідомості людей і вимагають свого вираження на письмі.

Перехід від піктографії до ідеографії пов'язаний із потребою графічно

передати те, що не має наочності й не піддається малюнковому зображенню.

Позначувачами на перших етапах ідеографічного письма залишалися ті самі

малюнки, але позначуване змінюється. Якщо в піктографії зображення ока

позначало око, то в ідеографії воно, крім ока, позначало й зіркість.

я хвилястою лінією (хвилі), "сонце" в шумерській і китайській

ідеографії позначалося кружечком із крапкою посередині. Як бачимо, в

ідеографії малюнок виступає і в прямому, і в переносному значеннях.

В ідеографічній системі кожен знак може позначати будь-яке слово в

будь-якій граматичній формі у межах поняттєвих асоціацій, викликаних

зображенням.. Коло можливих значень знака обмежене сусіднім колом

значень. Так, скажімо, знак, який зображує ноги, може означати "ходити",

"стояти", "приносити" тощо, але не може означати "ступня", "підошва", бо

для цього існують інші знаки.

На відміну від піктографії, в ідеографії можна говорити про систему

письма. Система письма характеризується постійним складом знаків.

Потреба прискорити розвиток письма і можливість передавати складніші за

змістом і довші за розміром тексти зумовили схематизацію малюнків,

перетворення їх на умовні знаки — ієрогліфи (від гр.

hieroglipho"священні письмена") — ідеографічні знаки, в зображенні яких

зберігається деяка символічна подібність із зображуваним предметом.

3 Утвердженням ієрогліфічного письма виникла проблема алфавіту і

навчання письму та читанню. Щоб прочитати ієрогліфічне письмо, необхідно

знати значення знаків, що оформились у середовищі, яке виробило їх і

певний час користувалося ними.

Хоч ідеографія має багато спільного з піктографією (вона зародилася в

середині піктографії; єгипетське письмо III — II тисячоліття до н.е. —

зразок перехідного від піктографії до ідеографії письма: має малюнки й

ідеограми), однак вона різко відрізняється від піктографії. Ідеографічне

письмо, по-перше, досить повно передає зміст словесного повідомлення

незалежно від його конкретності абстрактності; по-друге, передає

елементи структури висловлювання — словесний склад, словопорядок;

по-третє, користується строго фіксованими і стійкими за зображенням

знаками.

До ідеографічного письма належить шумерське (IV — I тис. до н.е.),

еламське (XXIII — IV ст. до н.е.), єгипетське (XXX ст. до н.е. — V ст.

н.е.), хеттське (XV— VII ст. до н.е.), китайське (з XIII або XV ст. до

н.е.), майя (IV— XVI ст.), ацтекське (до XVI ст.), ще не розшифровані

пам'ятки острова Пасхи (XIV—XIX ст.).

Так, зокрема, в китайській писемності 60 тис. ієрогліфів (у широкому

вжитку — 5 тис.). Омоніми передаються різними ієрогліфами, хоч

морфологічний склад і звучання в них однакове.

Недоліком ідеографічного письма, в тому числі китайського, є те, що дуже

багато знаків у системі, їх важко вивчити і зобразити (написати).

Закономірно виникає запитання, як таке письмо так довго протрималося у

Китаї і нині не здає своїх позицій. Цьому сприяли й тепер сприяють два

чинники. По-перше, в умовах Китаю, де кожна провінція говорить своєю

власною мовою або діалектом, який відрізняється від інших діалектів

більше, ніж деякі різні мови між собою, ієрогліфічна писемність

виявилася дуже зручним засобом міждіалектного і навіть міжнаціонального

спілкування, Так, скажімо, ієрогліф зі значенням “гора” існує в

китайській, японській та корейській писемностях, хоча читається він

графыка