3.4. Технологія fddi

3.4.1. Характерні особливості технології

Технологія FDDI була розроблена і стандартизована інститутом ANSI у 1988 році з метою збільшення швидкості передавання даних та надійності LAN. Це перша технологія локальних мереж, в якій для передавання даних почали використовувати волокнисто-оптичні кабелі. Fider Distributed Data Interface (FDDI) в перекладі означає - оптоволоконний інтерфейс розподілених даних.

Характерними особливостями технології FDDІ є:

1. Швидкість передавання даних - 100 Мбіт/сек;

2. Метод доступу до фізичного середовища - метод маркерного кільця;

3. Топологія - подвійне кільце;

4. Основне фізичне середовище – волоконно-оптичний кабель;

5. Максимальна довжина мережі - 200 км (2 х 100 км);

6. Максимальне число вузлів - 500;

7. Відновлення роботи мережі шляхом її внутрішньої реконструкції за допомогою стандартних процедур.

Мережа FDDI будується на основі двох кілець на основі волоконно-оптичного кабелю, до яких під’єднуються робочі станції (рис.3.14). Одне з кілець є основним, а друге - резервним. В нормальному режимі роботи для передавання даних використовується основне (первинне) кільце. Резервне (вторинне) кільце мережа використовує при обриві основного кабеля, або при виході з ладу однієї з робочих станцій. Використання двох кілець дозволило підвищити надійність роботи мережі FDDI і забезпечити автоматичне відновлення її роботи шляхом використання стандартних процедур.

3.4.2. Особливості методу доступу до фізичного середовища

Метод маркерного кільця, який використовує технологія FDDI, передбачає циркулювання по кільцю кадра спеціального формату, який називається маркером. Максимально допустимий час обертання маркера по кільці встановлюється при ініціалізації мережі. Кожна станція мережі слідкує за реальним часом обертання маркера і порівнює його з максимально-допустимим. Право на передачу своїх кадрів надається тільки тій станції, яка отримала маркер.

Стандарти технології FDDI дозволяють передавати як синхронні, так і асинхронні пакети. Формат і тип кадру визначається канальним рівнем. Розмір пакету технології FDDI становить 4500 байт.

Як правило, синхронні кадри є кадрами реального часу, які необхідно передавати в мережу невеликими порціями відразу ж після їх отримання. Тому станція, яка отримала маркер і має для передачі синхронні кадри, відразу ж передає їх в мережу протягом фіксованого часу.

Асинхронні кадри мають менший пріоритет, чим синхронні. Вони не вимагають негайного передавання в мережу і тому їх можна передавати рідше і великими порціями. Право на передавання асинхронних кадрів станція отримує тільки тоді, коли реальний час обертання маркера, який вона отримала, менший за максимально допустимий. Асинхронні кадри станція може передавати протягом різниці цих інтервалів часу .

Якщо ж кільце перевантажене і реальний час обертання маркера більший за максимально-допустимий, то станції при першому проходженні маркера пропускають його. Маркер швидко обертається по кільцю і при його повторному проходженні станції отримують право на передавання своїх асинхронних кадрів. Такий механізм передавання технологією FDDI асинхронних кадрів є адаптивним і добре регулює завантаження мережі.

Таким чином, метод маркерного кільця регулює завантаження мережі, гальмуючи передавання асинхронних кадрів, забезпечує високий приорітет синхронних кадрів і гарантує кожній станції доступ до фізичного середовища.

Висока надійність мережі підтримується за рахунок слідкування робочими станціями і концентраторами за часовими інтервалами циркуляції маркера та кадрів, а також наявністю фізичного з’єднання між портами. При виявленні відхилення від норми вони починають процес повторної ініціалізаціїмережі, а потім і її реконфігурації.

79