- •Тема 7.4. Трудова дисципліна. Трудові спори.
- •Методи забезпечення трудової дисципліни.
- •Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •4. Поняття трудових спорів та їх класифікація.
- •5. Комісія по трудових спорах.
- •1. Дисциплінарна відповідальність.
- •2. Органи, що розглядають індивідуальні та колективні трудові спори.
- •3. Судовий порядок розгляду трудових спорів.
- •4. Порядок розгляду колективних трудових спорів.
4. Порядок розгляду колективних трудових спорів.
Другим видом трудових спорів є колективні.
Правова база їх забезпечення:
-
Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 3 березня 1998 р., який містить загальні положення, порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), визначення страйку, положення про його проведення, гарантії, відповідальність і відшкодування збитків, заподіяних страйком.
До основних положень названого Закону доцільно віднести:
1) сферу дії Закону;
2) сторони колективного трудового спору (конфлікту);
3) органи з розгляду колективного трудового спору (конфлікту).
Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" поширюється на найманих працівників, на організації, створені відповідно до законодавства, і на власників підприємств незалежно від форм власності.
Колективний трудовий спір (конфлікт) визначається в ст. 2 Закону як розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин з будь-якої з чотирьох причин:
а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;
в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
г) невиконання вимог законодавства про працю.
Специфіка Закону (ст. 3) полягає в тому, що класифікація сторін колективного трудового спору (конфлікту) визначається залежно від трьох рівнів:
-
виробничого;
-
галузевого, територіального;
3) національного.
Так, сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є наймані працівники (або окремі їх категорії) підприємства чи його структурного підрозділу або профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація; власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник.
На галузевому, територіальному рівнях сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники підприємств однієї або кількох галузей (професій) чи профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені найманими працівниками органи; власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники.
На національному рівні сторонами колективного трудового спору є наймані працівники однієї або кількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання, чи інші уповноважені працівниками органи; власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи.