- •3. Проблеми моделювання систем. Зовнішнє і внутрішнє моделювання систем.
- •8. Дослідження систем як білого ящика з застосуванням автоматів
- •9. Еквівалентність, гомоморфізм і ізоморфізм автоматів. Приклади.
- •Поняття системи. Проблеми визначення системи. Що вивчає теорія систем..
- •Основні характеристики систем. Два підходи до погляду на систему. Системний підхід.
- •10. Поняття агрегату, його визначення. Стани агрегатів. Спряження агрегатів.
- •Агрегативний підхід до аналізу зв’язків систем.
- •6. Внутрішня ієрархія в системі. Принципи будови. Ієрархічна впідпорядкованість в системі за завданим признаком.
- •7. Інформаційний аналіз внутрішньої ієрархії систем.
- •16. Теоретико – множинний підхід до моделювання загальних систем.
- •18. Відношення, способи завдання відношень. Приклади
- •19. Операції на множині відношень, їх властивості.
- •20. Оператори алгоритмічних програм, як відношення. Аналіз програм за допомогою відношень
- •17. Алгебри на операторах програм. Алгебраїчний підхід до аналізу програм.
- •14. Дослідження програмних комплексів за їх автоматами. Класи еквівалентних програм
- •15. Технологія виділення програми – представника для класу еквівалентності
- •4. Структурне моделювання кінцевих систем, його особливості. Признак та мета системи.
10. Поняття агрегату, його визначення. Стани агрегатів. Спряження агрегатів.
Агрегат – абстрактний об’єкт, який зрівняно функціонально самостійний, має входи, виходи і характеризується двома операторами:
-
H(Z(t)) – оператор перетворення станів.
-
G – оператор виходу. (Z(t))→у.
Зображають агрегат прямокутником. Входи і виходи мають бути пронумеровані.
Sp=<{Si}>
Si→Ai
A0 – агрегат, який моделює зовнішнє середовище.
Якщо ми маємо ім’я навантаження – e1e2e3…en, то воно не має властивості комутативності.
-
Агрегативний підхід до аналізу зв’язків систем.
Агрегат – абстрактний об’єкт, який зрівняно функціонально самостійний, має входи, виходи і характеризується двома операторами:
-
H(Z(t)) – оператор перетворення станів.
-
G – оператор виходу. (Z(t))→у.
Зображають агрегат прямокутником. Входи і виходи мають бути пронумеровані.
Sp=<{Si}>
Si→Ai
A0 – агрегат, який моделює зовнішнє середовище.
Мета агрегативного підходу: проглянути структуру програми, зв’язків, дослідити функціонування системи, визначити в якому стані знаходиться система в різні моменти часу. Агрегативний підхід дозволяє блокувати проектування системи для подальшої автоматизації процесів в цій системі. Якщо в системі виділені елементи, то їм у відповідність ставиться агрегат.
1)Позначаємо агрегати
2)Відображаємо зв’язки
3)Нумеруємо зв’язки (входи і виходи)
1. Створюємо таблицю агрегатів
№ |
Призначення |
А1 |
… |
… |
… |
2. Розписуємо зв’язки
Таблиця спряжень агрегатів
ВХОДИ |
||||||
В И Х О Д И |
|
А0 |
А1 |
А2 |
А3 |
… |
А0 |
|
|
|
|
|
|
А1 |
|
|
|
(1,1) |
|
|
А2 |
|
|
|
|
|
|
А3 |
|
|
(1,2) |
|
|
|
… |
|
(l,k) |
|
|
|
(l,k) – номер виходу та входу зв’язків
Таблиця змісту зв’язків.
зв’язок |
Зміст |
з13 |
|
… |
|
Таблиця операторів
№ |
Н |
G |
А1 |
Z=X+Y |
|
А2 |
|
|
… |
|
|
6. Внутрішня ієрархія в системі. Принципи будови. Ієрархічна впідпорядкованість в системі за завданим признаком.
Sp=<{Si}, {зij}, Мз>
Для відтворення ієрархічної залежності в системі потрібно:
1)Виділити рівні
2)Розташувати в певному порядку рівні
3)Рознести елементи по рівням.
4)З’ясувати які зв’язки на рівнях і між рівнями
|
n-рівень (n-1)-рівень … 0-рівень |
|
|
|
|
|
Ієрархічна впідпорядкованість в системі відбувається за заданим признаком, в залежності від якого вибираються об’єкти системи.
Нехай Sp – учбова система. В цю навчальну систему входять інститути. Яка адміністративна підпорядкованість існує в учбовому закладі? (Признаком являється те, що об’єкти адміністративні)
S1 – ректор
S2 – проректори (з наукової роботи, проректори з учбової роботи (1-й і 2-й), з фінансових питань, тощо)
S3 – декани (декан факультету і декан ІПК)
S4 – замісник декана (1-й і 2-й)
S5 – кафедра (завідувач кафедрою і викладачі)
S6 – дослідницькі лабораторії (завідувачі і співробітники)
S7 – допоміжні структури
S8 – інші співробітники