2.2. Класифікація додатків, що використовують бази даних

Додатка в архітектурі " клієнт-сервер"

У попередніх статтях даного циклу ми вже говорили про те, що являє собою архітектура " клієнт-сервер" у традиційному розумінні. Тому ми лише коротко нагадаємо, що інформаційні системи, створені в такій архітектурі, являють собою сервер баз даних, що маніпулює даними, і клієнтський додаток, що звертається до нього й використовує для цього або клієнтські API (або инкапсулирующие їхній виклики класи й компоненти), або один з універсальних механізмів доступу до даних. Звичайно при використанні такої архітектури додатків на сервер баз даних покладає також контроль дотримання бізнес-правил, реалізованих у вигляді збережених процедур, тригерів, серверних обмежень і інших об'єктів бази даних.

Для створення клієнтських додатків у цьому випадку найчастіше застосовуються засоби розробки, що володіють розвиненими візуальними інструментами, такі як Microsoft Visual Basic, Borland Delphi, Sybase PowerBuilder, Borland C++Builder.

Відзначимо, однак, що вибір архитектур сучасних додатків у цей час достатнє широкий і не вичерпується "класичною" архітектурою " клієнт-сервер", що припускає, що додаток складається із сервера баз даних і клієнтських додатків, взаємодіючих із цим сервером. Тому нижче ми обговоримо, які засоби розробки зручно застосовувати при створенні розподілених додатків.

Розподілені додатки

Розподілені (або багатоланкові) додатка звичайно складаються із презентаційних сервісів (або "тонких" клієнтів, з якими звичайно взаємодіють кінцеві користувачі), сервісів бізнес-логіки, реалізованих у вигляді бізнес-об'єктів (або сервісів проміжного шару - middle tier; нерідко для опису сукупності таких сервісів застосовується термін middleware), і сервісів даних (звичайно, що складаються із сервера баз, даних і механізмів доступу до даних). Сервіси бізнес-логіки призначені для одержання уведених користувачем даних від презентаційних сервісів, взаємодії із сервісами даних для виконання бізнес-операцій (наприклад, обробки замовлень або розрахунку бухгалтерського балансу) і повернення результатів цих операцій презентаційним сервісам.

На відміну від звичайних додатків в архітектурі " клієнт-сервер", у багатоланкових системах "тонкі" клієнти, як правило, не мають безпосереднього доступу до даних. Замість цього клієнти посилають запити до спеціально призначеного для цієї мети бізнес-об'єктам. Ті, у свою чергу, можуть виконувати запитані клієнтом бізнес-операції (такі як обробка замовлення, виконання банківського шипика й т.д.).

Деякі з бізнес-об'єктів можуть звертатися до сервісів даних, використовуючи ті або інші механізми доступу до даних. Оскільки кінцевий користувач не взаємодіє безпосередньо з бізнес-об'єктами, останні звичайно не мають користувальницький інтерфейс у звичному розумінні. Фізично бізнес-об'єкти можуть бути реалізовані у вигляді сервісів операційної системи, консольних додатків або Windows-Додатків, а також у вигляді бібліотек, що завантажуються в адресний простір спеціально призначеного для цієї мети серверного додатка ( Web-Сервера, сервера додатків, монітора шипиків і ін.). Нерідко один бізнес-об'єкт обслуговує безліч клієнтів.

Для створення бізнес-об'єктів застосовуються як засоби розробки з розвиненими візуальними інструментами, так і засобу розробки, орієнтовані на "ручне" створення коду додатків (такі як Visual C++). Відзначимо, що новітні версії майже всіх найбільш популярних засобів розробки Windows-Додатків (Microsoft Visual Basic, Visual FoxPro і Visual C++, Borland Delphi і C++Builder, Sybase PowerBuilder) підтримують створення різних типів бізнес-об'єктів (Web-додатків, ASP-Об'єктів, COM-серверів і ін.), за винятком, мабуть, Microsoft Access - цей продукт розрахований скоріше на кваліфікованих користувачів, ніж на розроблювачів розподілених систем. Нерідко для цієї мети використовуються й засобу створення Java-Додатків (такі як Borland JBuilder).

Відзначимо, що, крім перерахованих вище "універсальних" засобів створення як додатків в архітектурі " клієнт-сервер", так і бізнес-об'єктів для розподілених систем, на ринку засобів розробки є й спеціалізовані засоби, призначені саме для створення бізнес-об'єктів (як правило, Web-Додатків). Із засобів розробки такого класу для платформи Windows найбільш популярний Microsoft Visual InterDev, перша версія якого з'явилася в 1998 році. Можна також згадати ще один цікавий продукт, що ставиться до тієї ж категорії засобів розробки, - Borland IntraBuilder, що з'явився двома роками раніше, але чомусь, незважаючи на зростаючу потребу в продуктах такого класу, що не одержав подальшого розвитку. Засоби розробки подібного класу, як правило, дозволяють створювати додатки, що динамічно генерують HTML-Код або код на одній зі скриптових мов (VBScript або JavaScript), що передається Web-Сервером у браузер користувача в складі Web-Сторінки, і сприймаючі дані, уведені користувачем в HTML-Формі й передані браузером Web-Серверу.

2.3. Огляд засобів створення програмних додатків

C++Builder

Delphi

IBM Rational Application Developer

JBuilder

Team Developer

Платформа Microsoft _NET

....