Конституційно-правовий статус

П л а н

1. Право людини на свободу світогляду і віросповідання.

2. Види релігійних організацій та основи їх правового статусу.

3. Порядок створення релігійних організацій та припинення їх діяльності.

4. Принципи взаємовідносин держави і релігійних організацій.

Розкриваючи перше питання необхідно дати поняття «свобода совісті», «свобода віросповідання», проаналізувати в чому різниця. Дайте стислу характеристику міжнародно-правових актів та поточного законодавства, які регулюють право на свободу совісті та віросповідання.

Розглядаючи друге питання треба визначити поняття та дати перелік та стислу характеристику видів релігійної організації, з якою метою вони створюються, яку ієрархічну структуру вони мають.

Трете питання курсової роботи слід розкрити на підставі аналізу Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Хто здійснює реєстрацію Статутів (положень) релігійних організацій, які вони повинні містити відомості про релігійну організацію, в якому випадку релігійна організація припиняє свою діяльність.

У четвертому питанні потрібно розкрити на яких принципах базуються взаємовідносини державних релігійних організацій, дати характеристику цих принципів.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року // Відомості Верховної ради Української РСР. – 1991. - №25. – ст. 283.

Сергієнко Г.Л. Конституційно-правове регулювання відносин Української держави і релігійних організацій та гарантування свободи віросповідання: до питання їх взаємозв’язку // Право України. – 2004. - №12. –с.12-16.

Сергієнко Г.Л. Питання правового статусу релігійних організацій в Україні // Юридична Україна – 2004.- №9 – с.10-14.

Шевченко О.М. Сучасний стан та шляхи вдосконалення правового забезпечення державно- церковних відносин в Україні // Вісник Запорізького державного університету. – 2004. - №1. –с. 33-36.

Віллем Жан –Поль Європа та релігії. Ставки 21-го століття / Пер. З фр. – К.: Дух і Літера. 2006. – 331 с.

Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції. – К.: Реферат, 2006. – 848 с.

Вовк Д. Право і релігія: спільні риси та відмінності // Вісник АПНУ. 2007. № 1. С.65-74.

Т е м а 17. Конституційно-правова регламентація виборчого процесу в Україні

П л а н

1. Виборчий процес: поняття та етапи.

2. Конституційно-правові засади участі громадян України у виборах.

3. Порядок висування та реєстрації кандидатів у депутати.

4. Передвиборна агітація: поняття, форми і порядок проведення.

5. Порядок голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення результатів виборів.

Розглядаючи перше питання, необхідно дати поняття ««виборчого процесу», встановити хто є суб’єктами виборчого процесу та стисло проаналізувати його стадії.

Розкриваючи друге питання, потрібно показати зміст принципів виборчого права, що закріплені в Конституції України та виборчому законодавстві.

У третьому питанні слід визначити вимоги, які ставить законодавство до кандидатів у депутати, кандидатів на пост Президента України, розкрити порядок, способи їх висування та реєстрації.

При висвітленні четвертого питання необхідно дати поняття «передвиборна агітація», визначити основні форми її здійснення, розкрити вимоги, які містить виборче законодавство, щодо проведення агітації.

У п’ятому питанні потрібно показати порядок голосування, підрахунку голосів виборців та підбиття підсумків голосування, розкрити процедуру встановлення результатів виборів та їх офіційного оприлюднення. Крім того, у курсовій роботі необхідно приділити увагу проблемі удосконалення виборчого процесу в Україні.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про вибори народних депутатів України: Закон України від 7 липня 2005р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 38-39. – Ст. 449.

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 6 квітня 2004 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382.

Про вибори Президента України: Закон України від 18 березня 2004р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 20-21. – Ст. 291.

Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30 червня 2004р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 448.

Вибори і референдуми в Україні: проблеми теорії і практики /Зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (доповіді, виступи, рекомендації), К, 2004.

Тодика Ю.М. Питання розвитку виборчих правовідносин, їх конституційно-правовий аспект // Вибори Президента України – 99, проблеми теорії і практики, - К., 2000.

Ставнійчук М.І. Законодавство про вибори народних депутатів України: актуальні проблеми теорії і практики. – К., 2001. – 156 с.

Законодавство про вибори народних депутатів України: Науково-практичний посібник / Панов М.І., Серьогіна С. Г. та ін. – Х.: «Одіссей», 2006. – 354 с.

Вибори Президента України – 2004: проблеми теорії і практики; Зб. матеріалів міжнар. наук-практ. конф., Київ, 9-11 червня 2005 р. – К.: Атіка, 2005. – 640 с.

Вибори – 2006: Досвід. Проблеми. Перспективи: Зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Київ 2006 р. – К.: Атіка, 2007.

Статті з журналу «Вибори та демократія» (у бібліотеці є).

Речицький В. Десять тез про українську виборчу систему // http://helsinki.org.ua/index.php?id=1179494295

Коліушко І. Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні // http://www.pravo.org.ua/?w=r&i=74&d=543

Ковриженко Д. Європейські стандарти демократичних і прозорих виборів: шляхи, механізми та етапи імплементації в Україні // «Часопис Парламент». – 2007. – № 2. – с. 4–27.