Мал.1.1. Структура економічної поведінки.

Ситуативні обмеження (нестача часу, бюджет, місце розташування) впливають на економічну поведінку особистості (попит на товари і послуги у залежності від рівня цін і доходу). Економічна поведінка впливає на особисту економічну ситуацію (оплачувана робота приносить дохід, а товари що купуються підвищують особистий добробут). Особиста економічна ситуація багатьох людей створює загальне економічне оточення, яке впливає на особисту економічну ситуацію (податкова система по різному впливає на економічну ситуацію кожного із членів соціуму). Загальне економічне оточення впливає на ситуативні обмеження (наприклад діючі в країні % ставки можуть впливати на межі застави для індивіда, що виставляються банком). Особисті ресурси включають у себе всю історію життя людини, його освіту, сімейний стан, вік, стать і т.д. і ці фактори напряму впливають на особисту економічну ситуацію.

В якості суб’єктивного впливу розглядають психологічні фактори, які впливають на прийняття економічних рішень. Елемент прийняття рішень у даній моделі є центральним, безпосередньо визначаючим економічну поведінку. Він включає в себе різноманітні правила прийняття рішень. На цьому етапі вся доступна інформація зводиться в ціле, порівнюються та оцінюються альтернативні варіанти поведінки та їх наслідки, можливі вигоди та затрати. Мотиви та особистість формуються та розвиваються з раннього дитинства, можливо у поєднанні із спадковими факторами. Тому, даний елемент включає в себе біологічну, соціальну, когнітивну мотивацію, яка головним чином розглядається як розходження між реальним та бажаним станом. Особисті та мотиваційні фактори впливають на зміст та рівень психічних процесів. Суспільна думка вміщає в собі погляди, які формуються у суспільстві щодо соціальних, політичних, економічних, культурних аспектів життя, загальноприйнятні правила поведінки, імідж фірм та окремих людей. Даний елемент включає в себе не лише загальний рівень суспільства в цілому, але і рівень людей, що мають свої власні та групові уявлення, цінності, норми.

На рівні психічних процесів суспільна думка та вимоги порівнюються з індивідуальними установками, мотивами та цілями. Зв’язок між даними двома елементами моделі є двосторонній. Сюди відносять процеси соціального порівняння, сприйняття інших людей та груп, процеси міжособистісної і міжгрупової взаємодії та впливу.

Серед психічних процесів, яким в економічній психології відводиться особлива увага, можна відзначити:

• процеси сприйняття та переробки інформації, які отримують із зовні та порівнюють із власною уявою та досвідом;

• формування та зміна переконань, оціночних суджень відносно різноманітних об’єктів, людей, ідей;

• очікування, як оцінка і невизначеність знань про майбутні події та їх можливий розвиток;

• когнітивні уявлення;

• вплив емоцій на сприйняття і оцінку інформації, на поведінку в цілому;

• процеси повчання;

• процеси атрибуції (приписування) причин тих чи інших подій.

Обмеження, що сприймаються – це те, що на суб’єктивному рівні стримує, сковує, обмежує людину, яка приймає рішення. Наприклад психологічні та фізичні затрати і зусилля. Частково ці обмеження є наслідком впливу громадської думки. Психічні процеси та обмеження, які людиною сприймаються здійснюють безпосередній вплив на прийняття рішень.

Суб’єктивні та об’єктивні фактори пов’язані між собою через сприйняття та інтерпретацію оточуючого світу та реалізацією рішень в дії. Особиста економічна ситуація здійснює вплив на психічні процеси, а прийняття рішень визначає економічну поведінку. З однієї сторони соціоекономічне середовище (особисті ресурси) впливають на особистість і мотивацію людини, а з іншого - мотиви і особистість визначають вибір місця навчання і роботи (соціоекономічне середовище).

Розуміння менеджером змісту та взаємозв’язків між факторами, що впливають на зміст економічної поведінки людини дозволяють йому передбачати її поведінку, а відповідно здійснювати управлінський вплив щодо її підкріплення або стримування шляхом коригування окремих або одночасно декількох факторів.