- •Контрольна робота
- •1. Оберіть організацію, підрозділ де Ви працюєте або яку досить добре знаєте та зробіть короткий опис цієї організації (0,5-1 ст.).
- •1. Наукові підходи в психології управління
- •Психологічні закони управління
- •Наукові підходи в психології управління
- •2. Індивід, індивідуальність, особистість в управлінні
- •3. Предмет та область дослідження економічної психології. Детермінанти економічної поведінки.
- •Детермінанти економічної поведінки.
- •Мал.1.1. Структура економічної поведінки.
- •Теорії особистості та їх використання в управлінській практиці Психоаналіз, поведінкова школа та гуманістична психологія, як базові теорії системи управління
- •1.1. Психоаналіз
- •1.2. Поведінкова школа (біхевіоризм)
- •1.3. Гуманістична психологія
- •Теорія цілісного підходу до пізнання людини
- •2. Індивідуально-психологічні та психофізіологічні властивості особистості у системі управління
- •2.1. Темперамент
- •2.2. Характер
- •Зовнішні та суб'єктивні прояви поведінки різних соціальних типів
- •2.3. Здібності
- •2.4. Емоції
- •2.5. Вольові якості
- •2.6. Мотиви і мотивація
- •2.7. Соціальні установки
- •Організаційна поведінка, як інструмент прогнозування і впливу на поведінку персоналу на робочому місці
- •1. Головні поняття організаційної поведінки
- •Організаційна поведінка
- •Мал. 3.1. Визначники організаційної поведінки
- •Етичні принципи
- •Співро-бітники
- •Спільна реалізація задачі
- •Зверхзадача, яка висловлює спільність інтересів
- •Цілі організації
- •2. Моделі організаційної поведінки
- •Якість трудового життя
- •Мотивація
- •Мал.3.4. Політика мп ТзОв «Олісма» у сфері якості
- •Політика
- •Елементи філософії організації.
- •Моделі організаційної поведінки
- •Головні положення теорії д.Макгрегорі
- •Моделі організаційної поведінки
- •Авторитарна модель.
- •Опікунська модель.
- •Підтримуюча модель.
- •Колегіальна модель.
- •Використання моделей.
- •Управління через розуміння культури середовища
- •4.1. Психічні аспекти формулювання організаційної культури
- •4.2. Ідентифікація та формулювання змісту організаційної культури
- •7.1. Головні припущення у визначенні поняття лідерство
- •7.2. Історичний ракурс розвитку теорії лідерства
- •Якості лідера за Уорреном Беннісом
- •Сім основних навичок лідера за Барт Нанусом
- •Якості лідерів по Джону Гарднеру
- •7.4.Складові емоційного лідерства
- •Самоусвідомлення
- •Ознаки людини із високим рівнем самоусвідомлення
- •Саморегуляція
- •Мотивація
- •Емпатія
- •4.3.Управління через розуміння культури середовища
- •Критерії виміру та оцінки змісту культури
4.3.Управління через розуміння культури середовища
Опираючись на міркування у попередньому розділі, можна стверджувати, що «культура» — це спосіб виживання у природі визначеної групи людей.
Користуючись моделлю Ф. Тромпернаарса і Ч. Хемпден-Тернера особливості культури можна описати з допомогою семи незалежних вимірювальних шкал, які приведені у табл. 4.1.
За їх допомогою можна описати профіль культури середовища, оцінити і змоделювати її динаміку, екстраполювати способи її взаємодії з іншими культурами і використати це у прийнятті управлінських рішень.
Критерії виміру та оцінки змісту культури
|
1. Відношення до норм (законів, домовленостей) |
|||
|
1 |
Універсалізм |
|
Партикуляризм |
|
|
«Домовленості необхідно виконувати завжди і всім» |
|
«Домовленості необхідно виконувати «гнучко» із врахуванням ситуації і особистості (статусу) того, перед ким ми їх виконуємо» |
|
2. Орієнтація на групу
|
|||
|
2 |
Колективізм |
|
Індивідуалізм |
|
|
«Сила кожного у сильному колективі» |
|
«Колектив сильний своїми сильними індивідуальностями» |
|
3. Відношення до емоцій |
|||
|
3 |
Нейтральні |
|
Емоційні |
|
|
«Емоції — це несолідно» |
|
«Емоції необхідно проявляти. Той, хто скриває свої емоції викликає недовіру» |
|
4. Контекст стосунків |
|||
|
4 |
Сконцентровані, глибокі |
|
Розосереджені (широкі) |
|
|
«Для близьких людей дозволено все». |
|
«Абсолютна близькість відсутня. Існують різні рівні близості і відповідно різні рівні стосунків».
|
|
5. Відношення до статусу
|
|||
|
5 |
Наданий, приписаний |
|
Досягнутий |
|
|
«Статус отримують завдяки положенню, званням, він передається як спадок»
|
|
«Статус —це результат досягнень» |
|
6. Відношення до часу |
|||
|
6.1. Структурованість в часі |
|||
|
6.1 |
Послідовність |
|
Синхронність |
|
|
«Час — це ланцюжок послідовних подій. У кожен момент часу запланована подія є самою важливою» |
|
«Все точно спланувати в часі неможливо. Що зараз робити — залежить від ситуації» |
|
6.2. Орієнтація в часі |
|||
|
6.2 |
На минуле |
|
На майбутнє |
|
|
«Все, що з нами відбувається зараз має свою причину у минулому» |
|
«Щоб правильно жити сьогодні — необхідно мати план того, що ти прагнеш досягнути у майбутньому» |
|
7. Відношення до зовнішнього середовища |
|||
|
7 |
Інтравертність |
|
Екстравертність |
|
|
«Наш успіх залежить лише від нас» |
|
«Наш успіх залежить від того, як ми зможемо адаптуватися до зовні-нього середовища, на яке ми не впливаємо».1 |
Ф. Тромпернаарс з допомогою зазначених критеріїв описує національні культури. Наприклад, американська культура вирізняється від української за трьома ознаками (табл. 2):
-
універсалізм, як обов’язковість виконання домовленостей;
-
орієнтація на майбутнє — «план необхідно мати завжди»;
-
цілеспрямованість — віра у те, що «мій успіх залежить лише від мене» (табл. 2; див. «Відношення до зовнішнього середовища»).
Для представників культури із подібними характеристиками, планування – це стиль життя, що є таким же природнім, як і дихання повітрям. Тому, наприклад, застосовуючи модель управління за цілями, яку було розроблено в американському середовищі, її необхідно адаптувати до культури середовища української організації.
Поряд з цим ніхто не може заперечити, що нація складається із сукупності дрібних груп, із окремих людей. Кожен із нас є приналежним до різних груп людей і тому є носієм частини їхніх культур. Кожен із нас — це унікальна культура, а наші міжособові стосунки — це інтеркультурні відношення.
Наприклад, спостереження за діловою поведінкою чоловіків і жінок, що представляють український бізнес, свідчить, що жінки більш схильні робити винятки в існуючих домовленостях, проявляючи дружню лояльність до ділових партнерів. Вони є представниками швидше партисукуляритивної культури. Поряд із цим, чоловіки є менш поступливими і вважають, що домовленості створються для того, щоб їх виконувати. Вони підкреслюють цим свою приналежність до представників універсальної культури.
1 1-5 — відношення до інших (груп, людей)
