4.3.Управління через розуміння культури середовища

Опираючись на міркування у попередньому розділі, можна стверджувати, що «культура» — це спосіб виживання у природі визначеної групи людей.

Користуючись моделлю Ф. Тромпернаарса і Ч. Хемпден-Тернера особливості культури можна описати з допомогою семи незалежних вимірювальних шкал, які приведені у табл. 4.1.

За їх допомогою можна описати профіль культури середовища, оцінити і змоделювати її динаміку, екстраполювати способи її взаємодії з іншими культурами і використати це у прийнятті управлінських рішень.

Критерії виміру та оцінки змісту культури

1. Відношення до норм (законів, домовленостей)
1	Універсалізм		Партикуляризм
	«Домовленості необхідно виконувати завжди і всім»		«Домовленості необхідно виконувати «гнучко» із врахуванням ситуації і особистості (статусу) того, перед ким ми їх виконуємо»
2. Орієнтація на групу
2	Колективізм		Індивідуалізм
	«Сила кожного у сильному колективі»		«Колектив сильний своїми сильними індивідуальностями»
3. Відношення до емоцій
3	Нейтральні		Емоційні
	«Емоції — це несолідно»		«Емоції необхідно проявляти. Той, хто скриває свої емоції викликає недовіру»
4. Контекст стосунків
4	Сконцентровані, глибокі		Розосереджені (широкі)
	«Для близьких людей дозволено все».		«Абсолютна близькість відсутня. Існують різні рівні близості і відповідно різні рівні стосунків».
5. Відношення до статусу
5	Наданий, приписаний		Досягнутий
	«Статус отримують завдяки поло­женню, званням, він передається як спадок»		«Статус —це результат досягнень»
6. Відношення до часу
6.1. Структурованість в часі
6.1	Послідовність		Синхронність
	«Час — це ланцюжок послідовних подій. У кожен момент часу запланована подія є самою важливою»		«Все точно спланувати в часі неможливо. Що зараз робити — залежить від ситуації»
6.2. Орієнтація в часі
6.2	На минуле		На майбутнє
	«Все, що з нами відбувається зараз має свою причину у минулому»		«Щоб правильно жити сьогодні — необхідно мати план того, що ти прагнеш досягнути у майбутньому»
7. Відношення до зовнішнього середовища
7	Інтравертність		Екстравертність
	«Наш успіх залежить лише від нас»		«Наш успіх залежить від того, як ми зможемо адаптуватися до зовні-нього середовища, на яке ми не впливаємо».1

Ф. Тромпернаарс з допомогою зазначених критеріїв описує національні культури. Наприклад, американська культура вирізняється від української за трьома ознаками (табл. 2):

• універсалізм, як обов’язковість виконання домовленостей;

• орієнтація на майбутнє — «план необхідно мати завжди»;

• цілеспрямованість — віра у те, що «мій успіх залежить лише від мене» (табл. 2; див. «Відношення до зовнішнього середовища»).

Для представників культури із подібними характеристиками, планування – це стиль життя, що є таким же природнім, як і дихання повітрям. Тому, наприклад, застосовуючи модель управління за цілями, яку було розроблено в американському середовищі, її необхідно адаптувати до культури середовища української організації.

Поряд з цим ніхто не може заперечити, що нація складається із сукупності дрібних груп, із окремих людей. Кожен із нас є приналежним до різних груп людей і тому є носієм частини їхніх культур. Кожен із нас — це унікальна культура, а наші міжособові стосунки — це інтеркультурні відношення.

Наприклад, спостереження за діловою поведінкою чоловіків і жінок, що представляють український бізнес, свідчить, що жінки більш схильні робити винятки в існуючих домовленостях, проявляючи дружню лояльність до ділових партнерів. Вони є представниками швидше партисукуляритивної культури. Поряд із цим, чоловіки є менш поступливими і вважають, що домовленості створються для того, щоб їх виконувати. Вони підкреслюють цим свою приналежність до представників універсальної культури.

1 1-5 — відношення до інших (груп, людей)