3. Предмет та область дослідження економічної психології. Детермінанти економічної поведінки.

Перші спроби поєднати в теорії економіку та психологію відносять до 18-19 віку. Адам Сміт, створюючи теорію вартості, ввів поняття “споживча вартість”, яке відображує суб’єктивну уяву про корисність товару.

В теперішній час можна виділити два напрямки, які прагнуть впровадити знання психологічної науки в економічні дослідження:

1. Соціоекономіка – це тип економіки, яка опирається при поясненні закономірностей економічної поведінки на психологічні, соціологічні, культурні і антропологічні знання про індивідуальну та соціальну поведінку, процеси прийняття рішень та процеси порівняння, норми та цінності.

2. Економічна психологія, вважає, що при розробці економічних підходів необхідно враховувати психологію людини, а дослідження економічної поведінки здійснювати на основі психологічних знань і термінології. Прихильники даної школи намагаються зрозуміти та описати поведінку не віртуальної “економічно-раціональної людини”, а поведінку реальних людей у реальному житті.

Як правило, економісти у своїх експериментальних дослідженнях опираються на теорію ігор та теорію очікуваної корисності. Головною догмою і стержнем економічної теорії є ідея “раціонально-економічної людини”, - людини, яка керується у своїй поведінці головним мотивом, - максимізувати свої вигоди та мінімізувати втрати. Тобто, досягти найбільш вдалого співвідношення затрат та вигоди. Тобто, людина подається як егоїстичний, позбавлений емоцій калькулятор і яка приймає рішення на підставі складних математичних розрахунків. Економічні фактори розглядаються як ключові та практично єдині детермінанти у поясненні економічної поведінки. Проте реальність життя стверджує про варіативність індивідуальної поведінки.

Економічна психологія, як наука, містить в собі більше подібності до психології ніж до економіки, а у своїх дослідженнях орієнтується на емпіричні дослідження і аналіз даних, які складають основу даної теорії

Економічна психологія – дисципліна, яка вивчає психологічні механізми та процеси, які лежать в основі економічної поведінки.

Економічна поведінка – поведінка людини, у якій має місце прийняття економічних рішень, а також детермінанти і наслідки економічних рішень.

Економічна психологія у теперішній час найбільш детально розглядає три вектори реального буття:

• споживчий ринок, де в центрі уваги знаходяться поведінка споживача та ведення домашнього бюджету;

• сферу бізнесу, де досліджується ділова та підприємницька поведінка;

• сферу відношень “громадянин – суспільство”, де розглядають проблеми реакції громадян на економічну політику, соціальне благополуччя та пільги, а також на податкову політику.

Детермінанти економічної поведінки.

Дж. Катона, який є родоначальником наукового підходу в дослідженнях економічної поведінки запропонував у 1964 році базову економіко-психологічну парадигму поведінки людини, яка дає загальну уяву про фактори, що визначають зміст економічної поведінки:

Об’єктивне оточення

Психічні процеси

Економічна поведінка

На основі даної моделі Х. Антонидесом було запропоновано у 1991 році структурну парадигму, у якій він розділив об’єктивні та суб’єктивні фактори і процеси, що впливають на економічну поведінку (Рис.1).

		Громадська думка
Мотиви та особистість		Психічні процеси		Прийняття рішення		Обмеження, що сприймаються
Особисті ресурси		Особиста економічна ситуація		Економічна поведінка		Ситуативні обмеження
		Загальне економічне оточення