Місія:

Виробництво та поставка на ринок конкурентноспроможної меблевої продукції, яка задовольняє конкретні запити та очікування замовників або перевищує їх, в цілях економічного процвітання підприємства та підвищення добробуту співробітників.

Головний лозунг: ДОСВІД ДИЗАЙН ЯКІСТЬ

Наша Політика у сфері якості ґрунтується на стратегічних цілях підприємства в сфері якості, які передбачають:

• підвищення задоволеності замовника;

• зростання долі ринку і прибутку;

• зниження витрат на незадовільну якість.

Доведення Політики у сфері якості до відома своїх працівників і залучення всіх підлеглих до відповідальності та забезпечення якості є головною задачею керівників підприємства всіх рівнів.

Досягнення поставлених цілей та зобов’язань в сфері якості забезпечується шляхом:

• побудови Системи управління якістю у відповідності до вимог Міжнародного стандарту ISO 9001:2000, яка визначає функціональну взаємодію підрозділів, їх відповідальність, та дозволяє виявити проблеми і провести своєчасні коригувальні та запобіжні дії;

• використання процесного підходу в управлінні підприємством, включаючи вимірювання результативності процесів, визначення ефективності процесів та системне поліпшення;

• дотримання принципу безперервного поліпшення управління якістю на основі постійного виміру та аналізу його ефективності, планування та проведення поліпшень;

• маркетингових досліджень ринку та оперативності задоволення запитів споживачів;

• неухильного дотримання обов’язкових норм трудової та технологічної дисципліни;

• вдосконалення системи матеріального стимулювання персоналу за якість та ефективність роботи;

• високої кваліфікації наших працівників, яка забезпечується постійним та планомірним навчанням всього персоналу.

Найвище керівництво МП ТзОВ “Олісма” бере на себе відповідальність за реалізацію Політики у сфері якості.

Мал.3.4. Політика мп ТзОв «Олісма» у сфері якості

Політика

Елементи філософії організації.

Моделі організаційної поведінки

Відмінність результатів організаційних систем у значній мірі пояснюється використанням різних моделей ОП, тобто домінуючими у розумінні керівництва системами переконань, які визначають дії менеджменту у кожній компанії. Дуглас Макгрегори стверджує, що значна доля всіх дій менеджерів обумовлена теорією людської поведінки, яку вони розділяють. В основі практики лежить філософія менеджменту. Політика менеджменту в організації управління людськими ресурсами, стиль прийняття рішень, практика роботи і навіть організаційні проекти визначаються ключовими припущеннями (переконаннями) вищого керівництва щодо людської поведінки, які носять, швидше всього, неявний характер.

Таблиця 3.1.

Головні положення теорії д.Макгрегорі

Теорія Х

Теорія У

Типовий індивід негативно відноситься до праці і в міру можливостей намагати-меться уникнути участі в роботі; Типовий індивід не схильний брати на себе відповідальність, неамбі- ційний і насамперед потребує безпечності Участь людей у процесі праці здійснюється лише через примус та через контроль менеджменту; Згідно з даною логікою моделі - головна роль менеджменту полягає у примушенні до праці та у контролі за діями працівників.

Праця, це такий же природній процес для людини, як гра або відпочинок; Взагалі людина не є лінивою від вродження. ЇЇ негативне відношення до праці - це результат надбаного досвіду; Вирішуючи поставлені задачі, працівники будуть самостійно регулювати свою діяльність та контролювати трудовий процес; Закладений у людині потенціал дозволяє співробітникам у сприйнятливих умовах не лише брати, але і шукати додаткову відповідальність для себе; Люди володіють уявою, винахідливістю та творчими можливостями, які можуть бути використані у трудовому процесі. Згідно з даною логікою моделі - головна роль менеджменту полягає у розвитку потенціальних здібностей працівників та у наданні допомоги їм у їх застосуванні для вирішення спільних задач.

Будь-яка управлінська модель опирається на певні сприйняття, розуміння природи людини, що обумовлює характер інтерпретації подій, контекстів і які дозволяють тим чи іншим чином прогнозувати розвиток ситуації. Базові, свідомо чи позасвідомо розвинуті парадигми, стають потужним спрямуванням управлінської поведінки.

Менеджери намагаються діяти так, як думають, тому що вони керуються домінуючими у їх свідомості ідеями, переконаннями.

Управлінська діяльність передбачає, що менеджери, дотримуючись визначеного стилю керівництва, використовують власні комунікативні навички та знання міжособової та групової динаміки для досягнення високої якості трудового життя організації.