4)Методичне забезпечення розрахунку виробничої потужності

Розрахунок потужності підприємства – важлива складова обґрунтування плану виробництва. На його основі:

а) намічаються обсяги випуску продукції;

б) виявляються резерви та складаються баланси потужностей;

в) обґрунтовується економічна доцільність спеціалізації, кооперування та обсяги капіталовкладень.

Виробнича потужність підприємства розраховується:

1-й крок розрахунку: на рівні дільниці – за пропускною здатністю провідних груп обладнання;

2-й крок розрахунку: на рівні цеху – за потужністю провідних дільниць;

3-й крок розрахунку: на рівні підприємства – за потужністю провідних цехів.

Провідними вважаються цехи (дільниці), в яких зосереджена суттєва частина основних фондів і які займають найбільшу питому вагу в загальній трудомісткості виготовлення продукції (наприклад, доменні, сталеплавильні та прокатні цехи заводів чорної металургії; механічні та складальні цехи на верстатобудівних та машинобудівних підприємствах).

4-й крок розрахунку: проводиться перевірка відповідності потужності основних цехів та дільниць потужності допоміжних. Виявлення диспропорції вимагає вжиття організаційно-технічних заходів щодо усунення "вузьких місць".

"Вузькі місця" – це відставання пропускної спроможності окремих груп обладнання або потужності окремих дільниць, потокових ліній та цехів від пропускної спроможності провідного обладнання, що виконує основні технологічні операції з виготовлення продукції.

Розрахунок виробничої потужності виконується за всіма основними цехами підприємства, а за допоміжними – перевірочний розрахунок.

Для розрахунку ВП використовують таку інформацію:

• фонд часу роботи обладнання, робочих місць, виробничих площ;

• прогресивні норми трудомісткості;

• тривалість виробничого циклу;

• такт випуску виробів і т.і.

Методи розрахунку виробничої потужності:

• за прогресивною продуктивністю обладнання;

• за трудомісткістю виготовлення продукції;

• балансовий та інші.

Виробнича потужність ливарних, плавильних, термічних цехів (дільниць) визначається як добуток ефективного фонду часу роботи агрегата, установки та їх прогресивної продуктивності.

Виробнича потужність цехів (дільниць), що виготовляють деталі тільки для одного найменування виробу, розраховується шляхом поділу фонду часу роботи обладнання на прогресивну норму трудомісткості обробки комплекта деталей цього виробу.

Виробнича потужність цехів (дільниць), що виготовляють деталі до 10 найменувань виробів, розраховується на підставі трудомісткості так званого набору комплекта виробів. Набір включає вироби в кількісному співвідношенні передбаченому програмою.

Схема розрахунку:

1. По кожній групі обладнання встановлюється прогресивна норма трудомісткості обробки одного комплекта. Трудомісткість визначається, як добуток величини трудомісткості обробки комплекта фізичної одиниці виробу та його питомого значення в загальному випуску, а надалі як сума отриманих даних по всім виробам, що входять у комплект.

Шляхом співвідношення фонду часу роботи кожної групи обладнання та норми трудомісткості одного наборного комплекта встановлюється пропускна спроможність груп обладнання та виробнича потужність дільниці.