2. Завдання вивчення курсу

Завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях” – навчити студентів:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи “людина – життєве середовище”;

• використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

• розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

• запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

• використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

• планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”.

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” передбачає лекційні заняття, проведення семінарських занять та самостійну роботу студентів.

Після вивчення курсу “Безпека життєдіяльності” студенти складають залік.

3. Зміст розділів та тем дисципліни Заліковий модуль № 1. Людина як елемент системи “Людина – життєве середовище”

змістовий модуль 1. Безпека життєдіяльності, небезпека і ризик – як особливі категорії.

Визначення поняття безпеки. Безпека абсолютна та відносна. Життєдіяльність – як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Система “людина – життєве середовище” та її компоненти. Природне оточення та матеріальна культура - основні компоненти життєвого середовища людини. Життєдіяльність – як комплекс взаємозв’язків у системі “людина-життєве середовище”. Рівні системи “людина-життєве середовище”.

Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності (БЖД). Рівновага в системі “людина-життєве середовище”. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини.

Системи забезпечення життєдіяльності людини в середовищі її існування. Умови для збалансованого безпечного існування людей.

Право людини на життя, свободу, недоторканість. Право на самозахист. Межа самозахисту.

Визначення поняття небезпеки. Номенклатура та таксономія небезпек. Джерела небезпек та їх класифікація: природні, техногенні, соціальні та комбіновані джерела небезпек. Небезпечні та шкідливі фактори. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. Ризик, як фактор потенційної небезпеки. Індивідуальний і соціальний ризик. Концепція допустимого ризику. Оцінка ступеню ризику. Управління ризиком. Прогнозування і моделювання умов виникнення небезпечних ситуацій. Системний аналіз БЖД.

змістовий модуль 2. Людина та її здоров’я

Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з оточуючим середовищем та технікою.

Здоров’я людини, як медико-біологічна та соціальна категорія. Зовнішні та внутрішні подразники, що впливають на стан людини. Захворювання, які викликаються факторами оточуючого середовища.

Організм в оточуючому середовищі. Нервова система – природня система захисту життєдіяльності людини від небезпеки. Рухальний апарат людини. Функціональний стан. Корекція поведінки. Час реакції. Умовні та безумовні рефлекси. Характеристика аналізаторів. Закон Вебера-Фехнера.

Роль зорового, слухового, смакового, нюхального, больового, дотикового аналізаторів та вестибулярного апарату в забезпеченні життєдіяльності людини. Гранично допустимий вплив шкідливих факторів на людину. Синергізм (ефект перевищення сумарної дії) та антагонізм (ефект нейтралізації дії) шкідливих факторів. Біоритми та їх роль в життєдіяльності людини.

Людина – як біологічний та соціальний суб’єкт. Потреби людини: фізіологічні, матеріальні та духовні. Середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні та допустимі параметри з точки зору забезпечення життєдіяльності людського організму. Середовище: природне, виробниче, побутове, соціально-політичне. Фактори, що впливають на здоров’я людини.

Поняття про здоровий спосіб життя. Головні принципи здорового способу життя. Головні компоненти здорового способу життя: достатня рухома активність; загартування; раціональне харчування; дотримання режиму дня з урахуванням індивідуальних біоритмів; особиста гігієна (гігієна шкіри, зубів та ротової порожнини, одягу, взуття); психогігієна і профілактика невротичних станів; сексуальне виховання, профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом; відмова від шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю та наркотиків); грамотна екологічна поведінка; безпечна поведінка вдома, на роботі, на вулиці, в учбовому закладі тощо.

змістовий модуль 3. Гігієна харчування

Потреба людини в їжі та енергії. Розподіл людей за нормами фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії.

Основи раціонального харчування. Фактори, які визначають характер харчування людини. Принципи раціонального харчування. Недостатнє та надлишкове харчування.

Якісний склад їжі: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини. Їх роль, необхідна потреба організму. Захворювання, які розвиваються при недостатній та надлишковій кількості окремих компонентів їжі.

Харчові отруєння та їх класифікація. Харчові отруєння немікробного походження: отруйними грибами, рослинами, продуктами тваринного походження, бджолиним медом, насінням , отруйними домішками у їжі, отрутохімікатами та мінеральними добривами, харчовими домішками тощо. Вплив на стан здоров’я радіонуклідів, які можуть знаходитись у їжі. Отруєння мікробного походження: токсикоінфекції та харчові токсикози. Профілактика харчових отруєнь. Перша допомога при харчових отруєннях.

змістовий модуль 4. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище

Загальна характеристика впливу людини на планетарні та космічні ресурси. Основні причини руйнування біосфери. Вплив діяльності людини на грунт, гідросферу, атмосферу, рослинність, фауну та кліматичні ресурси. Взаємодія і трансформація забруднень в навколишньому середовищі. Вторинні явища: смог, кислотні дощі, зменшення родючості грунтів, пилові бурі, зсуви, селі, руйнування технічних, сільськогосподарських та інших об’єктів. Раціональне і нераціональне природокористування. Деградація оточуючого середовища внаслідок розвитку урбанізації, розширення масштабів та зміни форм ведення господарської діяльності.

Гігієна повітряного середовища. Роль повітря у життєдіяльності людини. Склад сучасного повітряного басейну та його значення. Забруднення атмосфери і вплив її на стан здоров’я. Гігієнічне значення фізичних факторів повітряного середовища. Вплив на людину клімату та погоди.

Гігієна води та водозабезпечення населених пунктів. Гігієнічні вимоги до якості питної води. Вплив забрудненої води на здоров’я людини. Методи покращення якості води та їх характеристика. Санітарна охорона водоймищ від забруднення.

Гігієна грунтів та очистка населених пунктів. Гігієнічне значення грунту. Забруднення та самоочищення грунту. Очистка населених пунктів від сміття. Способи знезараження сміття.