Коефіцієнти відносної сили ринку продуктів чорної металургії УкраїнИ

Період	Ланцюгові індекси (первинні)		Базисні індекси (розрахункові)		Коефіцієнт відносної сили (КВС) ринку продуктів чорної металургії	Базисний індекс КВС на ринку продуктів чорної металургії (КВС до жовтня 1998 р.)
	Індекс оптових цін виробників промислової продукції	У тому числі індекс цін продуктів чорної металургії	Індекс оптових цін виробників промислової продукції	У тому числі індекс цін продуктів чорної металургії
А	1	2	3	4	5 = 4:3	6
1998
жовтень	1,152	1,036	1,152	1,036	0,899	1,000
листопад	0,927	0,985	1,068	1,020	0,955	1,062
грудень	1,026	1,074	1,096	1,095	0,999	1,111
1999
січень	0,903	1,002	0,990	1,097	1,108	1,232
лютий	0,982	0,977	0,972	1,072	1,103	1,226
березень	1,127	1,113	1,095	1,279	1,168	1,299
квітень	0,937	1,011	1,028	1,293	1,258	1,399
травень	1,001	1,015	1,029	1,312	1,275	1,418
червень	1,021	0,954	1,051	1,252	1,191	1,325
липень	0,995	1,037	1,046	1,298	1,241	1,380
серпень	1,050	1,101	1,098	1,429	1,301	1,447
вересень	1,049	0,986	1,152	1,409	1,223	1,360

Як видно з даних табл. 5.1, ринок продуктів чорної металургії порівняно з промисловістю України набирає все більшої відносної сили, бо коефіцієнт відносної сили збільшився з 0,899 до 1,223. Якщо індекс коефіцієнта відносної сили підвищується, то це означає, що відповідний ринок товару стає сильнішим і очікується більший прибуток.

Аналіз індексів коефіцієнтів відносної сили. Розрахунок індексу коефіцієнта відносної сили полягає в перетворенні коефіцієнтів відносної сили (КВС) на базисний індекс, база порівняння якого вибирається довільно залежно від мети дослідження. Головна перевага індексів КВС така: вони дають змогу порівнювати фактичні співвідношення різних величин і ранжувати ринки за ступенем їхньої відносної сили.

Проведемо аналіз відносної сили на прикладі трьох групових товарних індексів — паливної промисловості, машинобудівання і чорної металургії — щодо індексу оптових цін виробників промислової продукції в цілому по Україні за період IV квартал 1998 року — ІІІ квартал 1999 року. Вибір цих ринків зумовлений тим, що за даними міжгалузевого балансу виробництва та розподілу товарів (таблиці «Витрати –– Випуск» з 2000 р.) паливна промисловість в Україні характеризується значною імпортозалежністю — 37,4 % в 1998 році, а машинобудування і чорна металургія –– високим експортним потенціалом — відповідно 17,5 і 40,1 % у 1998 році щодо валового випуску продукції промисловості в цілому.

Базисні індекси КВС для ринку продуктів чорної металургії наведено в табл. 5.1. За базу порівняння взято жовтень 1998 року. За аналогічною методикою було розраховано базисні індекси КВС за IV квартал 1998 року — ІІІ квартал 1999 року для чорної металургії, машинобудування та енергоносіїв:

Базисні індекси КВС

1. Чорна металургія……………………..1,360

2. Машинобудування…………………....1,251

3. Енергоносії (паливна промисловість)..1,077.

Отже за аналізований період найсильнішою (за індексом КВС) була товарна група «чорна металургія», а найслабкішою — група «енергоносії». Це означає, що індекс оптових цін групи «чорна металургія» за чотири квартали зріс на 36,0 % порівняно з індексом оптових цін виробників усієї промислової продукції України, що було зумовлено високим експортним потенціалом цього ринку. Енергоносії характеризуються найменшим зростанням цін, бо мають велике ціноутвірне значення на всі групи товарів (частка енергоносіїв у матеріальних витратах промисловості досягає 25 % усіх витрат).

Індивідуальне ранжування товарних ринків за відносною силою. Проведений нами аналіз відносної сили за окремими товарними ринками паливної промисловості за IV квартал 1998 року — ІІІ квартал 1999 року виявив такі базисні індекси коефіцієнтів відносної сили: бензин — 1,983; дизельне паливо — 1,921; нафта сира і з конденсатом — 1,859; мазут — 1,837; вугілля — 1,229; газ — 0,707.

Ринки з високою відносною силою можуть бути перекуплені, а ринки з низькою відносною силою — перепродані. У нашому аналізі до перекупленого ринку серед групи «енергоносії» за чотири квартали можна віднести бензин, в якого значення індексу коефіцієнта відносної сили було найвищим: «Досвід Міністерства економіки України щодо введення тимчасового державного регулювання цін восени минулого року, коли стався різкий стрибок цін на бензин і ми повернули ціни до попереднього рівня, засвідчив, що були змови, які призвели до спекулятивних тенденцій на цьому ринку» 4, с. 11. До перепроданого ринку слід віднести газ, в якого коефіцієнт відносної сили був найнижчим: «Для відкритої української економіки нестерпним став тиск посередників у торгівлі енергоносіями та деяких природних монополій. Зокрема, оптові компанії, що торгують природним газом, отримують десятки мільйонів доларів чистого прибутку, а переробна промисловість та сільське господарство ледве зводять кінці з кінцями, втрачаючи прибуток» 2, с. 26.

Відносну силу товарних ринків можна порівнювати не тільки у статиці, а й у динаміці. Порівняння відносної сили на прикладі енергоносіїв проведемо окремо за IV квартал 1998 р.; окремо за І––ІІІ квартали 1999 року і за весь період (табл. 5.2). Використання двох інтервалів дає змогу виявити, чи змінюються показники індексів коефіцієнтів відносної сили товарних ринків у часі.

Таблиця 5.2