- •8 Кріплення свердловин
- •8.1 Мета та способи кріплення свердловин
- •8.2 Поняття про конструкцію свердловини та її елементи
- •8.3 Обсадні труби та їх з’єднання
- •8.4 Умови роботи обсадних колон у свердловині
- •Контрольні питання
- •9 Цементування свердловин
- •9.1 Мета та способи цементування свердловин
- •9.2 Тампонажні матеріали, їх класифікація
- •9.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
- •9.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
- •9.3.2 Властивості тампонажного розчину
- •Для визначення розтічності тампонажних розчинів
- •9.3.3 Властивості тампонажного каменю
- •Контрольні питання
- •10 Розкриття, випробування та освоєння продуктивних горизонтів
- •10.1 Способи первинного розкриття продуктивних горизонтів
- •Продуктивних горизонтів
- •10.2 Вторинне розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •10.3 Способи та основи технології освоєння свердловин
- •Контрольні питання
9.3 Властивості тампонажного порошку, розчину та каменю
9.3.1 Властивості сухого тампонажного порошку
1 Густина. Під густиною тампонажного цементу, що містить у своєму складі частинки різної густини, розуміють середньозважену густину речовин, які входять до його складу.
Рисунок 9.1
– Волюметр Ле-Шательє-Кандло
2 Дисперсність або так званий ступінь подрібнення (тонкість помелу) - важлива характеристика цементного порошку. Від неї залежить величина поверхні, на якій проходить реакція гідратації.
Існує багато різних способів визначення дисперсності порошку. До найпростіших належить ситовий аналіз, при якому порошок розсіюється з допомогою набору сит на ряд фракцій з вужчим діапазоном частинок і визначається процентний вміст цих фракцій. Вадою цього методу є трудність розділу на окремі фракції частинок розміром менше 0,05 мм.
При виробництві цементу для характеристики тонкості помелу не застосовують повний ситовий аналіз, а проводиться просів цементу на дві фракції через сито з розміром отворів 0,08 мм. Виробничий контроль за тонкістю помелу ведеться за одним параметром – залишком фракцій на ситі розміром 008, який не має перевищувати (10–15) % для різних типів цементу.
3 Питома поверхня порошку - це сумарна поверхня всіх частинок, які знаходяться в одиниці маси порошку. Питома поверхня тампонажних матеріалів залежить від тонкості подрібнення ( гранулометричного складу ), речовинного складу, способу подрібнення і способу виміру питомої поверхні. Величина питомої поверхні тампонажних портландцементів, заміряної методом повітропроникності (за величиною опору при проходженні повітря через шар порошку), коливається в широких границях в залежності від вмісту добавок.
Згідно з ДСТУ Б В.2.7-88–99 питома поверхня для різних типів цементу має бути не менша: 270 м2/кг – ПЦТ типів І і ІІ для низьких і нормальних температур; 250 м2/кг – ПЦТ типів І і ІІ для помірних і підвищених температур; 230 м2/кг – ПЦТ типу ІІІ поважчені для помірних і підвищених температур.
Від питомої поверхні твердої фази залежить водоутримувальна здатність, рухомість та багато інших властивостей цементного розчину.
4 Об’ємна (насипна) маса - це маса порошку, який вміщується в ємності об’ємом 1 м3. Ця величина не постійна і залежить від складу, ступеня дисперсності (тонкості помелу) і ступеня ущільнення.
З допомогою насипної маси можна розрахувати кількість матеріалу (його масу) при об’ємному дозуванні, наприклад, кількість матеріалу (масу) у стандартному паперовому мішку або бункері цементо-змішувальної машини. Об’ємна маса може бути визначена як у пухкому стані, так і в ущільненому. Для визначення об’ємної маси використовують прилад, зображений на рисунку 9.2.
1
- лійка;
2
- засувка;
3
- сито;
4
- металева
літрова посудина
Рисунок 9.2
– Прилад для визначення об’ємної
(насипної) маси