
- •3 Загальні поняття про будівництво свердловин
- •3.1 Історичні віхи розвитку буріння свердловин
- •3.2 Способи буріння глибоких свердловин
- •3.4 Класифікація свердловин за призначенням
- •3.5 Описання процесів ударного та обертового буріння
- •3.5.1 Ударне буріння
- •3.5.2 Обертальне буріння
- •4 Породоруйнуючий інструмент для буріння свердловин
- •4.1 Призначення та класифікація породоруйнуючого інструменту
- •4.2 Бурові долота для буріння свердловин суцільним вибоєм
- •4.2.1 Лопатеві долота
- •4.2.3 Алмазні долота
- •4.2.4 Твердосплавні долота
- •"Исм" типу м
- •4.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
- •4.4 Бурові долота спеціального призначення
- •4.5 Техніко-економічні показники роботи бурових доліт
- •Контрольні питання
- •5 Бурильна колона
- •5.1 Призначення та складові елементи бурильної колони
- •5.2 Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •5.2.1 Бурильні труби та з’єднуючі муфти
- •Висадженій назовні частині ніпеля і муфти бурильного замка спеціальної конструкції (типу тбпв)
- •5.2.2 Бурильні замки
- •5.2.3 Обважнені бурильні труби
- •З висадженими кінцями типів 1 і 2
- •5.2.4 Ведучі бурильні труби
- •5.2.5 Перевідники
- •Контрольні питання
- •6 Режим буріння та його параметри
- •6.1 Поняття про режим буріння та його параметри
- •Контрольні питання
1 - корпус; 2 -
приєднувальна різьба;
3 - різці-вставки;
4 - насадка;
5
- промивні канали
Рисунок
4.7—Твердосплавне долото
"Исм" типу м
З’єднують долото з бурильною колоною або валом вибійного двигуна за допомогою замкової різьби.
Промивальна рідина із насадок надходить у промивні канали між секторами, захоплює частинки вибуреної породи, виносить їх у затрубний простір і далі на денну поверхню.
4.3 Бурові долота для буріння з відбором керна
Всі бурові долота для буріння з відбором керну (снаряди) складаються з таких елементів (рисунок 4.8):
1 бурильної головки;
2 зовнішнього корпуса;
3 внутрішньої колонкової труби (керноприймача);
4 кернотримача (керновідривача).
Бурильна головка, руйнуючи породу по периферії вибою, залишає в центрі свердловини стовпчик породи (керн).
Керноприймач призначений для прийому керна, зберігання його під час буріння та при підйомах на денну поверхню. Для виконання цих функцій у нижній частині керноприймача встановлюють керновідривачі і кернотримачі, а вверху - клапан, який пропускає через себе витискувану промивальну рідину при заповненні керноприймача керном.
1-бурильна
головка; 2-керн;
3-керноприймач;
4-корпус; 5-клапан
Рисунок
4.8—Схема будови колонкового долота
При бурінні колонковими долотами з незйомним керноприймачем для підйому на поверхню колонкової труби з керном необхідно піднімати всю бурильну колону.
Колонкові долота із зйомним керноприймачем дозволяють піднімати колонкову трубу з керном без підйому бурильної колони. Для цього в бурильну колону спускають на канаті уловлювач, за допомогою якого піднімають керноприймач на поверхню. Потім, використовуючи той же уловлювач, спускають і встановлюють у корпусі порожній керноприймач і продовжують буріння з відбором керна.
Бурильні головки за конструкцією поділяють на лопатеві, шарошкові, алмазні і твердосплавні.
Найпоширеніші при бурінні з відбором керна шарошкові бурильні головки. Вони можуть бути одно-, три-, чотири а іноді і більше шарошковими.
1-шарошка;
2-секція(лапа);
3-проми-вальні
отвори;
4-підшипник;
5-твердосплавні
вставки
Рисунок
4.9 – Чотиришарошкова бурильна
головка типу СТ
Складається снаряд “Надра” з корпусу, який виготовлений з двох товстостінних труб, з’єднаних одна з одною з допомогою спеціальної різьби. Верхня частина корпусу має перевідник для з’єднання з бурильною колоною, а нижня - перевідник для з’єднання з бурильною головкою. Всередині корпусу розміщений керноприймач, зібраний із секцій, з’єднаних муфтами. До нижньої частини керноприймача приєднується спеціальний перевідник, а до нього - башмак, який встановлюється в корпусі бурильної головки.
Керноприймач має розміщені в перевіднику цанговий керновідривач і важільний кернотримач. У муфті, яка з’єднує дві секції керноприймача, є важільний кернотримач.
Керновідривач і кернотримач встановлені так, що під час буріння при обертовому керноприймачі вони залишаються нерухомими відносно керна.
Довжина керноприймального пристрою в двосекційному виконанні - 16 м, а довжина керноприймача - 14,5 м.
Снаряд “Надра” дозволяє здійснювати відбір керна діаметром 100 мм, 80 мм, 67 мм і 62 мм роторним способом.
Поряд з колонковим снарядом “Надра” використовують снаряди із незйомним керноприймачем типу “Силур”, який призначений для відбору керна в ускладнених умовах при бурінні свердловин діаметром 212,7 мм і менше. Конструктивно вони виконані аналогічно і використовуються з такими ж бурильними головками, як і снаряд “Надра”. Снаряд “Силур” має корпус дещо меншого діаметра, ніж “Надра”, що зменшує імовірність прихоплювання бурильного інструменту.