Додаткова література

1. Гуго Гроцій. Про право війни та миру. – К.: Основи, 1999. – 564 с.

2. Зорин В.А.Основы дипломатической службы / 2-е изд. – М.: Международные отношения, 1996. – 368 с.

3. Зубков Н.Г. Основы консульской службы. – М.: Международные отношения, 1990. – 278 с.

4. Камбон Жюль. Дипломат: Пер. с фр. – К.: Полиграфкнига, 1997. – 88 с.

5. Колоколов Б.Л. Профессия - дипломат. – М.: Международные отношения, 1999. – 276 с.

6. Никольсон Г. Дипломатия : Перевод с англ. – К.: Основы, 2000. – 184 с.

7. Ушаков Н.А. Юрисдикционные иммунитеты государств и их собственности. - М.: Международные отношения, 1993. – 143 с.

8. Фельтхем Р. Настольная книга дипломата – Мн.: ООО ”Новое знание”, 2000. – 504 с.

Методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи студентів

Крім аудиторних занять навчальна програма з курсу „Дипломатична і консульська служба” передбачає самостійну роботу студентів, яка дає можливість пізнати проблемні питання, засвоїти основні вміння та навички роботи з навчальними матеріалами, поглибити та розширити вже набуті знання тощо. Також передбачається індивідуальна науково-дослідна робота студентів (ІНДЗ), що має на меті поглибити, узагальнити, закріпити та практично застосувати знання зданого курсу.

Основні напрями самостійної та індивідуальної роботи студентів

Самостійна та індивідуальна робота студентів під час вивчення курсу „Дипломатична і консульська служба” передбачає:

1. роботу над дипломатичними документами;

2. вивчення наукової монографічної літератури, в якій висвітлюється різноманітна проблематика з курсу;

3. ознайомлення з публіцистичною літературою;

4. відстеження нових публікацій на сайтах Міністерств закордонних справ;

5. опрацювання і використання довідкової літератури (енциклопедії, словники, тематичні довідники);

6. роботу з бібліотечними каталогами;

7. написання реферату.

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи можуть даватися під час аудиторних занять та консультацій.

Працюючи з джерелами з курсу „Дипломатична і консульська служба”, студенти вчаться характеризувати, аналізувати їх та оцінювати матеріал, викладений у них.

Конспектуючи рекомендовану літературу, студенти опрацьовують найважливіші джерела та наукові праці, вивчають понятійний апарат. Вибір форм конспектування (виклад тексту, розширений план чи цитатне конспектування) визначає сам студент.

Працюючи з довідковими виданнями та словниками, студенти мають навчитися знаходити необхідні матеріали, порівнювати визначення на зміст наукової дискусії щодо понятійних проблем. Належить звертати увагу на рік видання довідкової літератури, вміти визначати тенденцію у конкретизуванні того чи іншого поняття.

Студенти повинні навчитися користуватися як енциклопедичними словниками, так і дипломатичними словниками.

Студентам слід звернути увагу на роботу з новими надходженнями до бібліотек, картотеками нових надходжень, з довідковою інформацією про нові видання в журналах, спеціалізованих виданнях, присвячених новим надходженням.

Працюючи з поточною інформацією періодичних видань, студенти вчаться акцентувати тенденції у поданні інформації залежно від специфіки кожного видання.

Завдання для самостійної та індивідуальної роботи передбачають підготовку реферату чи доповідей. Це може бути огляд журналу чи певної групи публікацій, аналіз окремої книжки чи статті. Студент сам може запропонувати тему такого виступу чи повідомлення. Але треба мати на увазі, що реферуючи матеріал, необхідно адекватно передавати позицію автора. Для вироблення вміння формулювати власні висновки щодо прочитаної монографії чи статті у пригоді стануть рецензії та анотації, вміщені в науковому виданні.

Студент має стежити за новою інформації, користуючись Internet-публікаціями, вміщеними на різноманітних інформаційних сайтах, сайтах Міністерств закордонних справ, та користуватись пошуковими системами для отримання різноманітної інформації з курсу.