Ііі. Використання віршів та римовок на різних етапах уроку іноземної мови.

Структура уроку визначається його змістом і місцем у циклі уроків. Традиційно урок складається з етапів. Поняття "етап" пов'язане з рухом до поставленої мети в рамках певного відрізку часу, тому етап вважається в дидактиці як структурна одиниця уроку.

Розглянемо внутрішню організацію уроку ІМ. В цілісній його структурі виділяється початок, основна та заключна частини уроку. До основних компонентів початку уроку відносять організаційний момент та мовленнєву зарядку. Початок уроку виконує дві важливі функції: організацію класу до активної роботи на уроці (привітання, приведення учнів до готовності співпрацювати, повідомлення цілей уроку) та створення іншомовної атмосфери з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність.

Оскільки психофізіологічні особливості школярів молодшої школи вимагають жвавого та цікавого привернення уваги, то на цьому етапі доцільно використовувати вірші та римівки на привітання, представлення, соціальні фрази, поточні вислови. Це дозволить організувати учнів, настроїти їх на роботу іноземною мовою, активізувати навички фонетичної артикуляції, нагадати принципи колективної роботи. На цьому етапі доцільно хорове скандування, обирання “ певуна”, ланцюгова побудова композиції. Яскравими прикладами таких віршів є: римівки “Good Morning”, “ My Name is Pam”, “Today is a Monday”, вірш “ At the Lesson”.

Особливу увагу слід приділяти мовленнєвій зарядці. Психологічний обґрунтуванням виділення даного компонента є необхідність настройки слухового та артикуляційного апарату учнів на ІМ та переведення їх з рідного на іноземне мовлення. Мовленнєва зарядка найчастіше проводиться у формі бесіди чи гри на основі попередньо вивченого матеріалу. Вона повинна включати засвоєний матеріал бути психологічно мотивованою, тобто природною.

Дітям молодшого шкільного віку притаманна висока інтерферація (здатність до фонематичного копіювання), тому на цьому етапі можна запропонувати різноманітні ігри на основі віршів, розучування римівок, складання власної римівки з запропонованих слів, фраз речень, що активізує зацікавлення учнів у процесі навчання, розвиває пам’ять. ( Приклади фонематичних та мовленнєвих зарядок дивись додаток 1)

В ході основної частини уроку вирішуються його головні завдання. Вона може включати такі компоненти: подача нового матеріалу, тренування учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні, практика в мовленнєвій діяльності, систематизація/узагальнення вивченого і контроль мовленнєвих навичок та вмінь.

Найбільшу частину уроку займає вправляння (тренування та практика мовленнєвої діяльності). Це його провідні компоненти. Особливістю навчального процесу з ІМ є те, що на уроці має місце тренування як щойно введеного так і раніше поданого, але ще не засвоєного матеріалу.

Основою будь-якого говоріння є активна база лексичних одиниць.

У процесі автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних лексичних одиниць. З цією метою ЛО можуть групуватися за ступенем і характером труднощів, що дозволяє підходити до їх засвоєння диференційовано, на основі їх методичної типології.

При автоматизації дій учнів з новими словами слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних ЛО.

Основним типом вправ тут є умовно-комунікативні рецептивно-репро­дуктивні та продуктивні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи такі види вправ:

імітація зразка мовлення (ЗМ);

лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;

підстановка у ЗМ;

завершення ЗМ;

розширення ЗМ;

самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;

об'єднання ЗМ у понад фразові єдності — діалогічну та монологічну.

Підстановці елементи у вправах можуть бути вербальними і підказуватися усно вчителем або подаватися списком, з якого учень може вибирати потрібну ЛО, та невербальними (малюнки тощо).

Для школярів молодшої школи це можуть бути вправи на опори з римівок та роздаткових карток з малюнками. Вправа на підставляння у віршованій формі. Складання віршу по аналогії. Такі вправи сприяють швидкому переключенню уваги школяра, що сприяє більш продуктивному засвоєнню ЛО. ( Приклади таких вправ дивись додаток 2)

Основою правильного говоріння є вірна вимова звуків іноземної мови.

За ознакою схожості/розбіжності звуків іноземної та рідної мов усі звуки іноземної мови умовно розділяють на три групи.

До першої групи відносять звуки, максимально наближені до звуків рідної (української) мови за акустичними особливостями та артикуляцією (наприклад, англ.: [b,m,s,z,∫]; ).

Формування навичок вимови названих звуків не викликає особливих труднощів, оскільки має місце позитивний перенос навичок з рідної мови в іноземну. Для засвоєння цих звуків можна обмежитися імітацією, ніяких інших вправ ця група не потребує.

Друга група включає звуки, які, на перший погляд, дуже схожі на звуки рідної мови, але відрізняються від них за суттєвими ознаками (наприклад, англ.: [e,æ, i, i:,ə, l]).

Сприймання та відтворення звуків, що належать до другої групи, характеризується високим ступенем інтерференції. Учні автоматично переносять навички вимови цих звуків з рідної мови в іноземну, що призводить не тільки до появи акценту в мовленні, але й до помилок на рівні змісту. Звуки цієї групи вимагають від учителя посиленої уваги та спеціального тренування в різноманітних вправах, особливо в тих, де є контрастування з відповідними звуками рідної мови.

До третьої групи входять звуки, які не мають артикуляційних-або акустичних аналогів у рідній мові учнів (наприклад, англ.: [w,r,h,∂,ŋ,Θ]).

Звуки цієї групи також викликають значні труднощі при засвоєнні, тому що має місце формування абсолютно нової артикуляційної бази.

Важливу роль у процесі автоматизації відіграють зразки або еталони вимови, які сприймають учні. Демонстрація зразків різних рівнів може здійснюватись учителем або диктором/дикторами. Для навчання вимови важко переоцінити роль фонограми (або відеофонограми), особливо автентичної, тобто підготованої і начитаної спеціалістами-носіями мови. Фонограма дає зразкові незмінні еталони вимови, які можна багаторазово відтворювати. Для дітей молодшого шкільного віку такими еталонами служать ритмічні римовки, які супроводжуються рухами, хлопками, шумовим супроводом. Навчання відбувається мимовільно, не вимагаючи суцільної концентрації учня. Маленькі чотирьохрядкові вірші допомагають коректувати незначні помилки у вимові звуків, не завдаючи при цьому травми низької оцінки, що особливо важливо на етапі у 9-10 років.

Одним з показників володіння мовою є граматично вірно побудоване висловлювання. Особливістю навчання граматики на початковому єтапі є “догматичність” чи “аксиомність” подання матеріалу. Дитина молодшого шкільного віку не в змозі оперувати абстрактними категоріями мовленнєвих композицій, і тому всі правила надаються викладачем у стислій формі та засвоюються дитиною дуже важко. На подолання таких перепон спрямований цикл граматичних віршів (OUP “ Scants. Jazz”), пісень, римівок, загадок у віршованій формі. Виконання вправ на закріплення також проводиться на основі ігор на базі вірша “Saymon says”. ( Приклади віршів дивись додаток 3).

Формування міцних навичок та вмінь неможливе без узагальнення вивченого, без приведення в систему засвоєних знань, навичок та вмінь. Тому в урок необхідно включати завдання на узагальнення вивченого. Слід наголоси що подібні завдання можуть передбачати не тільки систематизацію мовного матеріалу, але й актуалізацію навичок та вмінь у межах вивчених тем.

Контроль мовленнєвих навичок та вмінь здійснюється або безпосередньо в ході навчального процесу (поточний контроль), або на етапі завершення певного періоду навчання (тематичний та підсумковий контроль). На етапі контролю також рекомендовано запропонувати дітям завдання віршованого характеру. Така форма роботи знижує почуття тривожності при виконанні завдання, заохочує до творчості та розвиває комунікативні здібності дитини.

Під час проходження педагогічної практики нами було запропоновано цикл уроків у 4 класі загальноосвітньої школи з поглибленим вивченням англійської мови з теми “Food ”, які містили вірші на різних етапах уроку.

Нами було взято 2 4-х класи (4А - 26 осіб, 4Б – 24 особи). Перед початком експерименту ми вивчили рівень успішності класів з предмету “Англійська мова”. У 4А класі середній показник успішності становив 82,4 %, а у 4Б - 81,8%. Перед проведенням експериментального навчання дітям та батькам запропонували анонімну анкету, в якій просили висловити свої враження щодо уроку англійської мови. У школярів після вивчення анкет результати рівня тривожності перевищували показники норми на 2,6%. ( За методою Хітчісса-Лаумьє).

Клас 4А був взятий за контрольний. У цьому класі уроки проводилися за стандартною структурою, з стандартними підходами, методами та прийомами навчання. Клас 4Б був взятий за експериментальний. В цьому класі велися уроки з елементами віршованих вправ на різних етапах заняття. ( Приклади фрагментів уроків див. Додаток )

Після 2 тижнів навчання в обох класах були проведені зрізи знань та підрахований процент успішності класу з англійської мови. При цьому відбувався замір рівня тривожності учнів ( за зовнішніми ознаками по Шпаковому, та методом ілюстративної релаксації за Люблинським). Результати можна побачити на наступних таблицях та діаграмах.

Таблиця 1. Порівняння прогресу навчання у контрольному та експериментальному класах.

Клас	Показник успішності до експерименту	Показник успішності після експерименту
4А	82,4%	82,1%
4Б	81,8%	84,6%

Діаграма 1. Порівняння показників успішності у контрольному та дослідному класах.

Дослідження за рівнем тривожності ( методом спостереження) вивело наступні показники.

Таблиця 2. Рівень тривожності учнів 4-х класів під час уроків та контролю.

Клас	Рівень тривожності ( норма прояву 8)
4А	10
4Б	8

При спостереженні за учнями під час проведення підсумкового контролю, було помічено, що учні 4А класу приймають закриті позиції, напружені, не можуть довго сидіти на одному місці. При виконанні завдань увага швидко розсіюється і учням доводиться повертатися до попередніх завдань, щоб сконцентруватися. Учні 4Б класу не виявляли ознак надмірного хвилювання, були впевнені у відповідях, швидко та чітко виконували завдання.

Одразу після проведення контролю учням запропонували зобразити свій настрій одним з трьох умовних значків @ (добрий), & (поганий), --- (не знаю).

Результати тесту ілюстративної релаксації показані на графіку 1.

Графік 1. Рівень тривожності учнів 4А та 4Б класу.