- •Кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань
- •1. Мета роботи
- •2. Основні положення
- •2.1. Основні поняття про модуляцію. Види модуляції
- •2.2. Модуляція неперервного гармонічного коливання
- •2.2.1. Математичні моделі та основні параметри амплітудно-модульованих сигналів
- •2.4. Основні відомості про спектри модульованих сигналів
- •2.4.1. Спектральне представлення амплітудно-модульованих сигналів
- •3. Контрольні запитання
- •4. Розрахункове завдання
- •5. Експериментальна частина
- •7. Література
5. Експериментальна частина
Експериментальна частина передбачає лабораторну перевірку результатів теоретичного аналізу спектрів заданих викладачем сигналів і виконання наступних пунктів:
1) для заданих викладачем параметрів АМ-сигналу при однотональній модуля-ції визначити його спектральні складові.
Для цього згідно рис. 6 з’єднати вихід генератора ГЗ-112 модулюючих коли-вань із входом “Зовнішня модуляція” генератора Г4-18А високочастотних коливань. До виходів “0,1-1V” та “V” генератора Г4-18А під’єднати відповідно осцилограф та селективний вольтметр В6-1.
Після перевірки викладачем результатів розрахунків і правильності збирання схеми дослідження:
а) ввімкнути живлення вимірювальних приладів;
б) перемикач режимів роботи генератора Г4-18А поставити в положення “Зовнішня модуляція”;
в) відповідними ручками встановити на виході низькочастотного і високо-частотного генераторів коливання заданих частот;
г) ручками “Вихід” та “V” генератора Г4-18А виставити задану амплітуду несучого коливання;
д) ручками “Уст.М%” генератора Г4-18А та “Амплітуда” генератора ГЗ-112
виставити заданий коефіцієнт глибини модуляції;
е) замалювати з екрана осцилографа у відповідному масштабі форму отримано-
го сигналу та визначити з допомогою селективного вольтметра В6-1 спектральний склад цього сигналу.
2. Для заданих викладачем параметрів сигналів із балансною амплітудною модуляцією (БАМ), односмуговою амплітудною модуляцією (ОАМ), багатото-нальною амплітудною модуляцією і частотною модуляцією (ЧМ) визначити спект-ральні складові та форму відповідного сигналу. Для цього згідно рис. 7 з’єднати синтезатор сигналів, cелективний вольтметр В6-2 та осцилограф.
Після перевірки викладачем результатів розрахунків і правильності збирання схеми дослідження:
а) ввімкнути живлення синтезатора сигналів, селективного вольтметра та осцилографа;
б) перемикачем синтезатора сигналів “Функції” (рис. 8) вибрати гармонічний координатний базис (натиснути кнопку “ФУР’Є”);
в) ручками синтезатора сигналів “АМПЛІТУДА” на відповідних контрольних гніздах Аі виставити розраховані амплітуди спектральних складових (контроль амплітуди проводити вольтметром);
г) ручками синтезатора “ФАЗА” виставити фазу розрахованих гармонічних складових (контроль фази здійснювати осцилографом, засинхронізувавши його відповідним сигналом синтезатора);
д) замалювати з екрана осцилографа у відповідному масштабі форму отри-маного сигналу;
е) з допомогою осцилографа виміряти частоти несучого коливання і обги-наючої та визначити коефіцієнт глибини модуляції одержаного коливання;
є) за допомогою селективного вольтметра В6-2 визначити спектральний склад одержаного сигналу.
Рис.8. Передня панель макету синтезатора сигналів.
6. ЗМІСТ ЗВІТУ
Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
1. Результати розрахунків і графіки спектрів заданих сигналів.
2. Форму модулюючих і модульованих сигналів.
3. Таблиці та графіки визначених експериментально спектрів cигналів.
4. Порівняння розрахункових і експериментальних даних.
5. Висновки.