Тема 3. Право на життя, свободу, недоторканність та повага до гідності людини як об’єкт кримінально-правового захисту.

Міжнародні стандарти в галузі особистих прав людини та їх співвідношення із нормами кримінального законодавства України.

Рада Європи та основні документи регіонального характеру щодо захисту прав людини. Європейська Конвенція про права людини – міжнародна гарантія захисту прав людини. Характеристика ст..ст.2, 5 Європейської Конвенції та Протоколів № 4, 6 до неї.

Загальне поняття злочинів проти особи за кримінальним законодавством України. Проблема визначення родових об’єктів злочинів, передбачених главою ІІІ Особливої частини КК України.

Основні напрямки вдосконалення захисту прав особи кримінальним законодавством України. Аналіз окремих положень проектів КК України з цих питань.

Практичне заняття:

1. Особа, її права та свободи як об’єкт кримінально-правової охорони.

2. Відповідність норм Кримінального кодексу України міжнародним нормам та стандартам щодо охорони прав і свобод людини.

3. Проблеми вдосконалення механізму кримінально-правової охорони особистих цінностей людини:

а) життя і здоров’я;

б) статевої свободи та статевої недоторканності;

4. Особливості кваліфікації злочинів, що посягають на особисту безпеку та волю особи:

а) незаконні дії щодо усиновлення;

б) захоплення заручників;

в) торгівля людьми.

Література:

1. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. // Права людини в Україні. Щорічник, 1994. С. 100-105.

2. Загальна Декларація прав людини. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. К., 1992.

3. Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій: Постанова Пленуму Верховного суду України від 28 вересня 1990 р. № 7 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. № 3, від 31 березня 1995 р. № 4, від 25 грудня 1996 р. № 14, та від 3 грудня 1997 р. № 12 // Бюлетень …- с. 35-42.

4. Про судову практику у справах про злочини проти життя і здоров’я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 р. № 1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. № 12 // Бюлетень … - с. 288-301.

5. Витяг із узагальнення практики розгляду судами справ за скаргами на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, які ущемляють права громадян.// Права людини в Україні. Щорічник, 1994. – с. 106-127.

6. Білоусенко В., Панєвін О. Судовий захист честі та гідності громадян. Коментар судової практики з кримінальних справ. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. К., 1996, № 6. – с. 52-60.

7. Білл Баурінг. Механізм захисту особи згідно з Європейською Конвенцією з прав людини та іншими документами.// Український часопис прав людини. К.: УПФ, 1997, № 1. – с. 53-59.

8. Бородин С.В. Ответственность за убийство: квалификация и наказание по российскому праву. М., 1994. – 216 с.

9. З. Гладун. Право людини на життя і проблеми його юридичного забезпечення в Україні.// Український часопис прав людини. К., 1995, № 1. – с. 47-54.

10. Европейская Конвенция о защите прав человека и основных свобод. Комментарий к статьям 5 и 6. – М.: ИГиП РАН, 1997. – 160 с.

11. Коржанський М.И. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. К., 1996. – с. 5-84.

12. Путеводитель по Европейской Конвенции по Правам Человека. Совет Европы, 1994. – с. 12-14, 19-29, 43-45.

13. Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность – под охраной уголовного закона. (Глава ІІІ Уголовного кодекса Украины с научно-практическим комментарием). Симферополь, изд-во «Таврида», 1996-236 с.

14. Цвіліховський Л. Деякі питання застосування законодавства про відповідальність за вчинення статевих злочинів (Коментар судової практики з кримінальних справ).// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996, № 6. – с. 47-52.

15. Ярмиш Н. Жорстоке поводження як одна з форм доведення до самогубства.// Право України, 1992, № 7. – с. 45-46.