- •3.1. Загальні вимоги…………………………………………………………………19
- •Організація самостійної роботи студентів при підготовці курсової роботи
- •Написання курсової роботи – це форма самостійної роботи студентів, від якісної організації якої залежить результат проведеної науково-дослідної роботи.
- •1.3. Робота з інформаційними джерелами по темі дослідження
- •1.4. Складання плану курсової роботи та його погодження з науковим керівником
- •1.5. Написання окремих розділів курсової роботи та звітування перед науковим керівником відповідно до календарного плану
- •1.6. Самоперевірка курсової роботи на наявність типових помилок
- •1.7. Рецензування курсової роботи науковим керівником
- •Доопрацювання недоліків та повторне рецензування курсової роботи
- •Захист курсової роботи
- •Розділ 2 структура, зміст і обсяг курсової роботи
- •2.1. Загальні вимоги
- •2.2. Титульна сторінка
- •2.4. Вступ
- •2.4.1. Актуальність теми.
- •2.4.2. Мета і завдання курсової роботи.
- •2.4.3. Об’єкт та предмет дослідження.
- •2.4.4. Методи дослідження.
- •2.5. Основна частина
- •2.5.1. Теоретичний розділ
- •2.5.2. Аналітичний розділ
- •2.5.3. Розрахунковий розділ
- •2.6. Висновки
- •2.7. Список використаних джерел
- •2.8. Додатки
- •3.1. Загальні вимоги
- •3.2. Заголовки
- •3.3. Нумерація
- •3.4. Ілюстрації
- •3.5. Таблиці
- •3.6. Переліки
- •3.7. Формули
- •3.8. Правила цитування та посилання на використані джерела
- •3.9. Оформлення списку використаних джерел
- •3.10. Додатки
- •Додаток а
- •Курсова робота
- •Додаток б
3.6. Переліки
У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку.
Перелік першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
Приклади:
а)____________________________________________________
б)____________________________________________________
1)_________________________________________________
2)_________________________________________________
а)____________________________________________________
3.7. Формули
Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули у круглих дужках друкують біля правого поля сторінки у тому ж рядку, наприклад, (2.3) – третя формула у другому розділі.
Посилання на формулу в тексті роботи виконується за таким зразком: «...у формулі (2.3)...»
Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад, «(В. 1)».
У формулі як символи величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.
Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче формули залишають інтервал не менший одного рядка. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають, бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».
Наприклад:
FV = PV (1 + i) n (1.3)
де FV – майбутня вартість грошей;
PV – теперішня вартість грошей;
i – ставка складних процентів;
n – період нарахування процентів.
3.8. Правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, які наводяться в дипломній роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у праці [1]...", "... у працях [1—7]...".
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дипломній роботі.
Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад, [4, с. 35].
Зноски в кінці аркуша робити недоцільно.
Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "…подано на рис. 1.3".
На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл. 1.3".
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3", "див. рис. 1.3".
Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "...у формулі (1.2)".
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;