54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).

Якщо не розглядати проблему так детально, то можна сказати, що контент-аналіз — це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.

Найбільш простим поділом напрямів к.а. є поділ на:1)кількісний, 2)якісний. Якісний і кількісний види к.а. розрізняються на думку А.Джордж

Тим що першому фіксується присутність чи відсутність елементів змісту,

Тоді як удругому випадку розглядається тільки частота присутності цих елементів. Але будь-який якісний чи кількісний аналіз повинен бути спрямованим, тобто мати чітку мету і ґрунтовну наукову гіпотезу. А.Джордж вважав, що якщо к.а. застосовується до великої кількості даних без чіткої гіпотези, то дослідник морно гає час.

Зазначимо, що за .допомогою контент-аналызу можна доспіджувати найрізноманітніші явища. Наведемо кілька прикладів. У 1930 р. американець Ю.Вудяорд провів контєнт-аналіз іноземних новин у ранкових газетах. На підставі отриманих результатів він зробив висновки щодо суспільної думки, котру створюють ці газети. Іншу тему обрали для свого дослідження у 1958 р. В.Торренс і П. Мідоу.Вони спробували з'ясувати, що, на думку іноземців, є характерним для американців. Для цього вчені обрали 11статей . іноземних газет за 1906-1948 рр. Одиницю дослідження вирішили

взят,и тему. Усього було зафіксовано 307 тем, які об'єднали у 12 категоріальних класів.

Де одну можливість контент-аналіз продемонстрував під час вивчення дослідницькою групою вчених під керівництвом Челтона Баша з Інституту досліджень у галузі журналістики Стенфордського університету об'єктивного ставлення газет до претендентів у передвиборній боротьбі.Вчені, виходячи з того що будь-яке вербальне спілкування із світом — це дзеркало, у якому відображаються і комунікатор, і аудиторія. слробували дослідити, чи відбивається точка зору газети (редакційні статті) у новинах, тобто чи виконується на практиці принцип американської журналістики, за яким новини мають бути цілком об'єктивними і не відображати ніяких пристрастей. Об'єктом дослідження стали редакційні статті та новини у 9 республіканських, 2 демократичнихі і 1 нейтральній каліфорнійських газетах за 2,5 місяці під час передвиборної боротьби за місце у сенаті С.Ш. між Ніксоном і Дугласом у 1950 р. Виявилося, що жодна газета не змогла залишитися сторонньою у новинах про висвітлення ходу передвиборної боротьби.

Таким чином, контент-аналіз дає можливість дослі^женья докумьнпз нй різноманітні теми. Уперше можливості контент-аналізу теоретично обгрунтузев Г.Д.Лассуе.г І. Зокрема, він писай іро можливість з допомогою контент-аналізу досліджувати характер і зміст соціальки : змгн.

З допомогою контент-аналізу можна проводити дослідження будь-якого документа чи сукупність документів з метою вивчення як закономірностей внутрішньої побудови документа, так і того, що його породило і для чого він призначений. З високими можливостями к.а. повязана необхідність його застосування. В цілому можна зазначити, що у наш час вже жодне дослідження документа не можна зд ійснити без; застосування методу контент-аналізу. Цей метод продовжує свій розвиток і поєднує найкращі можливості якісних методів з перевагами формалізованого, квантифікованого аналізу.