50. Природа наукового факту

Природа наукового факту в соціології :теоретична насиченість погляду з боку вічливості.

Факт –

• стан дійсності ,що не залежить від спостерігача

• Це обґрунтоване знання,що одержане за допомогою опису окремих фрагментів реальної дійсності і певному просторово-часовому часі.

Науковий факт – структура,що відповідає стилю мисленню,який розвивається протягом поколінь.

Наукову рису факту позначають як «теоретичну насиченість». Формування наукових фактів починається з того,що матеріал для дослідження з’являється часто випадково ,до цього слід додати певний соц. Настрій,асоціації,професійні звички. Більшість наук передбачають виховання певних навичок спостереження «тлумачення результатів спостереження і формування проблеми саме традиція,виховання,звичаї формують готовність до спрямованого сприйняття фактів». Стиль мислення і сам характер науки майже унеможливлюють сприйняття теоретичної насиченості факту і навпаки – нав’язують переконання у наявності в соціології чогось незмінного і сталого.

51. Кількісні і якісні види досліджень

Різниця якісних і кількісних видів:

1. Теоретико-методологічна база. Кількісний вид застосовує реалізм, використовує об’єктивні знання і опис логічних зв’язків між окремими параметрами. Якісний вид базується на феноменології, релятивізмі, використовує опис загальних картин події чи явища.

2. Фокус аналізу. Кількісні дослідження фокусуються на загальному, на класифікації шляхом ототожнення подій, в центрі уваги – структура, зовнішнє – об’єктивне. Якісні дослідження фокусуються на частковому, на описі подій, в центрі уваги – людина, внутрішнє – суб’єктивне.

3. Дослідницькі цілі. Для кількісних досліджень – дати причинне пояснення, виміряти взаємозв’язки. Для якісних – інтерпретувати досліджуване, концептуалізувати.

4. Одиниці аналізу. Для кількісних досліджень – факти, події, а для якісних – суб’єктивні значення, почуття.

5. Валідність. Для кількісних досліджень характерне достовірне повторення встановлених зв’язків, а якісним притаманне реальне насичення інформації.

6. Логіка аналізу. Для кількісних досліджень – дедуктивна (від абстракції до фактів), а для якісних – індуктивна (від фактів до концепції).

7. Стиль. Стиль кількісних досліджень – жорстокий, притаманна систематизація, а якісних – м’який, використовуються уявлення.

Різновиди якісних досліджень:

1. Кейс-стаді – дослідження окремого об’єкта в сукупності його взаємозв’язків. Такими об’єктами можуть бути бомжі, соціальні еліти, релігійні секти. Об’єктом аналізу є один випадок. При цьому реєструються звичайні і екстремальні ситуації в житті об’єкта спостереження за часом. Специфіка кейс-стаді – в глибинному вивченні своєрідності об’єкта, висновки звично носять прикладний характер, направлені на розробку рекомендацій по розв’язанню конфліктів тощо.

2. Етнографічне дослідження – багатосторонній аналіз щоденної практики певної спільноти з точки зору її культури (норми, цінності, мова), що відрізняються за стилем від культури основної частини населення.

3. Історія дослідження – описує суб’єктивний досвід прожиття певних історичних подій. Інтерес соціолога може бути направлений на вивчення локальних чи загально значимих історичних подій. Характерне ставлення до інформую чого як до очевидця історичних подій.

4. Історія сім’ї – вивчає взаємодію сім’ї і суспільства на протязі поколінь. Аналізуються процеси соціальної і територіальної мобільності членів сім’ї, зміна соціального статусу сім’ї, цінностей.

5. Історія життя людини – метод отримання інформації – біографічне інтерв’ю, яке являє собою розповідь про себе і своє життя. Інтерес дослідника може бути направлений на спосіб побудови розповіді про життя для вияву соціальної ідентифікації респондента.

6. Групова дискусія – метод фокус-групи, спосіб виявити різницю в розумінні деякої проблеми, події, явища життя певними групами людей. Цей метод широко застосовується в маркетингових дослідженнях, при вивченні попиту, реакцій на рекламу тощо.