41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.

Соціолінгвістику можна визначити не просто як пошук співвідношень між мовою та суп., а як пошук системної кореляції мовної структури та структ. соціальної, а також як спробу встановити каузальні (причинні) зв’язки між ними в тому чи ін. напрямку. Споч. Підґрунтям для виникнення соціолінгв. було спостереження Сепіра та Уорфа, згідно з якими мова на може розглядатись як простий посередник між нашими думками. Більш того мова обумовлює майже усе, що ми сприймаємо та відчуваємо, це спостереження згодом отримало назву гіпотеза Сепіра-Уорфа: «Ми розчленовуємо природу у напрямку, що підказується нашою рідною мовою, ми виокремлюємо у світі ті чи ін. явища зовсім не тому, що вони самоочевидні, навпаки світ предстає перед нами як калейдоскопічний потік вражень, котрий повинен бути організ. нашою свідомістю, а це здебільшого означає мовною системою, що зберіг. у нашій свідомості. Ми розчленовуємо світ, організуємо його поняття та розподіляємо означення так, а не інакше саме тому що ми учасники угоди, яка приписує таку сист-цію. Така угода має силу для певного колективу та закріплена у системі моделей нашої мови. Ця угода звісно ніяк і ніким не сформул-на та лише мається на увазі, але ми учасники цієї угоди, ми взагалі не зможемо розмовляти, якщо тільки не підпишемось під сист-цію та класиф-цію, що обумовлена вказаною угодою.»

На думку Уорфа, кожна мова це не просто засіб обміну думками, це те, що формує саму думку. І не в останню чергу так склалось тому, що кожній мові притаманні свої специфічні уявлення про такі фунд-ні речі, як простір, час, матерія. Зокрема англ..мові притам. так звана об’єктивізація часу, коли останній позначається у вигляді іменників подібно того, як цими імен.познач-ся суто матеріальні речі. Таким чином наші особисті переживання таких часових явищ як мить, ранок, весна познач-ся так, як познач-ся речі. І тому вони можуть рахуватись та утворювати множину, так само як ми це робимо із речами. Тобто сказати «декілька хвилин» - це всеодно, що сказати «декілька пляшок молока». Унаслідок цього уявлення про час притам-не англ..мові нагадує світу, що розділ. на рівні відрізки, які потребують заповнення. Наслідком такого уявленя є декілька речей:

1.Поява рахунку, тобто вимірювання часу, нарах. з/п, виходячи з відробл-го часу.

2. Інтерес до точної послідовності (щоденники, календарі).

3. Інтерес до минулого (літописи).

На думку Уорфа, без об’єктивізації виникн-ня всього цього було б неможливо. І нам здається, що ця об’єктивізація є очевидною оскільки ми її засвоїли в ран-му дитинстві. Однак існ-ть культури, мова яких не передб-є цієї об’єктивізації, а отже не передб-є усіх пов’язаних з нею речей (мова індійців Хопі).

42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.

Сім’я – соціальний інститут і мала соціальна група, що має історично визначену організацію, члени якої пов’язані родиними стосунками, спільним побутом і взаємною моральною відповідальністю дорослі члени якої беруть на себе відповідальність за опіку над дітьми.

Фактично в усіх суспільствах ми можемо ідентифікувати те, що соціологи та антропологи називають нуклеарною сім’єю: це двоє дорослих, які живуть в одній оселі з власними або всиновленими дітьми. Коли близькі родичі живуть у тій самій оселі з якимось подружжям та їхніми дітьми або перебувають у постійному й тісному зв’язку одні з одними, ми говоримо про розширену сім’ю. В західних суспільствах сім’я асоціюється з моногамією: для чоловіка й для жінки вважається незаконним бути одруженими більше, аніж з одним індивідом водночас. Існує також полігамія – такий різновид шлюбу, який допускає чоловікові (полігінія) або жінці (поліандрія) мати більше одного партнера водночас. Залежно від сфери вибору чоловіка або жінки розрізняють ендогамні (укладаються між партнерами однієї соц.групи) та екзогамні (між партнерами з різних соц.груп). Залежно від ієрархії престижу та влади: патріархальні (влада належить чоловікові), матріархальні (влада у жінки), егалітарні (влада розподіляється порівну між чоловіком та жінкою). Коли молоді мешкають у домі батьків чоловіка, мова йде про патрилокальну сім’ю, а коли у домі батьків жінки – матрилокальна.

Наприклад, британська родина патрилінійна та нелокальна. Патрилінійна спадковість означає, що діти беруть собі прізвище батька, та й власність звичайно передається по чоловічій лінії. Але багато суспільств у світі є матрилінійними, де прізвище, а часто й власність, передаються по жіночій лінії. Розмаїття форм сім’ї і далі існує в різних суспільствах у всьому світі. Найважливіші зміни, які сьогодні відбуваються у всьому світі, такі: - існує загальна тенденція вільно обирати собі дружину чи чоловіка. – рівень сексуальної свободи зростає, де раніше суворо обмежувалися. – права жінки визнаються дедалі ширше як у питаннях укладення шлюбу, так і в опрацюванні рішень у сім’ї. – шлюби між родичами стають менш звичним явищем. – розширені сім’ї та ін.групи спорідненості знижують свій вплив.