- •Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •3. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •5. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •6. Позитивізм Дюркгайма
- •7. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •8. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •9. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •11. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
- •13. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •14. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •17. Соціальна роль, соціальний статус та соціальний інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти
- •19.Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •20. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •26. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •27. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.
- •30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •34. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •39. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •40.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •43.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •48.Вибірка т її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •49. Дихотомізм
- •50. Природа наукового факту
- •51. Кількісні і якісні види досліджень
- •53. Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знаннЯ
- •54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •55. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •56.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •57. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •59. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Тёрстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •60. Контент – аналіз
31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
Общество неоднородно и делится на группы. Логично предположить, что самым простым основанием деления человеческого общества, как и других видов живых существ, становится биологический пол. Модель половых ролей, под которой понимается соответствие поведения индивида стандартам «настоящего мужчины (мальчика)» или «настоящей женщины (девочки)», заданным культурной, этнической, социальной, возрастной, конфессиональной средой. Традиционное патриархатное их понимание сводится к противопостаатению таких «настоящих мужских» качеств, как сила, энергичность, рассудительность, мужество и т.д., таким женским качествам, как слабость, дисциплинированность, чувствительность, капризность и т.д. Анализ соответствующих качеств мужчин и женщин распространяется, с точки зрения модели половых ролей, на экономические, политические, сексуальные особенности и мужчин, и женщин. В этом случае тендерные стереотипы .выступают основанием, по крайней мере, дихотомичной стратификации общества. Следует выделить по крайней мере два подхода к проблеме тендерной стратификации. Первый основывается на биологическом разделении полов, но предполагает выделение — в качестве социальных страт — отдельно мужчин и женщин по всем традиционным основаниям стратификации: национальности (расе), образованию, социальному положению, экономическому доходу (или уровню расходов) и возрасту.
Другой подход предполагает более сложные гендерные различия: выделяются разные типы гендерного поведения. Наиболие известна классификация типов, предложенная в 70-е годы Санлрой Бем: выделяются маскулинные женщины и мужчины (с высокой степенью маскулинности и низкой степенью феминности), феминные женщины и мужчины (с высокой степенью феминностп и низкой степенью маскулинности), андрогинные мужчины И женщины (с высокой степенью как маскулинности, так и феминности) и недифференийрованные мужчины и женщины (с низкой степенью как маскулинности, так и феминности). На основе выделения типов были проведены интересные исследования, о приспособляемости мужчин и женщин разных типов к изменениям стрессам. В частности был сделан вывод о том, что наиболее приспособленным является андрогинный тип.
32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
Робота Ч. Дарвіна „Походженя видів”, видана в 1853р., яка зробила цілий переворот в біології, надала великий вплив на світогляд взагалі. В числі наук які відчули на собі вплив ідей Дарвіна, була і соціологія. Соціал-дарвіністська с оціологія, як і органістична школа, не представляла із себе ні в соціально-політичному, ні в теоретичному плані якогось єдиного направлення. Найбільш відомі представники соціал-дарвінізму – Л. Гумплович, А.Смолл, У.Семнер – хоч і переносили механічно біологічні закони на суспільство, але бачили в них скоріш спільну модель еволюційного процесу. В цьому направлені чітко просліджується спроба поєднання біологізму з психологізмом. Так, більше значення приділяється груповим стосункам, соціальним нормам, фактам духовно психологічного життя, регулюючі і обясняюючя соціальну діяльність, тим факторам, які лежали в основі органістичного направлення в соціології і перш за все в роботах Г. Спенсера, починали набувати якщо не домінуюче ,то у всякому випадку важливе теоретичне положення в загальній системі соціологічних поглядів. Саме вони відкрили шлях до формування наступних єтапів і шкіл в соціології.
Наукою, що прагне вивчати суспільство з точки зору біологічної організації людини, сьогодні стала соціобіологія, підгрунтя якої було закладено американським вченим Е.Вілсоном. У праці „Соціобіологія: новий синтез”(1975) він навів класичне визначення останньої:”Систематичне дослідження біологічного підгрунтя усіх форм соціальної поведінки усих видів організмів, включаючи людину”.Однією з найбільш відомих ідей соціобіологів є ідея так званої репродуктивної стратегії , що „являє собою модель поведінки, до якої приходять через еволюційний добір і яка сприяє шансам на виживання нащадка”.