
- •Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •3. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •5. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •6. Позитивізм Дюркгайма
- •7. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •8. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •9. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •11. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
- •13. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •14. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •17. Соціальна роль, соціальний статус та соціальний інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти
- •19.Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •20. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •26. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •27. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.
- •30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •34. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •39. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •40.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •43.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •48.Вибірка т її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •49. Дихотомізм
- •50. Природа наукового факту
- •51. Кількісні і якісні види досліджень
- •53. Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знаннЯ
- •54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •55. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •56.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •57. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •59. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Тёрстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •60. Контент – аналіз
30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
Маса мозку. При народженні маса мозку дорівнює 390 г у хлопців та 355 г у дівчат. На момент статевого дозрівання маса мозку 1355 г у хлопців, 1230 г у дівчат. Мозок максимально маси у дівчат у 16-18 років, а у хлопців – у 18-20.
Чоловіки і жінки також різняться генотипом, тобто сукупністю генів, що успадковується індивідом. Чоловіки виявляють більше різноманіття генотипу, інакше кажучи, розподіл вроджених ознак у чоловіків більше, ніж у жінок, тобто вони мають як корисних, так і негативних мутацій. Шкідливі мутації у чоловіків: заїкання, дислекція, темпи психічного розвитку.
Психологічні. Хлопці мають більшу вагу та зріст, проте дівчата швидше розвиваються і мають більш чутливу шкіру, виявляють більшу агресивність хлопці, а дівчата розвивають навички розмовляти. Хлопці у 8-10 років починають переважати дівчат у просторовому мисленні та вирішенні задач, дівчата відповідають в 12 років вже підліткам, а хлопці ще розвиваються.
Дорослі чоловіки на 10% вищі на зріст, на 20% мають більшу вагу, на 30% - розвинутий плечовий пояс, на 37% більше пітніють. Чоловіки удвічі сильніші за жінок, мають більш міцну косну систему, більш розвинені м’язи.
Однак організм жінки має свої переваги. Наприклад, на тілі жінки утворюється більш товстий жировий шар, більша еластичність кров’яних судин та здатність ефективно виробляти жирові речовини. Внаслідок цього організм жінки вирізняється більшою стабільністю у стресових ситуаціях та психофізіологічні функції відновлюються швидше.
Чоловіки набагато частіше ризикують стати жертвами таких хвороб, як емфізема, атеросклероз, частіше страждають від серцевих нападів, частіше стають наркоманами, скоюють самогубства. Крім того, жінки довше живуть. На 100 жінок в 65 років залишається 68 чоловіків, в 75 років – 50 чоловіків, у 100 років – 20 чоловіків.
Відмінності у тривалості життя вище там, де спостерігається більш високий рівень життя взагалі.
Жінки характеризуються більш високим рівнем збудження та меншою мобільністю. Жінки більш уважні до емоційних показників, а їх вербальні потреби вирізняються більшою повнотою. За рівнем інтелекту суттєвих відмінностей не виявлено, хоча спостерігається суттєва відмінність у структурі інтелекту: у жінок більший словниковий запас і глибше знайомство з багатьма аспектами життя. У чоловіків краще розвинуті невербальні показники: конструктивні здібності, просторове мислення, швидкість вироблення зорово-просторових навичок.
Тривожність і невротизм більший у жінок, хоча вони краще дають собі раду. У стресових ситуаціях жінки виявляють реакцію домінування без обвинувачу вальних реакцій, а чоловіки – зовнішньо-обвинувачувальну реакцію.
Для всіх суспільств притаманні певні уявлення про чоловіків і жінок:
Соціальні характеристики чоловіків |
Соціальні характеристики жінок |
1. Фалологоцентричність (наявність мозку і фалосу) |
1. Жінки – це те, що характеризується як «відмінні від» в термінах нестачі або надлишку якихось якостей |
2. Ототожнення із свідомістю |
2. Раціональність, здатність до дій, які виходять за межі того, що осягається розумом |
3. Здатність до трансценденції (вихід за межі чогось) |
3. Прив’язана до тіла і всі її проблеми тілесного походження |
4. Здатність до саморегуляції |
4. Безконтрольність |