29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.

Стать — визначеність, що ґрунтується на використанні соц.схвалених біологічних критеріїв для класифікації жінок та чоловіків.

Соц.схвалені критерії 1)генеталії по народженню 2)хромосомний тип до народження і необов’язково, що вони співпадають.

Категорія статі— соціальні уявлення, як себе повинні поводити чоловік чи жінка. Фіксує ту обставину, відповідно до якої:

1) кожне суспільство має певний набір уявлень щодо належної поведінки чол.. та жінки

2)категорізація відбувається щомиті протягом повсякденної взаємодії

Гендер— це ситуативна поведінка, як себе поводять відповідно до тієї чи іншої статі.

Пов’язаний із виконанням особою соц.обумовленої ролі з додержанням нею певної лінії і суспільної поведінки, з характером сподівань, на реалізацію яких вона може розраховувати з належності до жіночої або чол.. статі.

Андрогінна особистість — статево-рольова ідентичність, що поєднує ряд позитивних рис традиційно чоловічої так і традиц. Жіночої поведінки.

Вважають, що андроген на особистість формул під впливом певного виховання та особл. позиції батьків.Такох вваж., що справжній прогрес людства неминуче призведе до перетворення людей на андрон. особистості і факт збереження відмінностей між ними.

Ходоров.В біологічному суспільстві вихованням та піклуванням про дітей займаються жінки. Звідси соц. середовище дівчат і хлопців є різним, а отже різними є дівчата і хлопці.

Внаслідок чого жінки в більшості суспільств усвідомлюють себе як особистість через відносини та зв’язки з іншими людьми, а у чоловіків усвідомлення себе через відносини з іншими людьми розвинуте значно менше.

Формування тендерної ідентичності відбув. впродовж перших 3-5 років. В цей час формування жіночої ідентичності відбувається в умовах відносин, що постійно розвиваються, бо мати ставиться до дівчини як до собі подібної та в певному сенсі як до свого продовження. Внаслідок чого дівчата, ідентифікуючи себе як жінок, сприймають себе подібними до матері, тим самим зміцнюючи досвід прив’язаності до ін. людини з усвідомленням свого я.

З ін. боку до хлопця мати ставиться як до своєї протилежності, внаслідок чого останній, починаючи усвідомлювати себе :придушує свою першопочаткову любов до матері та емпатичні зв’язки (здатність співчувати матері)Розвиток хлопців передбачає більш чітку індивідуальність та більш активний захист свого я.

У дівчат розвив. здатність до сприйняття потреб та почуттів інших людей як власних. Дівчина виховується особою тієї самої статі, отже вона менше схильна сприймати себе як істоту, що відокремлена від світу.

У хлопців процес відокремлення та формування пов’язаний із тендерною ідентичністю , оскільки відокремлення від матері необх. для розвитку необх. мужності. У дівчат проблема — формування себе як особистості, що відрізн від інших та є автономною. У хлопців на все життя залиш. Складності у стосунках з іншими людьми.