21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення

Соціальна мобільність – це здатність індивідів або соціальних груп переміщуватись між різними соціальними економічними позиціями.

Виділяють 2 види соціальної мобільності:

1. вертикальна – це переміщення індивіда, яке супроводжується підвищенням ( висхідна) або пониженням (низхідна) соціального статусу;

2. горизонтальна – це переміщення індивіда, яке супроводжується зміною його соціального статусу.

Соціальна мобільність вивчається для:

1. оцінки життєвих орієнтирів індивіда;

2. вивчення плинності (міцності) тих чи інших соціальних класів;

3. оцінки ступеня відкритості того чи іншого політичного режиму.

Фактори, що впливають на соціальну мобільність:

1. подальша індустріалізація сучасних суспільств;

Індустріалізація поглиблює диференціацію сучасних суспільств, тобто виникають нові професії, що, в свою чергу, потребують кращої освіти, підготовки і вони є більш престижними. Внаслідок цього освіта і професійна підготовка стають все більш значимими факторами соціальної стратифікації. Більш того, оскільки індустріалізація призводить до більшої відповідності підготовки і винагороди, то наслідком цього стає все більш виражена орієнтація на досягнення, що, в свою чергу, активізує добровільну мобільність.

2. характер політичного режиму;

В будь-якій державі є свої конкретні перешкоди для тих, хто прагне змінити свій соціальний статус. Це може спричинити підвищений рівень мобільності, або через приватний бізнес, церкву тощо.

3) війни і революції;

Вони призводять до заміни одних соціальних груп на інші.

4)соціально-економічне положення сім’ї;

Сім’я, насамперед, обумовлює соціальну мобільність через доступ до освіти, а вже потім – через підтримку у діловій сфері і вибір партнерів для одруження.

5) етнічне походження;

Якщо людина відноситься до домінуючого етносу, то її шанси змінити своє становище вищі.

6) освіта;

Освіта є важливим фактором соціальної мобільності, зважаючи на подальшу індустріалізацію. Однак така роль освіти має один неприємний наслідок – вона фактично зміцнює існуючу нерівність, оскільки доступ до освіти, зазвичай, мають нащадки тих, хто цю освіту вже отримав.

7) стать;

8) розмір та особливості сім’ї;

Старші і молодші сини мають кращі шанси підвищити своє соціальне становище. Діти з багатодітних сімей мають гірші шанси, у невеличких сім’ях відсутність старшого сину дає перевагу середньому і молодшому, оскільки старша сестра не є конкурентом.

9) рівень народжуваності у різних класах;

Більш низький у верхніх верствах провокує певний вакуум, який заповнюється вихідцями з нижчих верств, де рівень народжуваності є вищим.

22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя

Під назвою середній клас розуміється різнорідна маса, яка включає в себе багато елементів. Тут і виникає запитання: представляють вони собою групу, яка заслуговує на назву класа? Найголовніше: потрібен такий проміжний клас? Чому не бути тільки двом класам?

Спробуємо дати визначення середньому класу. І тут виникають певні труднощі, так як цей лас представляє собою групу, границі якої не зовсім чіткі, групу яка складається з різних елементів і що міжними не завжди можна помітити спільне.

Найбільш повно відображає середній клас визначення Франсуа Семіана: «Під середнім класом неохідно розуміти стійку категорію людей з їх сім`ями, які мають доходи, а також часто земельні володіння середнього рівня, групу яка займає проміжне положення між вищим соціальним станом і робочим класом і класом службоців.Ця категоія більш відноситься до жителів міст. Ця група включає вищі слої ремісників, малих та середніх комерсантів, промисловців, частина представників ліберальних професій і середніх чиновників».

І тут є різниця розглядати сільську і міську місцевість, бо це по стилю життя різні цивілізації. Виявити класові відмінноті в сільській місцевості набгато важче, так як сільській свідомості легше себе уявляти в ролі сім`янина, ніж відчуття свого вищого чи нижчого класу.Групи середнього класу різні, потрібно зясувати яким чином вони стають обізнаними в рамках одного і того ж класу. У свідомості більше відмінностей у представників середього класу, ніж серед вищих і нижчих.Візьмемо ремісників і комерсантів сер. рівня. На перевагу службовцям і чиновникам, вони самостійно працюючі люди , тобото незалежні працюючі агенти. Ремісники і комерсанти по ряду характеристик наближені до буржуа і можливо їх важче відрізнити. Службовці у свою чергу є підлглими організіцій і тим самим наближаються до робочих. До чиновників ми відносимо постових та митних службовців, залізнодорожніх службовців. В більшості випадків вони всі слідують чіткому регламенту, а також повинні виконувати строгу дисциплін, тому вони є також досить залежними.

Тепер необхідно виявити в групах цього класу єдинство.Всі категорії даного класу характеризуються тим, що їх діяльність перш за все технічна, залежна від правил, а точніше їх виконання.

Це і є загальне визначення концепції середнього класу. Є особливі причини існування середнього класу так як крім існування чисто інертної матерії і людей, існує проміжна зона в якій люди представляються в механічній і матеріалній формі.