- •Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •3. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •5. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •6. Позитивізм Дюркгайма
- •7. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •8. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •9. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •11. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
- •13. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •14. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •17. Соціальна роль, соціальний статус та соціальний інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти
- •19.Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •20. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •26. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •27. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.
- •30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •34. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •39. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •40.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •43.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •48.Вибірка т її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •49. Дихотомізм
- •50. Природа наукового факту
- •51. Кількісні і якісні види досліджень
- •53. Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знаннЯ
- •54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •55. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •56.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •57. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •59. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Тёрстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •60. Контент – аналіз
21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
Соціальна мобільність – це здатність індивідів або соціальних груп переміщуватись між різними соціальними економічними позиціями.
Виділяють 2 види соціальної мобільності:
-
вертикальна – це переміщення індивіда, яке супроводжується підвищенням ( висхідна) або пониженням (низхідна) соціального статусу;
-
горизонтальна – це переміщення індивіда, яке супроводжується зміною його соціального статусу.
Соціальна мобільність вивчається для:
-
оцінки життєвих орієнтирів індивіда;
-
вивчення плинності (міцності) тих чи інших соціальних класів;
-
оцінки ступеня відкритості того чи іншого політичного режиму.
Фактори, що впливають на соціальну мобільність:
-
подальша індустріалізація сучасних суспільств;
Індустріалізація поглиблює диференціацію сучасних суспільств, тобто виникають нові професії, що, в свою чергу, потребують кращої освіти, підготовки і вони є більш престижними. Внаслідок цього освіта і професійна підготовка стають все більш значимими факторами соціальної стратифікації. Більш того, оскільки індустріалізація призводить до більшої відповідності підготовки і винагороди, то наслідком цього стає все більш виражена орієнтація на досягнення, що, в свою чергу, активізує добровільну мобільність.
-
характер політичного режиму;
В будь-якій державі є свої конкретні перешкоди для тих, хто прагне змінити свій соціальний статус. Це може спричинити підвищений рівень мобільності, або через приватний бізнес, церкву тощо.
3) війни і революції;
Вони призводять до заміни одних соціальних груп на інші.
4)соціально-економічне положення сім’ї;
Сім’я, насамперед, обумовлює соціальну мобільність через доступ до освіти, а вже потім – через підтримку у діловій сфері і вибір партнерів для одруження.
5) етнічне походження;
Якщо людина відноситься до домінуючого етносу, то її шанси змінити своє становище вищі.
6) освіта;
Освіта є важливим фактором соціальної мобільності, зважаючи на подальшу індустріалізацію. Однак така роль освіти має один неприємний наслідок – вона фактично зміцнює існуючу нерівність, оскільки доступ до освіти, зазвичай, мають нащадки тих, хто цю освіту вже отримав.
7) стать;
8) розмір та особливості сім’ї;
Старші і молодші сини мають кращі шанси підвищити своє соціальне становище. Діти з багатодітних сімей мають гірші шанси, у невеличких сім’ях відсутність старшого сину дає перевагу середньому і молодшому, оскільки старша сестра не є конкурентом.
9) рівень народжуваності у різних класах;
Більш низький у верхніх верствах провокує певний вакуум, який заповнюється вихідцями з нижчих верств, де рівень народжуваності є вищим.
22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
Під назвою середній клас розуміється різнорідна маса, яка включає в себе багато елементів. Тут і виникає запитання: представляють вони собою групу, яка заслуговує на назву класа? Найголовніше: потрібен такий проміжний клас? Чому не бути тільки двом класам?
Спробуємо дати визначення середньому класу. І тут виникають певні труднощі, так як цей лас представляє собою групу, границі якої не зовсім чіткі, групу яка складається з різних елементів і що міжними не завжди можна помітити спільне.
Найбільш повно відображає середній клас визначення Франсуа Семіана: «Під середнім класом неохідно розуміти стійку категорію людей з їх сім`ями, які мають доходи, а також часто земельні володіння середнього рівня, групу яка займає проміжне положення між вищим соціальним станом і робочим класом і класом службоців.Ця категоія більш відноситься до жителів міст. Ця група включає вищі слої ремісників, малих та середніх комерсантів, промисловців, частина представників ліберальних професій і середніх чиновників».
І тут є різниця розглядати сільську і міську місцевість, бо це по стилю життя різні цивілізації. Виявити класові відмінноті в сільській місцевості набгато важче, так як сільській свідомості легше себе уявляти в ролі сім`янина, ніж відчуття свого вищого чи нижчого класу.Групи середнього класу різні, потрібно зясувати яким чином вони стають обізнаними в рамках одного і того ж класу. У свідомості більше відмінностей у представників середього класу, ніж серед вищих і нижчих.Візьмемо ремісників і комерсантів сер. рівня. На перевагу службовцям і чиновникам, вони самостійно працюючі люди , тобото незалежні працюючі агенти. Ремісники і комерсанти по ряду характеристик наближені до буржуа і можливо їх важче відрізнити. Службовці у свою чергу є підлглими організіцій і тим самим наближаються до робочих. До чиновників ми відносимо постових та митних службовців, залізнодорожніх службовців. В більшості випадків вони всі слідують чіткому регламенту, а також повинні виконувати строгу дисциплін, тому вони є також досить залежними.
Тепер необхідно виявити в групах цього класу єдинство.Всі категорії даного класу характеризуються тим, що їх діяльність перш за все технічна, залежна від правил, а точніше їх виконання.
Це і є загальне визначення концепції середнього класу. Є особливі причини існування середнього класу так як крім існування чисто інертної матерії і людей, існує проміжна зона в якій люди представляються в механічній і матеріалній формі.
