- •Тема 1. Початки державотворення на теренах україни
- •1. Ознаки державності у трипільських племен: припущення і докази
- •Держави кочових племен кіммерійців, скіфів і сарматів
- •3. Розвиток античної державності у Північному Причорномор’ї та на Кримському півострові
- •4. Державотворення в українських землях часів «великого переселення народів»
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Середньовічна східноєвропейська княжа держава – україна-русь (київська русь)
- •1. Утворення та становлення східнослов’янської держави
- •2. Розквіт і зміцнення держави
- •3. Феодальна роздробленість: причини та наслідки
- •4. Галицько- Волинське князівство – спадкоємиця державницьких традицій України-Русі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Українські землі в добу литовсько-польської колонізації (друга половина хіv - перша половина хvіі ст.)
- •Українські землі у другій половині хіv ст. Та їх колонізація Литовською державою
- •Українська державність в умовах Литовсько-Руської держави. Кревська унія
- •3. Польська експансія на українські землі та їх суспільно-політичний розвиток у складі Речі Посполитої
- •4. Церковне життя в Україні. Берестейська унія та її наслідки для українців
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4. Запорізька січ - українська козацька протодержава.
- •1. Соціальні передумови, джерела та причини появи українського козацтва
- •2. Стихійне утворення й розвиток козацької протодержави - Запорізької Січі
- •3. Козацько-селянські повстання кінця
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5. Козацька держава в часи національно- визвольної війни українського народу під проводом б.Хмельницького (1648 - 1657 рр.)
- •1. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького: загальна характеристика та розгортання подій
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6. Криза української державності в другій половині хvіі ст. Руїна. 1657 - 1687 рр.
- •1. Козацька держава за часів гетьманування Івана Виговського (1657 - 1659 рр.) та Юрія Хмельницького (1659 - 1663рр.)
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Українська козацька держава кінця XVII –
- •1. Гетьманщина - Українська козацька держава кінця XVII - кінця XVIII ст.: кордони, політико-адміністративний устрій, система влади (подається за концепцією в. Литвина)
- •2. Консолідація козацької державності на Лівобережжі: українська ідея в репрезентації і. Мазепи та п.Орлика
- •3. Обмеження і поступова ліквідація царизмом автономії України протягом XVIII ст.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8. Бездержавна україна кінця хуііі - початку хх ст.
- •Українські землі у складі Російської імперії
- •2. Розвиток суспільно - політичної думки в Україні. Боротьба за національне самовизначення
- •3. Західноукраїнські землі під владою Австро-Угорської імперії. Розвиток національно - визвольного руху
- •4. Перші українські політичні партії
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9. Національно-визвольні змагання в україні 1917-1920 рр.
- •1. Національно-державне самовизначення східноукраїнських земель після Лютневої революції в Російській імперії. Діяльність уцр (березень 1917 р. - квітень 1918 р.)
- •2. Внутрішня і зовнішня політика Української гетьманської держави (квітень - грудень 1918 р.)
- •3. Доба Директорії: від відродження унр до поразки в боротьбі з інтервентами (грудень 1918 р. - листопад 1920 р.)
- •4. Національне державотворення на західно- українських землях
- •5. Причини й наслідки поразки української революції та перемоги радянської влади
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10. Державотворення в україні
- •1. Загальна характеристика державотворчих процесів в Україні у міжвоєнний період
- •2. Україна Радянська: історія формування та специфіка функціонування національної державності у складі срср
- •3. Державотворчі процеси на західноукраїнських землях: здобутки і прорахунки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Україна напередодні та в роки другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •“Українське питання” напередодні та в перші місяці Другої світової; возз’єднання українських земель (1939 - 1940 рр.)
- •2. Україна в добу Великої Вітчизняної війни: початок навали, окупаційний режим, рух опору та внесок у Перемогу
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Державотворення в урср (1944-1985 рр.): декларації і реалії
- •1. Державотворчі процеси в урср у період післявоєнної відбудови
- •2. Розширення прав республіки у період «відлиги» (1956-1964 рр.)
- •3. Реанімація централізму в добу «застою» та стан державності в Україні (1965-1985 рр.)
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 13. Україна в роки незалежності : 90–ті роки
- •1. Політичні трансформації і процеси в Україні та розбудова незалежної держави
- •2. Стан, проблеми росту та перспективи соціально-економічного розвитку незалежної України
- •3. Відродження національного та духовного життя
- •4. Україна на початку ххі століття: від помаранчевої революції до сьогодення
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література та джерела:
5. Причини й наслідки поразки української революції та перемоги радянської влади
Українські національно-патріотичні сили зазнали поразки в боротьбі за створення власної держави. Більшість істориків схиляються до висновку, що цьому сприяла низка причин:
1. Свідомий соціальний потенціал національного руху був слабким. За відсутності буржуазії і середнього класу він складався переважно з політично незрілого селянства і прорадянськи налаштованого робітничого класу. В їх світогляді соціальні інтереси переважали національні.
2. В Україні не було національної політичної еліти, загальновизнаних авторитетних партій і лідерів. За конфліктами між собою вони не бачили інтересів власного народу, який врешті-решт відмовив їм у підтримці. Як визначав В. Винниченко, “величезна більшість самого українського населення була проти нас”.
3. Українські політичні лідери були романтиками й утопістами, у той час як інші - прагматиками і раціоналістами. “Генієм реальної політики” без перебільшення можна назвати В.І. Леніна, який проявляв схильність до політичних компромісів і, наскільки можливо було в реаліях громадянської війни, йшов назустріч прагненням народних мас. Ось чому декрети радянської влади знаходили більший відгук у серцях людей, аніж Універсали та інші закони українських лідерів УЦР, Директорії тощо.
4. Українські землі опинилися в епіцентрі інтервенції та громадянської війни, що руйнувало господарство і фінанси країни, які й так вже були підірвані світовою війною і тією імперською політикою, яку проводила царська Росія щодо національних окраїн. Матеріальними і фінансовими ресурсами новопостала держава значно поступалася радянській Росії та Речі Посполитій. Надія на допомогу з боку Антанти виявилася ілюзорною. Її політичні симпатії були на боці Польщі та російського білого руху і в подальшому отримали законодавче закріплення в серії міжнародних договорів. Це підштовхнуло лідерів української революції на зближення з Німеччиною.
5. Українські політики знаходилися у полоні ілюзій щодо державного будівництва. Вони зайняли очікувальну політику, сподіваючись на те, що в Росії до влади прийдуть демократичні політичні сили з федералістським спрямуванням. Їх політичні амбіції не йшли далі національної автономії у демократичній, федеративній Росії. Втрата часу і динаміки обернулися на втрату влади і самостійної держави. Усі державні інститути, які спочатку підтримували нову владу і були сповнені бажання захищати її, почали деградувати аж до розпаду. Це стосувалося адміністративно-державного апарату, правових установ, а особливо армії. У ній запанували анархія, свавілля, отаманщина, терор, що підривало імідж української влади та викликало незадоволення й деморалізацію суспільства.
Поразка української революції призвела до політичної апатії широких верств населення, втрати легальних форм боротьби за незалежну державу і переходу до нелегальних, господарської розрухи, голоду тощо.
Втім, переможені виявилися певною мірою й переможцями. Розмах українського руху, невдачі зі швидким встановленням радянської влади, хвиля антибільшовицьких селянських повстань під гаслами: “За совєти - без комуністів!” вимусили В.І. Леніна переглянути концепцію національно-державного будівництва і перейти з унітарної позиції на федеративну, але виключно в межах союзу соціалістичних радянських республік.
УСРР як радянська форма державності оформилася на Ш Всеукраїнському з’їзді рад. 10 березня 1919 р. з’їзд прийняв першу Конституцію радянської України, зміст якої вказував на її тимчасовий характер. Завершення інтервенції та громадянської війни на користь радянській владі сприяли втіленню у життя ленінського плану утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік як федеративної держави з усіма її атрибутами і Конституцією, яка відобразила нові реалії часу. На законодавчому рівні українці отримали конституційне право жити у складі союзної держави на автономних засадах. Цього права їх позбавляла Російська імперія. У ньому їм відмовляли білогвардійські уряди. Питання держави посідало центральне місце в програмах українських урядів доби революції. Тепер мрії стали дійсністю, щоправда, з одним поправленням: українська автономія оформилася у складі недемократичної федеративної Росії, а у складі Радянського Союзу, влада якого виявилася тоталітарною. І все ж українці отримали можливість будувати власну державу і накопичувати досвід державного будівництва, якого вони були позбавлені майже півтора століття.