Питання для самоконтролю:

1. Назвіть причини, завдяки яким стало можливим укласти Гадяцьку угоду.

2. Доведіть, що Гадяцький договір знаменував собою якісно новий етап в українському державотворенні.

3. Чим відрізняється Слободищенський трактат від Гадяцького договору?

4. Чому Ю. Хмельницький, розпочавши гетьманування з промосковського зовнішньополітичного курсу, змінив його й уклав з поляками Слободищенський трактат?

5. Хто з українських гетьманів першим поїхав до Москви за царською милістю і підписав “Московські статті”? Чому вони викликали невдоволення лівобережного козацтва?

6. Якого гетьмана і чому співвітчизники називали “Сонцем Руїни”?

7. Доведіть, що внутрішню політику гетьмана Д. Многогрішного можна кваліфікувати як авторитарну. Як закінчилася його політична кар’єра?

8. Хто з українських гетьманів вдруге після Б. Хмельницького намагався впровадити у політичне життя України спадковий гетьманат?

9. Якими були умови “Вічного миру” і хто отримав від нього користь?

10. Чому 60-і-80-і роки ХУІІ ст. увійшли в історію українського державотворення як доба Руїни? Чи засвоїли нащадки її уроки?

Історичні дати:

27 липня 1657 р. - смерть Б. Хмельницького.

серпень 1657 р. - обрання гетьманом Ю. Хмельницького.

1657 р. - жовтень 1659 р. - гетьманство І. Виговського.

кінець 1657 р. - червень 1958 р. - повстання під проводом М. Пушкаря і Я. Барабаша.

вересень 1658 р. - Гадяцька унія. Спроба федерації України з Польщею

червень 1659 р. - Конотопська битва.

1659-1663 рр. - гетьманство Ю. Хмельницького.

жовтень 1659 р. - союзний договір з Московією - “Переяславські статті”.

жовтень 1660 р. - Слободищенський трактат.

червень 1663 р. - “Чорна рада” під Ніжином. Політичний розкол України.

1663-1668 рр. - гетьманство І. Брюховецького на Лівобережній Україні.

1663-1665 р.р. - гетьманство П. Тетері на Правобережній Україні.

1665 р. - союзний договір з Росією - “Московські статті” (І. Брюховецький).

1665-1676 рр. - гетьманство П. Дорошенка на Правобережній Україні.

січень 1667 р. - Андрусівське перемір’я між Московією та Річчю Посполитою, поділ України.

1668-1672 рр. - гетьманство Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.

березень 1669 р. - союзний договір з Московією - “Глухівські статті”

(Д. Многогрішний).

1672-1687 рр. - гетьманство І. Самойловича на Лівобережній Україні.

червень 1672 р. - союзний договір з Московією - “Конотопські статті”

(І. Самойлович).

березень 1674 р. - проголошення на козацькій раді у Переяславі Самойловича гетьманом усієї України.

1676-1681 рр. - гетьманство Ю. Хмельницького на частині Правобережної України під протекторатом Туреччини.

1677-1681 рр. - Російсько-Турецька війна за Правобережну Україну.

1685 р. - гетьманство Ю. Хмельницького на частині Правобережної України під протекторатом Туреччини (підтверджено частково).

1685 р. - підпорядкування Київської митрополії московському патріархові.

травень 1686 р. - “Трактат про вічний мир” між Росією і Польщею.

Персоналії:

Балабан Діонісій (7-1663) - єпископ луцький (1655), митрополит київський (1658-1663).

Барабаш Яків Федорович (?-1658) - кошовий отаман Запорізької Січі (1658). Разом з М. Пушкарем підняв повстання проти гетьмана І. Виговського. Потерпів поразку і загинув.

Брюховецький Іван Мартинович (бл. 1623-1668) - Гетьман Лівобережної України (1663-1668). Вбитий козацьким натовпом у с. Будищах Полтавської обл. Похований у Гадячі.

Дорошенко Петро Дорофійович (1627-1698) - гетьман Правобережної України (1665-1676). Воєвода російського м. В’ятка (1679-1682). Похований під Москвою.

Золотаренко Василь Нікіфорович (?-1663) - ніжинський полковник (1658-1663). Страчений за наказом гетьмана І. Брюховецького.

Многогрішний Дем’ян Гнатович (бл. 1630-бл. 1707) - наказний гетьман П. Дорошенка на Лівобережній Україні (гетьман Лівобережної України (1669-1672). 1672 р. заарештований і відправлений на довічне заслання до Сибіру. Перебував на російській військовій службі (1688-1696). 1696 р. постригся у ченці. Похований в Іркутську.

Пушкар Мартин (?-1658) - полковник полтавський. Підняв повстання проти гетьмана І. Виговського. Убитий в бою під Полтавою.

Самойлович Іван Самійлович (?-1690) - гетьман Лівобережної (1672-1687) та Правобережної (1674-1687) України. Усунутий від влади козацькою опозицією разом з московськими військами (липень 1687). Помер на засланні у Сибіру, м. Тобольську.

Сомко Яким Семенович (?-1663) - наказний гетьман Лівобережної України (1660-1663). Страчений за наказом гетьмана І. Брюховецького.

Тетеря (Моржковський) Павло Іванович (бл. 1620-1671) - гетьман Правобережної України (1663-1665). Польський емігрант (1665-1670), турецький емігрант (1670-1671). Отруєний польським агентом. Похований у православній церкві м. Адріанополя (зараз м. Едірне, Туреччина).

Ханенко Михайло Степанович (1620-1680) - гетьман Правобережної України (1669-1674) пропольської орієнтації. Передав булаву лівобережному гетьману І. Самойловичу (березень 1674). Ймовірно загинув у в’язниці м. Батурина.

Хмельницький (Хмельниченко) Юрій (Гедеон) Богданович (1641-1685) - гетьман України (1659-1663), гетьман Правобережної України (1677-1681 страчений турками.

Терміни:

Бунчукові товариші - привілейовані війська, наближені до гетьмана, тобто ті, що перебували під гетьманським бунчуком (ознака влади).

Де-факто - фактично, насправді. У міжнародному праві - одна з форм фактичного визнання однією державою іншої держави або уряду, що не зумовлює встановлення дипломатичних відносин (прот. - де-юре).

Де-юре - згідно з законом, формально. У міжнародному праві - офіційне визнання держави або уряду, що веде до встановлення дипломатичних та інших відносин між державами (прот. - де-факто).

Легітимність - (з лат. - legitimus) - законний, правомірний. За С.М. Ліпсетом - визнання політичної системи, що найбільше відповідає даному суспільству.

Опозиція - (від лат. opposition - протистояння) - опір, протидія, протиставлення однієї політики або поглядів іншим.

Протекторат - (з лат. - potector - охоронець, захисник) - форма залежності, коли одна держава (протектор) бере на себе здійснення зовнішніх відносин іншої держави, захист її території і фактично ставить під контроль її внутрішні справи через свого резидента.

Ратифікація (від лат. ratus - затвердження + facio - роблю) - затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з цього моменту набирає юридичної сили для держави.

Сюзерен - держава, по відношенню до якої інша держава знаходиться у васальній (з лат. - vassus - слуга) залежності.

Сюзеренітет - верховне право однієї держави щодо іншої, залежної від неї.

Федерація - форма державного устрою - союзна держава, що складається з ряду держав або державних утворень, кожне з яких, поряд із загальнофедеральними, має власні законодавчі, виконавчі, судові органи.