Питання для самоконтролю:

1. Визначте основні причини, передумови, рушійні сили та характер національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648 - 1657 рр.).

2. Дайте періодизацію та охарактеризуйте оснівні події та битви Визвольної війни.

3. Чому національно-визвольну війну українського народу під проводом Б.Хмельницького називають революцією?

4. Порівняйте основні положення Білоцерківського та Зборівського договору, які події спричинили розбіжності у польсько-українських домовленостях?

5. Дайте характеристику українсько-російським домовленостям.

6. Як Переяславська Рада та положення “Березневих статей” вплинули на подальшу долю України та її державний статус?

7. Визначте основні риси зовнішньої політики Б.Хмельницького.

8. Визначте ознаки гетьманської держави.

Історичні дати:

1648 - 1676 рр. - українська національна революція.

19 квітня - 6 травня 1648 рр. - битва під Жовтими водами.

15 - 16 травня 1648 р. - битва під Корсунем.

5-6 серпня 1649 р. - розгром польського війська під Зборовом.

8 серпня 1649 р. - Зборівський договір.

червень 1651 р. - поразка козацького війська у битві під Берестечком.

18 серпня 1651 р. Білоцерківський договір.

січень 1654 р. - Переяславська Рада.

березень 1654 р. - Березневі статті.

27 липня 1657 р. - смерть гетьмана Б.Хмельницького.

Персоналії:

Богун Іван (? - 1664 р.) - вихідець з дрібної української шляхти. Активний учасник і герой Визвольної війни. Вінницький полковник. Прославився в битві під Берестечком. Відмовився визнати рішення Переяславської Ради; разом із своїм полком перейшов на Правобережжя. Однак він не побажав визнати владу польського короля. У 1664 р. був розстріляний поляками.

Виговський Іван (? - 1664 р.) - реєстровий козак. Служив у польському війську. Під Жовтими водами потрапив у полон до татар. Б.Хмельницький викупив його. Особистий писар гетьмана. Після смерті обирається козацькою старшиною на посаду гетьмана України. У жовтні 1658 р. підписав з урядом Речі Посполитої Гадяцьку угоду, згідно якої Україна переходила під владу останньою. Політика І.Виговського визвала хвилю невдоволення в Україні. Повстання очолив І.Богун. У березні 1664 р. звинувачений поляками у державній зраді й розстріляний.

Кривоніс Максим (? - 1648 р.) - козак-запорожець. Прославився в походах на Туреччину та Крим. Герой Визвольної війни. Керував Черкаським полком. Полковник. Сподвижник і товариш Б.Хмельницького.

Сірко Іван (? - 1680 р.) - один із найславетніших козаків-запорожців за всю історію козацтва. Народився на Слобожанщині в козацькій родині. Відзначився в боротьбі проти кримських татар та турків. Кошовий отаман Війська Запорізького. Вінницький полковник. В період Руїни часто змінював свої політичні погляди, підтримував ту чи іншу воюючі сторони. Але весь час стояв на захисті народних інтересів. Сірко помер у 1680 р., похований поблизу Чортомлицької Січі в с. Капулівка під м. Нікополь.

Хмельницький Богдан (Зиновій) (1595 - 1657 рр.) - український шляхтич, реєстровий козак, чигиринський сотник. Закінчив Львівський єзуїтський коледж. Служив при дворі польського короля Владислава IV. Ватажок національно-визвольної війни українського народу проти Польщі. Гетьман створеної в ході Визвольної війни Української козацької держави.

Терміни:

Герб – емблема, особливий спадковий знак, укладений відповідно до законів геральдики.

Гетьман – 1. в Польщі та Великому Князівству Литовському з другої половини XV ст. командуючий збройними силами. 2. внаслідок відновлення української держави (1648 – 1657) гетьман набув статусу глави держави.

Клейноди – дорогоцінні військові знаки, регалії або атрибути українського козацтва, що використовувалися у XVI – XIX ст. Вперше клейноди були видані Запорізькому Війську польським Королем Стефаном Баторієм в 1576 р.

Кошовий отаман – виборна службова особа в Запорізькій Січі (XVI – XVIII ст.), яка зосереджувала в своїх руках найвищу військову, адміністративну, судову владу. Очолював кіш Запорізької Січі. Кошовий отаман до середини XVII ст. часто називався гетьманом.

Кріпосне право – система правових норм, що встановлювали залежність селянина від феодала і права останнього на селянина-кріпака, як на власність.

Переяславська Рада - історична рада Б.Хмельницького (січень 1654 р.) зі старшиною та народом, яка вирішила передати Україну під царську протекцію, тобто по-суті заклала підвалини українсько-російського союзу.

“Березневі статті” - українсько-російський договір про союз, укладений в березні 1654 р. у Москві. Україна зберігала широкі права автономії в галузі адміністрації, судочинства, збору податків, армії, прав всіх станів суспільства. Московський цар отримав право тримати в Києві військову залогу з воєводою, гетьман мав сповіщати царя про свої зносини з іншими країнами та про вибори нового гетьмана.