4.5. Розподіл і використання прибутку підприємства

На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після виплати податків. Порядок розподілу прибутку регламентується уставом підприємства й внутрішніх документів. Держава не втручається в процес розподілу прибутку. Законодавчо встановлений розмір резервного капіталу для акціонерного товариства.

Чистий прибуток розподіляється між власниками підприємства (акціонерами й засновниками) і самим підприємством, а усередині підприємства - по фондах грошових коштів.

Порядок визначення розміру дивідендів і їхньої виплати встановлюється в уставі акціонерного товариства. У кожному звітному періоді сума виплачуваних дивідендів визначається зборами акціонерів.

У періоди технічного переозброєння й модернізації виробництва, освоєння нових видів продукції й нових технологій підприємство має потребу у фінансових ресурсах, і надати їх повинні в першу чергу власники. Тому дивіденди в цей період можуть не виплачуватися, а реінвестовуватися в підприємство.

Розподіл чистого прибутку на підприємстві є одним з напрямків внутріфірмового планування, відображає процес формування фондів і резервів для фінансування потреб виробничого й соціального розвитку підприємства.

За рахунок чистого прибутку на підприємстві створюються наступні фонди коштів:

1) фонд розвитку виробництва;

2) фонд соціального споживання;

3) резервний фонд;

4) фонд матеріального заохочення.

Напрямку використання коштів фондів, створених за рахунок чистого прибутку, що випливають.

Фонд розвитку виробництва:

1) фінансування витрат на науково-дослідні, проектні, дослідно-конструкторські й технологічні роботи;

2) фінансування розробки й освоєння нової продукції й технологічних процесів;

3) фінансування витрат на вдосконалювання технології й організації виробництва, модернізації встаткування, технічне переоснащення й реконструкцію діючого виробництва, нове будівництво об'єктів, проведення природоохоронних заходів;

4) погашення довгострокових кредитів і відсотків по них;

5) здійснення короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, участь у статутних фондах інших підприємств.

Фонд соціального споживання:

1) проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і оздоровлення;

2) фінансування інших подібних витрат, наприклад, організація харчування працівників підприємства в заводських їдальнях за зниженими цінами, оснащення кімнат гуртожитку, клубів комп'ютерами, теле- і радіоапаратурою та ін.

Резервний фонд:

1) покриття непередбачених збитків і втрат;

2) виплата дивідендів по привілейованих акціях в акціонерних товариствах.

Фонд матеріального заохочення:

1) виплата премій працівникам підприємства за результатами роботи за рік, одноразове преміювання окремих працівників за трудові досягнення;

2) одноразова матеріальна допомога працівникам підприємства;

3) одноразова матеріальна допомога ветеранам, пенсіонерам та ін.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, розподіляється на прибуток, що збільшує вартість майна, тобто прибуток, що бере участь у процесі нагромадження, і, спрямовану на споживання й не вартість, що збільшує, майна. Фінансовій службі необхідно визначити оптимальне співвідношення між фондами нагромадження й споживання.

До фондів нагромадження відносять резервний фонд, фонд розвитку виробництва. До фондів споживання відносять фонд матеріального заохочення й кошті фонду соціального споживання.

Якщо прибуток не направляється на споживання, то він залишається на підприємстві й відображається у 1 розділі пасиву балансу як резервний капітал та нерозподілений прибуток. Наявність нерозподіленого прибутку свідчить про фінансову стабільність підприємства й наявність фінансових джерел для його розвитку.