Розділ 4
1. Метою споживача є максимізація:
+в) середньої корисності;
2. Раціональність поведінки споживача означає, що:
+в) споживач прагне максимізувати корисність за наявних обмежень;
3. Корисність - це:
+в) задоволення, яке отримує людина від споживання благ;
4. Корисність блага:
+г) всі відповіді правильні.
5. Кардиналістська модель поведінки споживача:
+г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.
6. Сукупна корисність - це:
+а) загальна сума задоволення від споживання певного набору благ;
7. Сукупна корисність:
+в) збільшується зі зростанням споживання спадним темпом;
8. Сукупна корисність:
+г) всі відповіді правильні.
9. Гранична корисність - це:
+г) додаткове задоволення від споживання додаткової одиниці блага.
10. Гранична корисність - це:
+г) всі відповіді правильні.
11. Сукупна корисність зростає, коли гранична корисність:
+в) збільшується або зменшується, але є додатною величиною;
12. Між кривими сукупної та граничної корисності існує геометричний зв'язок:
+г) всі відповіді правильні.
13. Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?
+г) 20, 28, 34, 38.
14. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:
+г) 200, 150, 90, 40.
15. П'яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж перше. Це приклад:
+б) дії закону спадної граничної корисності;
16. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:
+а) закон спадної граничної корисності;
17. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:
+в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;
18. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:
+г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає.
19. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:
+б) не вимагає вимірювання величини корисності;
20. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за набір Н:
+а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;
21. Модель бажаного:
+а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;
22. Поверхні байдужості:
+г) всі відповіді правильні.
23. Криві байдужості - це криві:
+б) однакового рівня корисності наборів двох благ;
24. Криві байдужості мають такі властивості:
+г) всі відповіді правильні.
25. Карта байдужості - це:
+б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень;
26. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:
+в) тільки уподобаннями споживача;
27. Форма і нахил кривих байдужості залежать:
+а) від ступеня замінності благ у споживанні;
28. Гранична норма заміни одного блага іншим:
+г) всі відповіді правильні.
29. Гранична норма заміни товару Y товаром X показує:
+б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня сукупної корисності;
30. У міру просування донизу вздовж типової спадної кривої байдужості:
+г) всі відповіді правильні.
31. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за будь-якого рівня споживання, то можна зробити висновок, що:
+б) блага є досконалими комплементами;
32. Криві байдужості для випадку абсолютних доповнювачів відповідають представленим на графіку:
+б)…
33. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:
+г) правильні відповіді а) і в).
34. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:
+г) всі відповіді правильні.
35. Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:
+г) правильні відповіді а) і б).