3. Оцінка ділової активності організації

Аналіз динаміки господарської діяльності організації проводять за такими загальними показниками: обсяг капіталу, інвестованого в діяльність організації (вартість активів); чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий прибуток, зіставляючи темпи зміни цих показників за декілька періодів. Оптимальним вважають таке співвідношення темпів зростання названих вище показників:

, (17)

де – темп зростання чистого прибутку; – темп зростання чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); – темп зростання капіталу, інвестованого в діяльність організації (темп зростання активів).

Нерівність означає, що економічний потенціал організації поліп­шуєть­ся, масштаби діяльності зростають; нерівність свідчить про те, що темпи зростання чистого доходу вищі за темпи зростання економічного потенціалу, тобто на кожну грив­ню додатково вкладеного капіталу організація отримує більше, ніж одну грив­ню віддачі; нерівність вказує на те, що темпи зростання чистого прибутку пере­вищують темпи зростання чистого доходу та темпи зростання економічного потенціалу. Для забез­печення такого співвідношення витрати виробництва повинні змен­шу­ва­ти­ся, а майно організації використовуватися ефективніше.

Результати оцінки співвідношення темпів зростання загальних показників господарської діяльності організації подати в таб­ли­ці (додаток 8) та зробити відповідні висновки.

Для характеристики ділової активності організації, оцінки її можливостей щодо розширення основної діяльності за рахунок внутрішніх джерел фінансування використовується також коефіцієнт стійкості економічного зростання (), який розраховують як відношення чистого прибутку орга­ніза­ції, що спрямовується на розвиток виробництва (реінвестований прибуток) до серед­ньої за період суми власного капіталу організації [(ряд. 350, гр. 3 + ряд. 350, гр. 4 пасиву балансу) : 2]. Зростання цього показника в динаміці за де­кіль­ка суміжних періодів свідчить про зростання частки власного капіталу, сформо­ваного за рахунок нерозподіленого прибутку звітного періоду, який є най­дешевшим джерелом фінансування розвитку організації.

Оцінка використання ресурсів організації проводиться за допомогою фінансових коефіцієнтів, найголовнішими серед яких є показники оборотності капіталу:

• коефіцієнт оборотності активів – узагальнювальний показник оборотності всього капіталу, авансованого в майно організації, який обчис­лю­ють діленням чистого доходу (ф. № 2 ряд. 035) на середню за звітний період величину активів організації [ (ф. № 1 ряд. 280 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 280 гр. 4) : 2]. За умови прибуткової діяльності організації зростання оборотності активів впливає позитивно, а збиткової — призводить до зростання суми збитків організації;

• коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддачу) розраховують діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції на середню вартість основних засобів [(ф. № 1 ряд. 030 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 030 гр. 4):2]. Характеризує ефективність використання основних засобів, що становить основу необоротних активів організації. Позитивним є зростання цього показника, тобто збільшення обсягу чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на одиницю вартості основних засобів;

• коефіцієнт оборотності запасів розраховують діленням собівартості реалізованої продукції (ф. № 2 ряд. 040) на середню вартість запасів за період [(ф. № 1 ряд. 100 ÷ 140 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 100 ÷ 140 гр. 4):2]. Характеризує інтенсивність використання товарно-матеріальних запасів організації та показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюють діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на середню за період, що аналізується, величину дебіторської заборгованості [ (ф. № 1 ряд. 150, 160, 170 ÷ 210 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 150, 160, 170 ÷ 210 гр. 4): 2]. Зростання цього коефіцієнта може означати поліпшення платіжної дисципліни покупців (своєчасне погашення покупцями заборгованості перед організаціями) чи скорочення обсягів продажу продукції з відстроченням платежу за строками або вартістю угод.

• середня тривалість обороту дебіторської заборгованості розраховується як відношення тривалості періоду, що аналізується, до величини коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. Показник характеризує середній період, протягом якого дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти; показує, скільки в середньому днів потрібно для отримання оплати за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги. Позитивно оцінюється зниження середньої тривалості обороту дебіторської заборгованості і, навпаки, – зростання показника свідчить про збільшення вилучених з обороту організації коштів;

• коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховують діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на величину середньої за період, що аналізується, кредиторської забор­го­ваності [(ф. № 1 ряд. 520 ÷ 610 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 520 ÷ 610 гр. 4): 2]. Він по­ка­зує швидкість обороту кредиторської заборгованості за аналізований період, розширення або скорочення обсягів кредиту, що надається організації її госпо­дарськими партнерами. Зростання коефіцієнта оборотності кредиторської за­бор­­гованості може відображати поліпшення платіжної дисципліни орга­нізації з постачальниками, бюджетом та іншими кредиторами чи (або) ско­ро­чен­ня закупівель з відстроченням платежу (комерційного кредиту поста­чаль­ни­ків);

• середня тривалість обороту кредиторської заборгованості розраховуються діленням тривалості періоду, що аналізується, на величину коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості. Показник відображає середній період повернення боргів організаціям. У разі, коли оборотність кредиторської заборгованості перевищує оборотність дебіторської заборго­ва­нос­ті, виникає зменшення коштів в обороті (розрахована вище сума матиме від’ємне значення);

• коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховують діленням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на середню за період, що аналізується, величину власного капіталу організації [ (ф. № 1 ряд. 380 гр. 3 + ф. № 1 ряд. 380 гр. 4):2]. Він показує ефективність використання активів, сформованих за рахунок власного капіталу організації, швид­кість обороту власного капіталу, що для акціонерного товариства означає інтен­сивність використання коштів, які належать акціонерам. Зростання показ­ника в динаміці відображає сприятливу для організації тенденцію підвищення ефективності використання власного капіталу, зростання ділової активності.

Результати аналізу динаміки показників ділової активності подати в таблиці (додаток 9) та зробити відповідні висновки.