4. Сміливість - спадок наших предків.

Ми - сини та доньки козацького роду. Наші славетні предки передали нам у спадок дорогоцінну перлину - сміливість. Вони заради свої жінок, дітей, рідного краю були готові на все і не боялися смерті. Вороги, бачачи силу духу нашого народу, намагалися залякати його голодом, винищуючи його. Проте сміливі герої-українці не здалися і їхні діти живуть зараз у незалежній державі.

У кожного з нас у серці є перлина сміливості. Вона потрібна нам у кожному дні нашого життя. У яких ситуаціях ми повинні використовувати сміливість?

(Студенти висловлюють свої думки)

Отож, насамперед ми повинні сміливо братися до вирішення наших проблем, а не шукати шляхів як їх обійти, бути відповідальними і рішучими. Для того, щоб визнати помилку, також потрібна неабияка мужність та сміливість. Це нелегко зробити, але люди завжди поважають тих, хто є відвертим. Завжди потрібно мати сміливість, щоб сказати правду. Чесність завжди викликає довіру.

Сміливість потрібна для того, щоб захистити людину, котра потрапила в біду. Скільки горя і смутку є у світі тільки через те, що люди бояться?

Нехай перлина сміливості стане ще одним нашим здобутком.

5. Терпеливість - перлина героїв.

Щоб стати героєм не обов'язково вчинити щось надзвичайне, зробити якийсь неймовірний подвиг. Можна просто терпеливо переносити кожну неприємність у нашому житті. Кожна людина має своє терпіння. Це можуть бути хвороби, труднощі в роботі чи у стосунках з людьми, образи, втрати. Але її спокій залежить від того, як вона їх переносить: чи з наріканням, чи з покорою. Мудра людина у кожному терпінні бачить якусь науку.

Розкажіть будь ласка про ситуації у вашому житті, коли з вашого терпіння ви зробили якісь користі висновки.

(Слухання розповідей студентів)

Терпеливість потрібна також, щоб ефективно виконувати свою роботу. «Щоб жити - треба трішки потерпіти» - пише В. Чорній. Будьте терпеливі і знайдете своє щастя.

Висновок.

Сьогодні ми поговорили тільки про деякі духовні перлини. їх є дуже багато, але ЇХ усіх об'єднує любов. Кожна духовна перлина приносить радість та щастя, подібно до того, як матеріальні перлини викликають захоплення. Проте на відміну від матеріальних перлин, духовні приносять вічне щастя і їх ніхто не в силі знищити чи забрати.

Дорогі студенти, дбайте найперше про вічне. Нехай любов буде завжди з вами, тоді ви обов'язково будете щасливі і досягнете успіху. Пливіть морем вашого життя і пам'ятайте, що найкращим компасом та дороговказом у вашій нелегкій подорожі буде Бог, який вас неодмінно врятує в час біди.

Вступ

Освіта - частина процесу формування особистості, за допомогою якого суспільство передає знання і навички від однієї людини іншій від покоління до покоління. Гарна освіта формує вміння індивідуума орієнтуватися в нових обставинах і знаходити в них оперативні результати своєї діяльності. Том} одним із завдань освіти є розвиток готовності людини реалізувати свій особистий і професійний потенціал за нових мінливих умов.

Вирішальну роль у зміні людського світогляду на глобальному і особистісному рівні відіграє економічна освіта, адже економічне життя суспільства безпосередньо впливає на кожну людину. Економічні знання дають можливість орієнтуватися в складних соціально економічних процесах на рівні споживача, виробника, держави і світового господарства.

Оскільки від ефективного застосування економічних знань залежить добробут кожної людини, у сучасних умовах існує велика необхідність підготовки висококваліфікованих економістів. Кожен викладач економічних дисциплін має за мету виховати відповідальних фахівців, які зможуть приймати ефективні рішення. Для цього потрібно забезпечити виконання таких завдань:

1. формувати систему економічних знань та умінь;

2. розвивати економічне мислення, навички раціональної економічної поведінки та адаптації до змін у економічному житті;

3. розвивати здатність застосовувати економічні знання та набуті вміння для аналізу господарських процесів, подій, явищ;

4. формувати економічну культуру та розвивати моральні цінності.

Під час проходження педагогічної практики в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі фінансів буду реалізовувати дані завдання.

Метою моєї педагогічної практики є проведення системи навчально-виховної роботи із студентами-фінансистами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Цілями моєї педагогічної практики є:

а) перевірка вміння використовувати теоретичні знання в навчально-виховній діяльності;

б) застосування традиційних та нових методів, засобів, форм та прийомів навчання;

в) розвиток педагогічної майстерності;

г) вивчення педагогічного досвіду;

д) розвиток об'єктивного і наукового самоспостереження.

Характеристика кафедри фінансів

У 1993 році при Прикарпатському державному університеті ім. Василя Стефаника було створено кафедру фінансів і обліку, на базі якої почала здійснюватися підготовка фахівців зі спеціальностей "Фінанси" та "Облік і аудит". Підготовка ведеться за денною та заочною формами навчання. Перший випуск спеціалістів із зазначених спеціальностей відбувся у 1998 році.

В 2000 році кафедра Фінансів та Обліку була реорганізована у дві самостійні кафедри: кафедру «Фінансів» та кафедру «Обліку і аудиту». А тому з цього року кафедра «Фінансів» розпочала підготовку фахівців окремо зі спеціальності 7.050104 "Фінанси".

У 2002 році був визначений ліцензований обсяг прийому на спеціальність 7.050104 "Фінанси" у кількості 95 осіб (ліцензія серія АА №428507 від 17 XII 2002р.), а в 2003р. ліцензований обсяг прийому згідно рішення ДАК від 10.06.2003 р.(протокол №45) на спеціальність «Фінанси» збільшено до 125 осіб (ліцензія серія АА №902110 від 04.02.2004р).

Навчальний процес кафедри забезпечують висококваліфіковані професорсько-викладацькі кадри, серед яких доктор наук, професор та кандидати економічних наук, доценти, а також досвідчені викладачі, фахівці у сфері фінансів.

Процес підготовки фахівців зі спеціальності "Фінанси" повністю забезпечений навчально-методичним та інформаційним матеріалом, над розробкою та удосконаленням яких постійно працює професорсько-викладацький склад кафедри.

Кафедра забезпечена необхідною кількістю аудиторій, комп'ютерними класами, методичними кабінетами та класом курсового і дипломного проектування. З 1995 року на кафедрі існує локальна комп'ютерна мережа з виходом у мережу Internet.

Як свідчать результати успішності здачі екзаменаційних сесій, написання ККР і ККЗ, курсових і дипломних проектів, студенти спеціальності "Фінанси" досягають значних успіхів в опануванні свого фаху. Внаслідок інтенсивної роботи над здобуттям освіти майбутні випускники мають можливості вдало працевлаштуватися в установах фінансово-кредитної сфери.

З числа найбільш успішних студентів формується контингент аспірантів, які навчаються в аспірантурі за фахом "Фінанси, грошовий обіг і кредит". Крім того, кафедра активно займається науковою роботою, її професорсько-викладацький склад є постійним дописувачем фахових регіональних і національних періодичних видань.

За ініціативою кафедри створений регіональний науково-аналітичний центр, який розробляє і впроваджує інноваційні проекти соціально-економічного розвитку регіону. Колектив кафедри працює над програмою кооперації підприємств машинобудівного комплексу Івано-Франківської та Львівської областей. На прикладі машинобудівного підприємства "ВАТ Пресмаш" розроблена модель операційної реструктуризації підприємства, спрямованої на створення сприятливих правових, фінансових, організаційно-господарських умов нової системи управління. В рамках "Регуляторної реформи в Україні" розроблені "Пакетні рішення" щодо вдосконалення нормативно-правової бази, яка забезпечує підтримку приватних ділових ініціатив, збільшення заходів територіальних громад і надходжень до місцевих бюджетів.

Іншим напрямом наукової діяльності кафедри фінансів є опрацювання організаційно - фінансових моделей розвитку економіки регіону за нових умов господарювання.

Кафедра підтримує тісні зв'язки із зарубіжними вузами, з якими налагоджено міжвузівське співробітництво економічного факультету та Прикарпатського університету ім. В.Стефаника.

Організація навчальної роботи

Засвоєння студентами економічних знань суттєво залежить від професійності викладача при плануванні, організації та здійсненні навчальної роботи. Викладач повинен не тільки добре знати свій предмет та орієнтуватися в суміжних науках, але й вміти забезпечувати реалізацію принципів, враховувати закономірності, володіти методами навчання, а також знати психологію студентів.

Щоб забезпечити успішність навчального процесу я велику увагу приділила підготовці до навчальної роботи, яка включала вибір форми і методів навчання, відбір навчального матеріалу. Для ефективного викладу навчального матеріалу я обрала лекційну форму навчання. Вона посідає домінуюче місце у вищій школі і дає можливість подати велику кількість навчальної інформації. Цінність лекції полягає у тому, що у її процесі студент має змогу засвоїти значно більше навчального матеріалу, ніж за той самий час самостійної роботи. Під час лекції формуються погляди і переконання студентів, уміння критично оцінювати здобуту інформацію. Готуючи навчальний матеріал я, насамперед, визначила систему вихідних категорій і понять, а також врахувала міжпредметні зв'язки. При відборі інформації забезпечувала чіткість і послідовність розгортання змісту теми, виділяла найважчий матеріал, використовувала різноманітні засоби унаочнення (таблиці, схеми). Частину програмного матеріалу я виділила для самостійного опрацювання, що передбачало роботу студентів з підручниками. Тому лекція була побудована на матеріалі, який поглиблювався і розширювався на семінарських заняттях. Ще одним завданням була підтримка доступності та науковості викладу.

Читання лекції відбувалося дедуктивним методом, який полягає у поясненні загальних положень з наступним застосуванням їх на прикладах. Кожне питання лекції завершувалося підсумком і логічним переходом до наступного. Для того, щоб студен : и активно залучилися до пронесу слухання лекції на початку викладу було проведено мотивування навчально-пізнавальної діяльності. Стимулювання відбулося за допомогою методів мотивування обов'язку і відповідальності в навчанні та створення ситуації новизни. Забезпечуючи створення ситуації новизни було окреслено, нові знання і їх значущість для практичної діяльності. Щоб стимулювати відчуття обов'язку і відповідальності в навчанні студентам було показано їхню суспільну і особисту значущість та вимоги, що забезпечують дотримання обов'язку.

Під час читання лекції я забезпечувала емоційність викладу, яка досягалася насамперед чіткою, живою, образною, інтонованою мовою, а також підтримувала необхідний темп. Важливою частиною моєї роботи було спостереження за тим, що із сказаного і якою мірою сприйнято аудиторію. Для активізації розумової діяльності студентів я використовувала запитання, ставила проблемні завдання, поєднувала теоретичний матеріал з практичним використанням на прикладах.

Викладаючи навчальний матеріал, я використовувала також такі метоли організації навчально-пізнавальної діяльності як розповідь, пояснення, бесіда. Розповіді проводилися без взаємних питань і мали невелику тривалість (10-12 хвилин). Для розкриття причинно-наслідкового зв'язку я використовувала причинні, структурні та функціональні пояснення, уточнювала терміни. За допомогою бесіди досягалося налагодження живого контакту. Поставлені питання спонукали учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного матеріалу. Повторення основних положень давало можливість студентам не тільки записати основне, а й краще засвоїти матеріал.

Перевірка та поглиблення набутих знань проводилися у формі семінарського заняття. Такі заняття сприяють розвитку пізнавальної активності і самодіяльності студентів більшою мірою, аніж будь-які інші форми організації навчання; розвивають логічне мислення, спонтанне мовлення, уміння висловлювати й аргументувати власні думки, критично аналізувати аргументи опонентів, а також допомагають глибокому засвоєнню фундаментальних знань, формуванню переконань, виробленню активної життєвої позиції. Мені, як викладачу, семінарські заняття дали змогу ближче познайомитися зі студентами, врахувати їхні індивідуальні особливості і здібності, донести до них необхідну інформацію, перевірити, як вони засвоїли навчальний матеріал, як його використовують у своїй роботі.

При підготовці до семінарського заняття я опрацьовувала додаткову літературу, зробила для себе деякі записи, розробила питання для фронтального опитування, задачі та питання для підготовки до наступного семінарського заняття, а також продумала деякі додаткові запитання.

Студенти самостійно опрацювали окремі питання з теми лекційного курсу з оформленням матеріал) у вигляді доповідей, повідомлень та рефератів. На початку заняття відбулася перевірка присутності, згодом було проведено усне фронтальне опитування по основних питаннях лекції. Перевірочна бесіда допомогла налагодити прямий контакт із студентами та з'ясувати рівень їхніх знань. Мною були поставлені основні, продуктивні, реконструктивні та творчі питання. Опитування проходило 15 хвилин. Студенти показали здатність логічно мислити, робити узагальнення хороший рівень засвоєння навчального матеріалу лекції.

Потім студенти виступали з додатковими повідомленнями стосовно теми лекції. Вони здійснили ґрунтовну підготовку, використовуючи різні джерела, послідовно викладали свої думки, аргументували їх вагомими фактами, відповіді завершували логічними висновками. Деякі студенти робили доповнення.

Наступна частина семінарського заняття передбачала розв'язування задач. Це допомогло студентам на конкретних прикладах розкрити органічний зв'язок науки з життя та активізувало їхню пізнавальну діяльність. Задачі мали середній рівень складності, тому студенти їх розв'язали без великих труднощів.

Після цього двоє студентів виступили з рефератами. Відбулося їхнє обговорення. Я оцінила відповіді, активність, повідомлення і реферати студентів і виставила їх справедливі оцінки. На закінчення оголосила тему наступного заняття, завдання для його підготовки та рекомендовану літературу.

Проведення виховної роботи

Людина не народжується як цілісна особистість, а під впливом оточуючи формуються її основні цінності та якості. Викладач відіграє важливу роль в процесі формування людини як особистості, здійснюючи цілеспрямовану, систематичну виховну роботу. Тому під час проходження педагогічної практики забезпечення здійснення процесу виховання було одним з основних завдань для мене.

Насамперед ефективність проведеної мною виховної роботи залежала від рівня сформованості мотиваційної бази, тобто сукупності спонукальних причинних дій і вчинків людини. До них належать анатомо-фізіологічні і соціально-психологічні потреби: естетичні, потреба в розумінні, у самовдосконаленні, в оцінці і повазі, у спілкуванні прихильності і любові, в захисті від насилля і погроз, потреби фізіологічні (цю ієрархію визначив А. Маслоу). Вони ніби програмують виховний процес. Для моєї роботи ці потреби мали велике значення, оскільки допомагали формувати у студентів мотиви самовиховання.

Існують різні напрями виховання: громадянське, розумове, моральне, трудове, естетичне, фізичне. Для проведення виховного заняття я обрала моральний напрям, основу якого складають загальнолюдські і національні цінності, моральні норми. Моїми цілями було формування в студентів почуття любові до ближнього, до батьківщини, милосердя, справедливості, честі, готовності захищати слабших, мужності, терпеливості. Підготовка до заняття включала постановку мети, визначення завдань, відбір літератури, вибір методів та прийомів.

При проведенні виховного заняття я використовувала методи, що належать до різних груп, а саме: методи формування свідомості, методи організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду суспільної поведінки, методи стимулювання діяльності, методи самовиховання.

Методи формування свідомості передбачають вплив на розум і почуття студентів з метою формування позитивних якостей і подолання негативних. Використовуючи їх, основним засобом для мене було слово. За допомогою словесного спілкування при застосуванні методу бесіди я наштовхувала студентів до роздумів, пошуку відповідних висновків. Моїм завданням було спрямувати розвиток бесіди так, щоб всі студенти виявили бажання і змогли висловитись, поставити запитання, отримати відповіді па них. Тема заняття зацікавила студентів, тому вони проявили свою активність про обговоренні. Під час бесіди я використовувала моралізування, іронію та перестороги. Звернення до свідомості студентів відбулося також через переконання і метод прикладу. Переконання здійснювалося в єдності з бесідою. Демонструючи взірець наслідування, я використовувала метод приклад). При цьому було враховано специфіку наслідування віковою групою, етапність наслідування, джерела наслідування та використано негативний приклад у виховання.

З методів, що входять до групи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки мною використовувалася педагогічна вимога та громадська думка. Педагогічна вимога полягала у впливі на свідомість студентів з метою спонукати їх до позитивної діяльності або гальмувати негативні дії і вчинки. Вимоги були прямими і опосередкованими. Основне завдання при використанні громадської думки полягало у формування думки особистості. Застосування цього методу сприяло активізацій дій студентського колективу, допомогло усвідомити значення розвитку духовності, підвищувало його ефективність.

Для того, щоб регулювати, коригувати і стимулювати діяльність та поведінку студентів використовувалися такі методи як заохочення і покарання. Заохочення проводилося шляхом схвалення позитивних вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення, а покарання - через осуд недостойних дій з метою їх припинення, запобігання у майбутньому.

В кожної людини виникає прагнення до самовдосконалення, яке задіює соціально-психологічний механізм самовиховання. Воно потребує, за словами В. Сухомлинського, дуже важливого, могутнього стимулу - почуття власної гідності, поваги до самого себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора. Тому моїм основним завданням про використання методів самовиховання було викликані активний розвиток цих почуттів. Також я прагнула за допомогою бесіди викликати у кожного студента бажання краще пізнати себе, проаналізувати власну поведінку, оцінити свої можливості, навчитись керувати собою і завдяки цьому досягати поставлених цілей.

Складання психолого-педагогічної характеристики

Ефективність процесу навчання і виховання суттєво залежить від того, наскільки добре викладач знає психологічні особливості студентів. Він повинен добре розуміти своїх вихованців, знати їхні потреби, прагнення, можливості. Тому важливим аспектом моєї педагогічної практики було складання психолого-педагогічної характеристики студента та психолого-педагогічної характеристики групи. Процес вивчення студентів є складним та відповідальним. Його результати мають бути основою при плануванні та проведені навчально-виховної роботи з ними. Моєю метою було ретельно і систематично зафіксувати результати вивчення особистості студентів та студентських колективів. Для цього я організувала особисте спостереження за ними як на заняттях так і на перервах; вивчала навчальну документацію (журнали, особові справи), також проводила бесіди з викладачами - предметниками та академнаставником. Вивчення психологічних особливостей студентів проводилося також при бесіді з ними.

Складаючи психолого-педагогічну характеристику студентки, я зібрала біографічні відомості, інформацію про умови життя в сім'ї, взаємини з однокурсниками та вчителями. Також було проведено дослідження, що дало відомості про особливості характеру, темпераменту, емоційно-вольової сфери а також здібності та рівень розвитку, мовленнєву культуру та спрямованість особистості. Результати цієї роботи дозволяють визначити, які завдання стоять перед викладачем при взаємодії з студенткою, на які сторони виховання слід звернути увагу, що враховувати при індивідуальному підході до студента.

При дослідженні групи я здійснила пошук загальних відомостей, вивчення психологічної структури класу, охарактеризувала лідерів групи, їхні погляди, інтереси, переконання та прагнення.

Проведена робота дозволила мені ближче познайомитися з студентами та знайти нові методи для успішного проведення навчально-виховної діяльності.

Методична діяльність кафедри. Перейняття педагогічного досвіду.

Для підвищення фахового рівня і майстерності викладачів на кафедрі фінансів проводиться методична робота. В процесі цієї роботи здійснюється підвищення наукового рівня викладачів, їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій, їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду, творче вдосконалення перевірених рекомендацій, збагачення новим, прогресивними та досконалими метолами та засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи викладачів, надання їм кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Методична робота на кафедрі проводиться в індивідуальній формі. Змістом цієї форми є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, розробка проблем пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд та реферування педагогічних журналів та збірників.

Моя участь у методичній роботі включала:

а) вдосконалення планування;

б) участь у методичній розробці лекцій з дисципліни «Економіка зарубіжних країн»;

в) підготовка лекції та семінарського заняття з дисципліни «Організація виробничої діяльності»;

г) ознайомлення з зарубіжним досвідом проведення навчально-виховної роботи.

Під час педагогічної практики у мене була можливість поспілкуватися з викладачами кафедри стосовно їхнього педагогічного досвіду. Проаналізувавши розповіді викладачів я зробила для себе відповідні висновки. Ці знання допомогли мені ефективніше використовувати методи, які використовуються в навчально-виховній діяльності та уникнути багатьох помилок.

Участь у науковій роботі кафедри фінансів

Кафедра фінансів займається науковою діяльністю. До цієї роботи залучаються студенти. Я мала можливість взяти участь у реалізації наукового проекту, який здійснюється за такими напрямками:

1. Європейський досвід утилізації сміття в сільських місцевостях.

2. Впровадження відновних джерел енергії (біодизель).

3. Виробництво екологічно чистого дитячого харчування з коров'ячого молока.

Мене зацікавила вирішення проблеми утилізації сміття в сільській місцевості. Тому була узгоджена тема моєї магістерської роботи: «Фінансове забезпечення утилізації відходів з пластику».

Для того, щоб одержати інформацію стосовно цього питання я здійснила пошук в науковій бібліотеці імені Івана Франка та мережі Інтернет; спілкувалася з працівниками організації, яка впроваджує проект по роздільному збиранню сміття в м. Івано-Франківськ, а також відвідувала управління охорони навколишнього природного середовища. В моїх планах є пошук додаткової інформації, аналіз даних та проведення досліджень.

Висновки

Проходження педагогічної практики відіграє дуже важливу роль при підготовці молодих викладачів до здійснення навчально-виховної діяльності. Кожен студент-практикант має можливість застосувати свої знання на практиці, навчитися організовувати навчальний і виховний процес.

Під час проходження педагогічної практики на кафедрі фінансів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника я суттєво доповнила свої знання про педагогічну діяльність. Я навчилася планувати навчально-виховну діяльність, проводити лекційні, семінарські заняття та виховні заходи. Складання психолого-педагогічних характеристик допомогло мені підвищити ефективність занять, оскільки давало цінну інформацію про психологічні особливості студентів. При участі в методичній роботі кафедри я навчилася підвищувати і вдосконалювати педагогічну майстерність.

Для того, щоб підвищити ефективність навчально-виховного процесу необхідно:

1. забезпечити можливість використовувати новітні засоби навчання, зокрема комп'ютеризовані аудиторії;

2. ознайомлюватися з зарубіжним досвідом;

3. будувати навчальний матеріал на цікавій інформації;

4. велику увагу звертати на виховання у студентів моральних

цінностей, особливо любов до праці, наполегливість,

терпеливість;

5. сприяти розвитку колективної форми методичної роботи.