Діаграма послідовності дій

Діаграма потоку (дії) дає можливість зобразити складні процеси з різними компетентністю й завданнями таким чином, щоб їхня структура й логіка були прозорі й зрозумілі. Діаграма дозволяє виконавцям повніше й наочніше ознайомитися з переліком своїх завдань, у той час, як письмове формулювання всього ходу подій охопити складніше.

Зразок заповнення діаграми послідовності дій:

1. Установити невідповідну продукцію

2. Позначити продукцію

3. Покласти на ізольований склад

4. Провести випробування

5. Брак?

6. Зняти турботу

7. Доробка можлива?

8. Провести доробку

9. Провести повторне випробування

10. Результати випробувань позитивні?

11. Спеціальний дозвіл

12. Передати продукцію на відвантаження

13. Включити витрати

4.2. Стандарти статистичного приймального контролю продукції

Для успішного застосування статистичних методів контролю якості продукції необхідні стандарти, доступні широкому колу інженерно-технічних працівників. Стандарти на статистичний приймальний контроль забезпечують можливість об'єктивно порівнювати рівні якості партій однотипної продукції як у часі, так і на різних підприємствах. Сформу­люємо деякі вимоги до стандартів із статистичного приймальному контролі.

Стандарт має містити досить велику кількість планів, що мають різні оперативні характеристики. Це дозволить вибирати плани контролю з урахуванням особливостей виробництва й вимог споживача до якості продукції. Бажано, щоб у стандарті були зазначені різні типи планів: одноступеневі, двоступеневі, плани послідовного контролю й т.д.

При приймальному контролі якості партій готової продукції, сировини й напівфабрикатів важливі не стільки результати контролю окремої партії, скільки результат контролю послідовності партій виробів. Тому в стандартах має бути представлена система правил, що вказує, який конкретно план контролю з безлічі наявних у стандарті варто використовувати для контролю конкретної партії. Бажано враховувати результати контролю попередніх партій. При розладнаннях технологічного процесу, коли на контроль надходять партії продукції з підвищеною кількістю дефектних виробів, споживач може наполягати на використанні планів посиленого контролю, що забезпечують задане значення межі середнього рівня вихідної якості. У цьому зв'язку стандарт має містити правила переходу з нормального контролю на посилений і навпаки. У тих випадках, коли якість продукції досить висока, можна використовували плани полегшеного контролю.

Таким чином, основними елементами стандартів на приймальному контролі є:

• таблиці планів вибіркового контролю, використовувані в умовах нормального ходу виробництва, а також планів для посиленого контролю в умовах розладнань і для полегшеного контролю при досягненні високої якості;

• правила вибору планів з урахуванням особливостей контролю;

• правила переходу з нормального контролю на посилений або полегшений і зворотний перехід при нормальному ході виробництва;

• методи обчислення наступних оцінок показників якості контрольованого процесу.

У ряді сучасних стандартів плани посиленого й полегшеного контролю пов’язані з таблицями планів нормального контролю простим співвідношенням. Наприклад, при одноступеневому контролі перехід від нормального до посиленого зводиться до зменшення приймального числа з без зміни обсягу вибірки п. Якщо ж з = 0, то збільшується тільки обсяг вибірки.

У тих випадках, коли відхилені партії піддаються суцільному контролю, план вибирають із урахуванням середнього числа виробів n_cp, контрольованих у партії при нормальному ході виробництва. Розрахунок n_cp провадять у припущенні, що частка дефектних виробів у партіях постійна й дорівнює

Залежно від гарантій, забезпечуваних планами приймального контролю, існують різні методи побудови планів:

• Установлюють значення ризику постачальника α і ризику споживача β і висувають вимогу, ш,об оперативна характеристика P(q) пройшла приблизно через дві точки: q₀, α і q_m, β, де q₀ i q_m - відповідно прийнятний і бракувальний рівні якості. Цей план можна назвати компромісним, тому що він забезпечує захист інтересів як споживача, так і постачальника.

• Вибирають одну крапку на. кривій оперативної характеристики и приймають одну чи кілька додаткових незалежних умов (наприклад, q_L або мінімальний обсяг контролю n_ср при заданому значенні q).

Перша система планів статистичного приймального контролю, що знайшла широке застосування в промисловості, була розроблена Доджем і Ромінгом. Плани цієї системи передбачають суцільний контроль виробів із забракованих партій і заміну дефектних виробів придатними Запропоновано таблиці одноступеневих і двоступеневих планів вибіркового контролю двох видів. Одні плани забезпечують ризик споживача β=0,1 при вісьмох значеннях бракувального рівня якості q_m (0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 5,0; 7,0; 10,0%), а інші гарантують значення q₁ межі середнього рівня вихідної якості. Крім того, плани Доджа-Ромінга забезпечують мінімальний обсяг контрольних операцій при середній частці дефектних виробів у продукції, що надходить на контроль т. Значення т визначається за результатами попереднього контролю. Умова мінімуму обсягу вибірки при q₀ = q_m є другим критерієм вибору конкурентного плану.

Для прикладу розглянемо таблицю одноступеневих планів вибіркового контролю, що гарантують ризик споживача β= 0.1 при бракувальному рівні якості q_m= 0,01 і обсягів партій від 1000 до 4000 виробів (табл. 4.4.).

Таблиця 4.4.

Одноступеневі плани вибіркового контролю

Обсяг партій	Параметри плану при середньому рівні вхідної якості q, %
	0?0,010				0,011? 0,10				0,11? 0,2
	п	з	qL%	п		з	qL.%	п		3	qL,%
1001 ?2000	220	0	0,15	220		0	0,15	220		0	0,15
2001 ?3000	220	0	0,15	375		1	0,20	505		2	0,23
3001 ?4000	220	0	0,15	380		1	0,20	510		2	0,24

Поряд з параметрами планів п і з у таблиці дано значення межі середнього рівня вихідної якості q_L, забезпечувані планами контролю.

У таблиці 4.5. як приклад приводяться одноступеневі плани вибіркового контролю, що забезпечують значення q_L= 2% при обсягів партії N = 801 ч 1000 виробів. Поряд з параметрами планів п і з дані значення бракувального рівня якості q_т, що відповідають ризику постачальника β= 0,1.

Таблиця 4.5.

Одноступеневі плани вибіркового контролю

Обсяг товарів	Параметри плану при середньому рівні вхідної якості q. %
	0? 0,04				0,05 ? 0,40				0,41 ? 0,80
	п	з	qL,%	п		з	qL,%	n		з	qL,%
801 ? 1000	18	0	12,0	40		1	9,6	40		1	9,6

ГОСТ 18242-72 «Статистический приемочный контроль по альтернативному признаку. Планы контроля» містить плани одноступеневого й двоступеневого приймального контролю. В основу стандарту покладене поняття прийнятного рівня якості (ПРУК) q0, що розглядається як максимально припустима споживачем частка дефектних виробів у партії, виготовленої при нормальному ході виробництва. Імовірність α забракувати партію із часток дефектних виробів, рівної q0, для планів стандарту мала й зменшується в міру зростання обсягу вибірки.

Зрівняємо оперативні характеристики планів посиленого, нормального й полегшеного контролю партії з N = 1000 виробів при прийнятному рівні якості q0=0,09%

Відповідно до стандарту, нашим умовам відповідають плани: посилений (п= 120, з = 2), нормальний (п = 80, з=2) і полегшений (п=20, з=0). На рис. 4.11. приводяться оперативні характеристики цих планів.

Рис. 4.11. Порівняння оперативних характеристик планів нормального, посиленого й полегшеного контролю партій виробів при N = 1000 і q0 = 0,09%

Як бачимо, план посиленого контролю вимагає найбільших витратна контроль (п = 120), але забезпечує кращий захист інтересів споживача Наприклад, при бракувальному рівні якості q=5% посилений план контролю забезпечує ризик споживача р=0,05, а нормальний план лише β=0,25 У рамках системи планів приймального контролю, передбачених ГОСТ 18242-72, двоступеневі плани підібрані таким чином, що їх оперативні характеристики близькі до одноступінчатого. Таким чином при обраному значенні прийнятного рівня якості q₀ одноступеневі й двоступеневі плани мають однакову ймовірність приймання партії, але різняться за середнім числом виробів , контрольованих у партії. Середній обсяг вибірки для планів двоступеневого контролю приблизно на 20% менше, ніж в одноступеневих. Однак, як ми вже відзначали, двоступеневі плани мають більше складну організацію.

При контролі виробів по декількох ознаках стандартом рекомен­дується класифікувати дефекти на три класи: критичні, знач ні й малознач­ні - і для кожного класу вибирати свій план контролю.

В Україні застосовуються наступні стандарти статистичного контролю:

ДСТУ 3021-95. Випробовування та контроль якості продукції. Терміни та визначення.

ГОСТ 16504-81. Випробовування і контроль якості продукції. Основні терміни і визначення.

ГОСТ 18321-73. Статистичний контроль якості. Методи випадкового відбору вибірок поштучної продукції.

ГОСТ 24297-87. Вхідний контроль продукції. Основні положення.

Інструкція. «Приймання продукції за кількістю і якістю».

4.3. Статистичні методи в стандартах ISO

1. ISO 9004-87 в розділі 20 «Використання статистичних методів» йдеться тільки про те, що статистичні методи можуть використовуватися і наведені сфери їх застосування:

• планування експериментів;

• аналіз дисперсії; критерії

• оцінки значимості;

• карти контролю якості;

• вибірковий статистичний контроль.

В ДСТУ ISO 9004-1-95 та ДСТУ ISO 9004-3-98 в розділах 2 йдеться про застосування статистичних методів, майже повторюючи сказане в ISO 9004-87.

Значна увага статистичним методам приділена в ДСТУ ISO 9004- 4-98 в розділі 7 «Допоміжні засоби». В додатку А до стандарту описано і наведено найбільш поширені засоби і методи поліпшення якості. Це:

1. Форма зберігання даних

Систематичний збір даних для одержання чіткої картини фактів

В стандарті наведено засоби та методи оброблення нечислових даних

Діаграма об'єднання за загальною ознакою	Групування великого масиву ідей, думок та міркувань щодо конкретного питання
Установлення орієнтирів	Зіставлення процесу з тими, що є у визнаних лідерів, для з'ясування можливостей поліпшення якості
«Мозковий штурм»	Виявлення можливих рішень проблем і потенційних можливостей поліпшення якості
Причинно-наслідкова діаграма	Аналіз та відображення причинно-наслідкових зв'язків за діаграмою. Спрощення рішення проблеми за рахунок простежування ланцюжка симптом - причина - рішення
Технологічна схема	Опис наявного процесу. Розроблення нового процесу
Діаграма у формі дерева	Відображення взаємозалежностей між об'єктом та складовими його елементами

В стандарті наводяться також засоби та методи оброблення число­вих даних:

Контрольна карта	Діагностика: оцінювання стабільності процесу. Управління: визначення того, чи процес потребує налагодження чи його слід залишиш без змін. Підтвердження: підтвердження поліпшення процесу
Гістограма	Відображення моделі розсіювання даних. Візуальне зняття інформації про поведінку процесу. Прийняття рішень про точки зосереджень зусиль з поліпшення якості
Діаграма Парето	Відображення, у порядку значущості, внеску кожної причини в загальний результат. Оцінювання можливостей поліпшення з розставленням їх за рівнем значущості
Діаграма розсіювання	Установлення та підтвердження залежностей між двома зв'язаними сукупностями даних. Підтвердження прогнозованих залежностей між двома взаємозв'язаними сукупностями даних

В версії 2000р. стандартів ISO серії 9000 про статистичні методи йдеться в ISO 9000:2000 в розділі 2.10 «Роль статистичних методів». Сказано про доцільність їх застосування, а методичні рекомендації можна знайти в ISO/TR 10017.

ДСТУ ISO/TR 10017:2005 «Настанови щодо застосування статистичних методів згідно з ISO 9001:2000 (ISO/TR 10017:2003, IDT)».

Призначення цього стандарту - надати допомогу організаціям у визначенні статистичних методів, які можуть бути корисними під час розроблення, впровадження, підтримування та поліпшування системи управління якістю відповідно до вимог ISO 9001:2000.

В розділі 4 цього стандарту наведено опис установлених статистичних методів:

• описова статистика;

• планування експерименту;

• перевіряння гіпотез;

• аналіз вимірювання;

• аналіз можливості процесу;

• регресійний аналіз;

• аналіз надійності;

• вибіркові методи;

• імітаційне моделювання;

• карти статистичного контролю процесу (SPC карти);

• побудова довірчих меж;

• аналіз часових рядів.

Для цих статистичних методів наводяться сфери застосування, переваги, обмеження та приклади.