3. Принцип роботи кфк-2.

   1. Будова приладу: оптичний блок, блок живлення, комплект змінних частин.

Оптичний блок: освітлювач, оправа з оптикою, світлофільтри, кюветне відділення, кюветотримач, фотометричний пристрій, реєструючий пристрій.

Блок живлення: стабілізатор напруги і випрамляч, силовий трансформатор.

Комплект змінних частин: кювети. Замалювати зовнішній вигляд приладу.

1. Порядок роботи:

• Ввімкнути прилад за 15 хв. до роботи (кюветне відділення відкрите).

• Поставити необхідний для даного визначення світлофільтр.

• Установити мінімальну чутливість, для цього ручку “чувствительность” поставити у положення 1, ручку “установка 100 грубо” – крайнє ліве положення.

• Поставити кювету з розчином з контрольним розчином.

• Закрити кришкою кюветного відділення.

• Ручками “чувствительность” і “установка грубо 100” і “точно” поставити стрілку мукроамперметра на 0.

• Поворотом ручки замінити кювету з контрольним розчином на досліджуваний.

• Зняти покази пристрою (мікроамперметра).

• Визначити оптичну густину 5-ти стандартних розчинів залізоамонійного галуну (NH₄)₂₍FeSO₄)₂ та побудувати калібрувальний графік.

Підпис викладача___________________

Перелік питань до диференційованого заліку

1. Зміст і мета навчальної дисципліни.

2. Класифікація лабораторій медичного профілю.

3. Значення лабораторій медичного профілю.

4. Основні вимоги до приміщення лабораторії.

5. Вимоги до обладнання лабораторій: витяжна шафа, лабораторні столи, шафи для зберігання реактивів і сильнодіючих речовин, водопровід, каналізація, освітлення, аптечка, засоби пожежної безпеки.

6. Організація робочого місця лаборанта.

7. Права та обов’язки лаборанта.

8. Правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії.

9. Спецодяг у лабораторії (аптеці) згідно з чинними інструкціями.

10. Надання першої допомоги у разі нещасних випадків.

11. Миття посуду різними способами.

12. Класифікація лабораторного посуду.

13. Призначення і правила роботи з лабораторним посудом.

14. Скляний посуд загального призначення: пробірки, лійки, склянки, колби (круглі, конічні), кристалізатори, промивалки тощо.

15. Посуд спеціального призначення: ексикатори, колби Бунзена та В’юрца, апарат Кіппа, холодильник Лібіха, поглинальні склянки, дефлегматори.

16. Вимірювальний посуд: циліндри, мензурки, піпетки Мора, градуйовані піпетки, бюретки, мікробюретки, вимірювальні колби.

17. Порцеляновий посуд: тиглі, випарювальні чашки, ступки, чашки, лійки, стакани.

18. Металеве обладнання: штативи з набором лапок, кілець, муфт, затискачі Мора, Гофмана, триноги, тигельні щипці, пінцети.

19. Охарактеризувати допоміжне приладдя: ножиці, молоток, дріт тощо.

20. Вплив чистоти посуду на результати роботи в лабораторії.

21. Стерилізація лабораторного посуду та матеріалів.

22. Механічні й фізичні засоби для миття посуду: вода, пара, органічні розчинники, мийні засоби.

23. Хімічні засоби для миття посуду: хромова суміш, суміш хлоридної кислоти і пероксиду водню, розчини лугів, сульфатна кислота.

24. Охарактеризувати змішані способи миття посуду.

25. Способи сушіння посуду: холодне, повітряне, органічними розчинниками, гарячим повітрям і в сушильній шафі.

26. Правила виготовлення ватних корків і тампонів.

27. Заходи безпеки під час миття та сушіння посуду.

28. Техніка фіксування етикеток за допомогою парафіну.

29. Газонагрівальні прилади, їх призначення, будова, принцип роботи (пальник Бунзена і Теклю).

30. Основні правила роботи зі спиртівкою.

31. Будова нагрівальних приладів з рідким паливом.

32. Електронагрівальні прилади (електричні плитки, водяні, повітряні, піскові та масляні бані, термостат, сушильні шафи, муфельні і тигельні печі), дистилятор, їх будова, призначення, правила роботи з ними.

33. Нагрівання, випарювання, прожарювання, стерилізація.

34. Посуд, що використовується при роботі з нагрівальними приладами: електрична плитка, водяна баня.

35. Види мікроскопів, їх призначення.

36. Будова мікроскопа (механічна, збільшувальна та освітлювальна системи).

37. Підготовка світлового мікроскопа до проведення дослідження.

38. Правила роботи з світловим мікроскопом.

39. Догляд та зберігання світлового мікроскопа.

40. Мікрокристалоскопічний метод аналізу.

41.Техніка мікроскопування демонстраційних препаратів.

42. Техніка виготовлення нативного (тимчасового) препарату.

43. Техніка виготовлення постійного препарату.

44. Поняття про маркування хімічних реактивів, їх класифікація: технічний (техн.), чистий (ч.), чистий для аналізу (ч.д.а.), хімічно чистий (х.ч.), особливо чистий (ос.ч.).

45. Правила зберігання реактивів, отруйних та сильнодіючих речовин.

46. Правила роботи з отруйними та сильнодіючими речовинами.

47.Процес фільтрування, різні види фільтрування.

48.Фільтрувальні матеріали (сипкі та пористі, неорганічні та органічні); вибір фільтрувального матеріалу.

49. Паперові фільтри, принцип складання та правила роботи з ними.

50. Умовні позначення щільності фільтрувального паперу.

51. Фільтри прості й складчасті, їх виготовлення та застосування.

52. Беззольні фільтри, значення та використання.

53. Промивання осадів (перенесення на фільтр, промивання осаду на фільтрі).

54. Описати процес центрифугування.

55. Призначення, принцип роботи центрифуги та правила роботи з нею.

56. Очищення солей перекристалізацією (натрій хлориду, купрум сульфату).

57. Висушування реактивів.

58. Очищення методами сублімації, перегонки (дистиляція).

59. Вода очищена, її одержання та зберігання.

60. Описати методику зневоднення спирту.

61. Техніка безпеки під час фільтрування у вакуумі.

62. Подрібнення та змішування твердих речовин і рідин механічним і ручним способами.

63.Охарактеризувати метод фільтрування при звичайному тиску.

64. Характеристика ваг та терезів, їх типи (для грубого і точного зважування), встановлення різних типів ваг, догляд за ними.

65. Різноважки, правила користування ними.

66. Техніка зважування на ручних та техно-хімічних терезах.

67. Взяття наважки на ручних та аналітичних терезах.

68. Торсійні ваги, їх призначення, будова, правила зважування.

69. Гравіметричний метод аналізу.

70. Визначення процентного вмісту води в кристалогідраті гравіметрично.

71. Правила заповнення градуйованих піпеток, бюреток.

72. Відпрацювання навичок роботи з піпеткою з використанням гумових груш, дозатора.

73. Калібрування вимірювального посуду: піпетка, бюретка, вимірювальна колба.

74. Основні поняття про розчини.

75. Класифікація розчинів.

76. Способи вираження концентрації речовин у розчині, розчини приблизної і точної концентрацій, розрахунки для приготування розчинів приблизної і точної концентрацій.

77. Характеристика буферних розчинів.

78. Техніка приготування розчинів солей, лугів, кислот приблизної концентрації.

79. Визначення густини розчину за допомогою ареометра.

80. Техніка приготування розчинів точної концентрації: із фіксаналу, за точно взятою наважкою.

81. Техніка безпеки під час приготування розчинів.

82. Поняття про титрування.

83. Встановлення титру робочих розчинів (стандартизація).

84. Індикатори, їх призначення.

85. Правила титрування.

86. Розрахунки при титриметричних визначеннях.

87. Вивчення техніки титрування на прикладі титрування 0,1 М розчину НСl 0,1 М розчином NaOH з індикатором фенолфталеїном (метилоранжем).

88. Розрахунки концентрації досліджуваного розчину за допомогою титранта.

89. Титрування при мікровизначеннях (експрес-метод аналізу).

90. Вимірювальні прилади, їх призначення.

91. рН-метр (іономер), призначення та принцип роботи.

92. Прилади для визначення концентрації розчинів: рефрактометр, фотоелектроколориметр (КФК, ФЕК).

93. Інші сучасні прилади, що використовуються у фармацевтичній практиці.

94. Загальні вимоги до вимірювальних приладів і рекомендації щодо їх використання.

95. Принцип роботи лабораторного рН-метру.

96. Будова рН-метру.

97. Підготовка рН-метру до роботи.

98. Вимірювання кислотності (рН) розчинів.

99. Охарактеризувати будову рефрактометра.

100. Принцип роботи рефрактометра.

101. Визначення концентрації солі у розчині.

102. Догляд за рефрактометром.

103. Будова та принцип роботи фотоелектроколориметру.

104. Принцип роботи фотоелектроколориметра.

105. Побудова калібрувального графіка.

106. Визначення концентрації речовини у розчині.

107. Правила приготування розчинів солей приблизної концентрації.

108. Правила приготування розчинів кислот приблизної концентрації.

109. Які об’єми 20% розчину і води потрібно взяти для приготування 6% розчину.

110. До 150 г 8% розчину додали 50 г води. Яка масова частка розчиненої речовини у розчині.

111. Розрахувати об’єм концентрованої (96%) сульфатної кислоти( ρ = 1,84) і води, потрібні для приготування 500 г 15% розчину.

112. Яка масова частка солі у розчині, одержаному при розчиненні 25 г солі у 130 г води.

113. Із 300 г 10% розчину випарили 15г води. Яка масова частка розчиненої речовини у розчині.

114. Визначити об’єм 35% і 15% розчинів, необхідних для приготування 25% розчину.

115. Позначити масу натрій хлориду і об’єм води, необхідні для приготування 250 г 15% розчину.

116. Розрахувати масу калій броміду, необхідну для приготування 200 см³ 0,3 М розчину.

117. Які об’єми 15% розчину і води потрібно взяти для приготування 5% розчину солі

118. Визначити масу калій іодиду в 250 см³ 0,5 М розчину.

119. Розрахувати в якому об’ємі 0,1 М розчину сульфатної кислоти міститься 2,452 г її.

120. Який вміст іоду (%) містить настойка іоду, якщо на титрування 5,0 см³ препарату витратилось 13,9 см³ моль/дм³ розчину Na₂S₂O₃/

121. Розрахувати наважку сульфатної кислоти, якщо на титрування її витратилось 5,0 см³ розчину КОН з С = 0,0983 моль/дм³

122. На титрування 5,0 см³ розчину HCl витрачено 8,0 см³ 0,15 моль/дм³ розчину NaOH. Визначити С розчину HCl.

123. 2,4568 г NaCl розчинено у вимірювальній колбі V= 500 см³. Розрахувати С NaCl.

124. Скільки грамів калій перманганату потрібно взяти для приготування 500 см³ розчину ло 0,05 моль/дм³.

125. Описати методику приготування розчину кислоти із концентроаваної. Умова: Із 98% H₂SO₄ (г\см³) 25% - 900 г.

126. Як змінити W% - ? Якщо до 250 г розчину 15% прилити 120 см³ води.

127.Описати методику приготування первинно стандартного розчину. Умова: 2М розчин NaCl. Об’єм=1,5 дм³.

128. Як зміниться W%, якщо при нагріванні 500 г розчину 18% випарилось 150 см³ води?

129. Провести розрахунки необхідні для приготування 250 см³ 0,5 М розчину HNO₃, виходячи із 66% .

130. Описати методику приготування розчину солі. Умова: 5% розчин 250г CuSO₄ * 5H₂O.

131. Як зміниться w%-?Якщо до 300г розчину 18% додати 20г речовини.