- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
Внаслідок стихійного лиха, аварій та катастроф в населених пунктах і на промислових підприємствах можуть виникнути значні пошкодження та руйнування будинків та споруд, зараження місцевості і об’єктів радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами. Багато людей опиниться в завалах, пошкоджених та палаючих будинках, завалених захисних спорудах, в затоплених районах і в інших непередбачених ситуаціях. В зв’язку з цим буде потрібно проведення робіт по рятуванню людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень.
За організацію і своєчасне проведення рятівних та інших невідкладних робіт несуть відповідальність начальники Цивільної оборони області, міста, району і промислового підприємства (об’єкту). Для досягнення найбільшого успіху в рятуванні людей РіІНР повинні організовуватись і проводитись в стислий строк. Це вимагає від особового складу формувань доброго вишколу, високої морально – психологічної стійкості, великої волі, мужності, витримки, самовладання та організованості, а від командирів усіх ступенів – вмілого керування підлеглими.
Командир формування ЦО несе відповідальність за підготовку і дисципліну підлеглого особового складу, підтримання повсякденної готовності формування до негайного виконання завдань, а також збереження техніки, транспорту і майна. Він є безпосереднім начальником всього особового складу формування, повинен знати склад формування, його завдання і можливості, рівень підготовки, постійно підтримувати його в готовності і налагодженості, вміло керувати діями формування, добиватись успішного виконання завдань по проведенню РіІНР.
На промислових підприємствах основними формуваннями є зведені рятувальні загони(команди), в подальшому - ЗРК.
Основою для роботи командира ЗРК по організації РіІНР є наказ начальника ЦО об'єкта.
Свою роботу по організації РНР командир ЗРК проводить в такій послідовності: уточнює отриману задачу, оцінює обстановку, ухвалює рішення, ставить задачу підлеглим.
З’ясувавши отриману в наказі задачу, командир ЗРК повинен зрозуміти:
задачу ЗРК і задум начальника ЦО об'єкта (сили і засоби, послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль);
задачі сусідів і порядок взаємодії з ними (які формування будуть вести роботи на його і сусідніх дільницях, їх задачі та як вплинуть дії сусідів на виконання поставленої задачі, як підтримувати взаємодію з ними);
місце і роль ЗРК в задачі, що виконується силами ЦО об'єкта;
терміни виконання задачі.
З’ясувавши задачу, командир ЗРК проводить розрахунок часу і, якщо необхідно, віддає попередні розпорядження.
Розрахунок часу полягає у визначенні загального часу, який має в своєму розпорядженні командир ЗРК на підготовку до майбутніх дій, і в розподілі цього часу по видах робіт.
У попередніх розпорядженнях вказується, які роботи необхідно виконати для підготовки до майбутніх дій.
При оцінці обстановки командир ЗРК повинен вивчити і оцінити ділянку робіт; маршрут висунення і місцевість, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку; склад, стан і можливості ЗРК і доданих формувань; погоду, час року і доби.
Оцінюючи ділянку робіт, він визначає: ступінь руйнувань будівель, технологічного обладнання і місця утворення завалів; місця і характер пожеж; місця і характер аварій на КЕТМ; стан захисних споруд і людей, що знаходяться в них.
Оцінюючи маршрут висунення і місцевість, вивчає: стан доріг на маршруті висунення; наявність об’їзних шляхів і прохідність місцевості поза дорогами; характер місцевості на ділянці робіт (рельєф, рослинність, можливі місця затоплення).
При оцінці радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир ЗРК вивчає і визначає: наявність РХБ-зараження на маршруті висунення і території об'єкта; можливі дози випромінювання, які отримують при висуненні і веденні РНР; допустимий час початку і тривалість ведення РНР; кордони зон зараження; можливі шляхи обходу заражених ділянок; час вражаючої дії СДОР (ОР); вплив РХБ-зараження на виконання задачі.
При оцінці стану і можливостей свого і доданих формувань командир ЗРК вивчає і оцінює: укомплектованість особистим складом і технікою; підготовку особистого складу; стан техніки і транспортних засобів; забезпеченість матеріально-технічними засобами і засобами індивідуального захисту; можливості формувань по веденню РНР.
У висновках з оцінки обстановки командир визначає:
види і об'єм майбутніх робіт;
допустиму швидкість руху і вплив місцевості в районі робіт на проведення РНР;
задачі розвідки і заходи щодо захисту особового складу при проведенні РНР в умовах РХБ-зараження;
порядок побудови похідної колони, розподіл сил і засобів по ділянкам робіт, основні заходи щодо матеріально-технічного забезпечення;
заходи безпеки при проведенні РНР.
Рішення на ведення РНР командир ЗРК приймає на підставі висновків із з'ясування задачі та оцінки обстановки, в якому визначає:
задум дій (послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль, розподіл сил і засобів);
задачі підлеглим (де і які роботи виконувати, способи і терміни виконання робіт, засоби посилення);
порядок висунення в осередок ураження (побудова похідної колони, час проходження початкового пункту, швидкість руху, дистанція між машинами, час прибуття);
порядок взаємодії (з ким і коли погоджувати дії підрозділів при веденні робіт);
організацію управління (місце пункту управління, організація зв'язку, сигнали сповіщення і управління).
Задачі до підлеглих командир ЗРК доводить шляхом віддачі усного наказу. Наказ складається з інформаційної та наказової частин, він віддається за встановленою формою, стисло, ясно і зрозуміло. В інформаційній частині наказу вказується:
час і місце аварії, характер руйнування, пожеж, РХБ-зараження на об'єкті та маршруті висунення;
задача, поставлена зведеній рятувальній команді;
сусіди та їх задачі;
задум дій згідно з рішенням.
У наказовій частині після слова “наказую" вказується задача кожному підрозділу ЗРК (ланці зв'язку і розвідки, рятувальним групам, групі механізації та сандружині).
Визначається місце завантаження уражених на транспорт і порядок їх евакуації до лікувальних установ.
Вказується: час початку і закінчення робіт, допустима доза випромінювання, місце пункту управління і заступник.
Постановкою задач закінчується етап організації РНР і починається етап висунення ЗРК в осередок ураження.
Приклад 8.1 Оцінка обстановки, прийняття рішення і постановка завдання підлеглим командиром ЗРК при проведенні РіЇНР.
Загальна обстановка: на машинобудівному заводі в 11.00 годин 20.11 ц.р. при аварії на складі нафтопродуктів пролунав вибух. Кількість нафтопродуктів, які зберігалися – 130 тон. При вибуху зруйнований будинок 14 ковальського цеху і резервуари із запасами води, пошкоджені цеха - будинок 15 пресового цеху, сховище матеріальних засобів – будинок 13, фарбувальний цех – будинок 10, механічній цех – будинок 8 і складальний цех – будинок 6. Є також пошкодження в будинках 5 – шліфувальному цеху і 9 – силова станція і котельня. Виникли загоряння будинків 10 і 15. Видано розпорядження на збір формувань цивільної оборони.
В 11.25 начальник ЦО заводу видав наказ командирам формувань на проведення рятувальних робіт. З наказу командиру зведеної команди відомо:
-
В результаті вибуху нафтопродуктів:
- Повністю зруйновані будинок ковальського цеху і резервуари з водою;
- Отримали середні руйнування будинки пресового і фарбувальних цехів, сховище матеріальних засобів;
- Слабкі руйнування отримали будинки механічного та складального цехів, є часткові слабкі руйнування в шліфувальному цеху і будинку силової станції і котельної;
- Загальна кількість робітників цеху, які отримали пошкодження і поранення, може доходити до 100 чол..
- В будинках фарбувального і пресового цехів виникла пожежа.
- Між будинками 14 і 6 утворився завал, висотою до 1 м. і довжиною 60 м.
-
ЗРК при взаємодії з групою пожежегасіння і групою обеззаражування провести рятувальні роботи в осередку руйнування на території заводу. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей і наданні першої допомоги раненим в цехах ковальському, пресовому, фарбувальному. В першу чергу зробити проїзди до будинку ковальського цеху. До роботи приступити в 12.00, тривалість робіт - 7 годин.
-
Аварійно – технічної команді у взаємодії зі збірною командою і командою пожежегасіння провести першочергові локалізаційні і відновлювальні роботи на заводі. В першу чергу локалізувати аварії на комунально – енергетичних і технологічних мережах. Основні зусилля зосередити на локалізації аварій на мережах і пошкодженому обладнанні, які загрожують проведенню рятувальних робіт.
-
Групі пожежегасіння локалізувати і погасити пожежі в цехах фарбувальному і пресовому, при взаємодії зі збірною рятувальною групою здійснювати рятування людей із зруйнованих і пошкоджених будинків.
-
Групі охорони громадського порядку весті охорону місць проведення рятувальних робіт, не допускати сторонніх на територію заводу і до місць рятування.
-
Пункт завантаження уражених на транспорт розташований на схід від прохідної, поблизу будинку заводоуправління .
-
Розвідку території заводу здійснює група розвідки заводу з 11.20 Дані розвідки передаються в радіомережі.
-
Управління проведенням рятувальних робіт начальник ЦО здійснює з пункту управління, який розташований в будинку збірного цеху, телефон
№ 248 – 314.
Виконати:
В якості командира зведеної команди: зрозуміти завдання, оцінити обстановку, прийняти рішення і віддати наказ підлеглим на проведення рятувальних робіт на заводі.
Довідкові дані
-
Збірна команда особовим складом, технікою і майном укомплектована згідно зі штатом. Особовий склад навчений. Інженерна техніка приведена в готовність до використання.
-
Метеоумові: хмарність середня, швидкість вітру 2.1 м/с., напрямок вітру – північно – східний, температура повітря 50 С.
Таблиця 8.1 - Нормативи виконання робіт
№ пп |
Від роботи |
Сили і засоби, які залучаються |
Продуктивність, Час, якій потрібен |
1 |
Влаштування (розчищування) проїзду у завалі |
Рятувальна ланка – 1 Бульдозер – 1 Газовій різак - 1 |
40 – 50 м3/годину |
2 |
Устрій проїзду по завалу шириною 3 – 3.5 м. |
Рятувальна ланка - 1 |
300 – 500 м/ годину |
3 |
Відкопування оголовка аварійного виходу при висоті завалу, м: 1 2 3 |
Рятувальна ланка – 1, бульдозер або екскаватор з ковшем 0.5 – 0.6 м3 – 1, газовий різак – 1. |
0.8 – 1.0 година 1.0 – 1.5 година 1.5 – 2.7 година |
4 |
Відкопування вручну оголовка аварійного виходу при висоті завалу, м: 0.5 1.0 1.5 2.0 |
Рятувальна ланка –1, бетонолом –1, газовий різак – 1. |
0.7 – 0.8 годин 2.0 – 2.5 –“ – 4.0 – 4.5 –“ – 7.5 – 8.0 –“ – |
5 |
Буріння отворів у залізобетонному перекритті товщиною до 40 см. |
Компресорна станція – 1, перфоратор – 1. |
0.3 – 0.5 години |
6 |
Відключення зруйнованої ділянки водопроводу /газопроводу/з діаметром труб, мм.: до 500 більше 500 |
Ланка водопровідних/газових/ мереж - 1 |
0.5 – 1.0 –“ – 1.5 – 2.5 –“ – |
7 |
Ліквідація витікання газу на газопроводі з діаметром труб, мм.: Д
Продовження
таблиці 8.1 Більше 500 |
Ланка газових мереж -1 |
1.0 – 2.5 –“ – 2.5 – 3.0 –“ – |
8 |
Надання першої медичної допомоги ураженим |
Санітарна ланка - 1 |
3.4.чол. /годину |
9 |
Вирізування отвору розміром 0.6 * 0.8м. у металічної захисний двері |
газовий різак – 1 |
0.8 – 1.0 година |