- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
Послідовність роботи з приладом
При підозрі на наявність у повітрі НХР (при наявності зовнішніх ознак зараження) надягають протигаз і досліджують повітря за допомогою ИТ. Дослідження роблять спочатку трубками ИТ-44А, потім ИТ-45 і ИТ-36.
При роботі з трубками з червоним кільцем і крапкою спочатку визначають наявність ФОР в небезпечних концентраціях, потім у безпечних.
Для визначення ФОР в небезпечних концентраціях необхідно взяти дві трубки з червоним кільцем і крапкою, вскрити їх з двох кінців (для цього необхідно взяти насос у ліву руку, а трубку в праву, зробити надріз ножем кінців ИТ і обломити їх в отворах), розбити верхні ампулы обох трубок ампуловідкривачом, струснути одночасно 2-3 рази обидві трубки; одну з трубок (дослідну) установити немаркованим кінцем у центральний отвір насоса і прокачати повітря (5-6 хитань), через контрольну трубку повітря не помпувати. Розбити нижні ампулы в обох трубках і одночасно струснути, після чого спостерігати за зміною фарбування наповнювача в контрольній трубці від червоного до жовтого. До моменту утворення жовтого фарбування в контрольній трубці збереження червоного кольору наповнювача дослідної трубки вказує на наявність ФОР. Зміна кольору до жовтого в обох трубках одночасно - на відсутність ФОР в безпечних концентраціях. При визначенні ФОР у безпечних концентраціях порядок робіты залишається той же, але збільшується число хитань насосом (50-60) і нижні ампулы розбиваються не відразу, а через 2-3 хв. після помпування повітря.
При роботі з ИТ-45 (із трьома зеленими кільцями) необхідно вскрити ИТ, розбити ампулу у відповідному ампуловідкривачі, установити трубку немаркованим кінцем у насос, зробити 10-15 хитань насосом, після чого порівняти фарбування нижнього і верхнього шару наповнювача з фарбуванням еталона на касеті. Наявність синього фарбування верхнього шару наповнювача говорить про наявність НХР задушливої дії, червоного фарбування нижнього шару - про наявність НХР загально отрутної дії.
При роботі з ИТ-36 необхідно вскрити трубку, установити трубку немаркованим кінцем у насос, зробити 60 хитань і через 1 хв. порівняти фарбування наповнювача з еталоном на касеті.
Визначення НХР на місцевості, техніці й озброєнні проводиться аналогічно визначенню НХР у повітрі, але з використанням тільки трубок ИТ-44А и ИТ-36, і з застосуванням насадки. Підготовлену до роботи індикаторну трубку вставляють в насос, приєднують насадку до насосу, на лійку насадки одягають захисній ковпачок, притискне кільце повинне бути відкинуте. Насос з ИТ, до якого приєднана насадка з одягненим захисним ковпачком, притискають до досліджуваної поверхні однією стороною, залишаючи невеликий отвір (тобто під кутом 100 - 200) прокачують повітря. Після визначення ОВ захисний ковпачок викидається.
Для визначення НХР у диму необхідно використовувати насадку і протидимовий фільтр, який закріплюється на лійці насадки притискним кільцем.
Для визначення НХР у ґрунті і сипучих матеріалах необхідно прилад підготувати як і для визначення НХР на техніці, потім лопаткою насипати у ковпачок, який надітий на лійку насадки, пробу ґрунту або іншого сипучого матеріалу. Накрити ковпачок протидимовим фільтром, закріпити притискним кільцем, опустити насос насадкою вниз і прокачати через пробу повітря. Після визначення НХР пробу, захисний ковпачок і фільтр викидають.
При низьких температурах індикаторні трубки ИТ-44А, ИТ-36 і ИТ-45 прогрівають з використанням грілки.
ППХР - напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, призначений для рішення тих же задач, що і ВПХР. Принцип робіты аналогічний принципу робіты ВПХР. Відмінність полягає в тому, що аналізуймо повітря в ППХР просмоктується через індикаторні трубки за допомогою ротаційного насоса з електроприводом (5-6 хитанням насоса ВПХР відповідає робота насоса ППХР протягом 10-15 с. а 50-60 хитанням - робота протягом 1 хв.), а при низьких температурах ИТ підігріваються за допомогою електрогрілки. Прилад живитися від електричної мережі автомобіля з напругою 12 - 13В.
Рисунок 6.2 –
Напівавтоматичній прилад хімічної
розвідки
Військові прилади хімічної розвідки ВПХР та НПХР можна використовувати також для визначення небезпечних хімічних речовин. При цьому характер зміни кольору індикаторних трубок буде іншим.
Таблиця 6.1 – Вплив парів НХР на засоби індикації військових приладів
Засоби індикації |
Вплив парів НХР на зміну кольору індикатора |
|
хлору |
аміаку |
|
Індикаторна трубка ІТ – 44А |
Ефект аналогичний дії нервно - паралітичних ОР |
Жовте фарбування |
- “ - ІТ - 36 |
Не впливає |
Зелене фарбування |
- “ - ІТ - 45 |
Верхній шар фарбується від жовтого до оранжевого кольору |
Не впливає |
Індикаторна плівка АП – 1 |
Не впливає |
Сине – зелене фарбування |
Газосигналізатор ГСА - 12 |
Не впливає |
Викликає спрацювання і видачу помилкового сигналу |
Автоматичний газосигналізатор ГСП-11 призначений для безперервного контролю повітря з метою визначення в ньому наявності парів ФОВ. При виявленні в повітрі НХР прилад подає світловий і звуковий сигналы. Прилад працездатний при температурі від -40 до +400С. Живлення від акумуляторів (чи бортової мережі) з напругою 12 В. Прилад має два діапазони чутливості до НХР. Час визначення НХР на першому діапазоні 60-80 с., на другому - 5-8 хв. Час безперервної робіты приладу без перезарядження індикаторними засобами на I діапазоні 2ч, на II - 10-12ч.
Прилад складається з датчика і пульта виносної сигналізації. За своїм принципом дії газосигналізатор ГСП-11 є фото колориметричним приладом. Фото колориметруванню піддається індикаторна стрічка після змочування її розчинами і просмоктування через неї контрольованого повітря. При наявності в повітрі пару ФОВ на індикаторній стрічці утвориться пофарбована пляма, що реєструється фото колориметричним блоком і через ланцюги керування автоматично включається звукова і світлова сигналізація.
Автоматичний газосигналізатор ГСА-12 є удосконаленою модифікацією ГСП-11.
Рисунок
6.3 – Автоматичній газосигналізатор
ГСА - 12
Прилад радіаційної і хімічної розвідки (ПРХР) призначений для безперервного контролю за наявністю гамма-випромінювання й отруйних речовин типу зарин поза об’єктом; видачі сигналів (звуківых і світлових) і команд на включення виконуючих механізмів систем захисту екіпажу по досягненню визначених (порогових) значень. Живлення приладу здійснюється від бортової мережі.
Принцип робіты схеми приладу по виявленню ОВ базується на іонізаційному методі реєстрації. При просмоктуванні аналізіруємого повітря через іонізаційну камеру при наявності в ньому ОВ змінюються електричні характеристики системы, що веде до включення роботи схеми сигналізації.
На тому же методі індикації ОВ заснований принцип роботи і приладу ПГО (прилад газовизначальний).