- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.
При цьому можуть вирішуватися завдання:
-
Визначення масштабів зон можливого хімічного забруднення.
-
Визначення втрат населення, яке може опинитися в зонах можливого хімічного забруднення.
Для довгострокового оперативного прогнозування використовуються такі дані:
а) Загальна кількість СДОР на об'єктах і данні про розміщення їх запасів в ємностях і технологічних трубопроводах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР “вільно“.
б) Кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності для інших об’єктів. У цьому разі приймається розлив НХР “ у піддон “ або “ вільно “ у залежності від умов зберігання НХР.
в) Метеорологічні дані: інверсія, швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря +20С, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 0.
г) Середня щільність населення в даній місцевості.
д) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) SЗМХЗ = 3.14 Г 2.
е) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) SПЗХЗ = 0.11 Г 2.
ж) Ступень заповнення ємностей приймається 70% від паспортного об’єму ємності.
з) Ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю.
и) При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300 – 500 т).
к
Північ
Захід
ХЛОР– 35 т
Схід
Південь
Рисунок 5.3 - Схема нанесення зон хімічного забруднення при оперативному прогнозуванні
Приклад 5.7 Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для наступних умов.
На хімічно небезпечному підприємстві, яке розташоване на відстані 9 км. від населеного пункту, міститься 2 ємності по 50 і 100т. хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2.3м.
Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 4 км., ширину 5 км. Площа населеного пункту становить 18 кв.км., у ньому проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного планування приймаються лише такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с., температура повітря + 200 С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600.
Рішення: Для оперативного планування розрахунки виконують за максимальним об’ємом одиничної ємності. Глибина зони для 100 т. хлору дорівнює 82.2 км.(таблицею 5.15)
1. З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2.3 м. коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2.4 (за таблицею 2.4), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становіть:
Г = 82.2/ 2.4 = 34.25 км.
2. Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить:
ШПЗХЗ = 0.3 * 34.25 0.6 = 2.5 км.
3. Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить. SПЗХЗ = 2.5*4 = 10 км2
4. Площа населеного пункту складає 18 кв.км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становіть 10 * 100/18 = 55.6 %.
5. Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює: 12000* 55.6 / 100 = 6672 особи.
6. Можливі втрати населення у випадку аварії розподіляються:
легкі – до (6672 * 25/100) = 1668 осіб.
середньої важкості – до (6672 * 40/ 100) = 2669 осіб.
зі смертельними наслідками – до (6672 * 35/100) = 2335 осіб.
7. Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру1 м/с.(швидкість переносу хмари за таблицею 5.10 – 5 км/год.) становить 9/5 = 1.8 годин.
8. Для оперативного прогнозування приймається = 360 0
9. Площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування:
SЗМХЗ = 3.14 * 34.252 = 3683.42 км2
10. Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування:
SПЗХЗ = 0.11 * 34.252 = 129.04км2