- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
Землетруси е одним із найбільш грізних природних катастроф по числу жертв, обсягу пошкоджень, по величині території, яку вони охоплюють і по важкості захисту від них. Цьому сприяє і психологічний фактор: джерела землетрусів, які знаходяться в надрах землі, невидимі. Землетрус ударяє подібно блискавці і за кілька десятків секунд лишає за собою руйнування, спустошення і десятки тисяч загиблих. Незважаючи на зусилля сейсмологів, землетруси часто приходять неочікуване.
Половина людства живе в сейсмічно – активних областях, тобто в районах, де можливі руйнівні землетруси. В Україні найбільш небезпечними у сейсмічному відношенні е області Закарпатська, Івано – Франківська, Чернівецька, Одеська та Республіка Крим. На території Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6 – 7 балів(за шкалою Ріхтера) в зонах Тячів – Сигет, Мукачеве – Свалява. Найбільш значні землетруси малі місце в Закарпатті в ХV111 столітті – 2 рази, Х1Х – 6 разів, у ХХ ст.. – 8 разів.
Прикарпаття відчуває вплив від району Вранча (Румунія). В 1974 – 1976 роках тут мали місце землетруси інтенсивністю 3 –5 балів. Потенційно – небезпечною територією вважається також Буковина, де в період з 1950 до 1976 року виникло 4 землетруси інтенсивністю 5 – 6 балів. Сейсмонебезпечність Одеської області обумовлюється наявністю осередків землетрусів в масиві гір Вранча та Східних Карпат в Румунії. Починаючи з 1107 року до цього часу там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7 –8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн.кв.км. Кримсько – Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Землетруси тут виникають на відстані 25 – 40 км. від узбережжя з інтенсивністю 8 –9 балів. Південне узбережжя Криму належить до дуже сейсмонебезпечного регіону. За останні 2 століття зареєстровано біля 200 землетрусів від 4 до 7 балів.
Руйнування будинків, споруд та інших об’єктів при землетрусі залежить від інтенсивності енергії землетрусу на поверхні землі, яка вимірюється в балах по шкалі Ріхтера, від міцності об’єктів та тривалості дії землетрусу. В загальному випадку осередки ураження при землетрусі можна порівнювати з осередками ядерного ураження. У зв’язку з цим оцінка можливих масштабів і ступеня ураження при землетрусах може бути проведена аналогічно оцінки руйнування при ядерному вибуху. Різниця оцінці в тому, що як критерій дії землетрусу використовують не максимальний надмірний тиск у фронті ударної хвилі, а максимальну інтенсивність землетрусу в балах за шкалою Ріхтера.
Таблиця 3.10 Відповідність інтенсивності землетрусу величіні надмірного тиску
Інтенсивність, I в балах |
V |
V1 |
V11 |
V11 |
1X |
X |
X1 |
Значення надмірного тиску, кПа |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
Ступень руйнування визначають за таблицею 3.6.
При відсутності в таблиці окремих видів будинків і споруд ступень їх руйнування можливо визначити за таблицею ступенів руйнування елементів об’єкту при різних значеннях надмірного тиску ударної хвилі, кПа. При використанні таблиці орієнтовно можна приймати наступні значення надмірного тиску в залежності від інтенсивності землетрусу I (у балах):
Таблиця 3.11 – Ступені руйнування елементів об’єкта в залежності від інтенсивності землетрусу
№ пп
|
Характеристика будинків і споруд |
Руйнування в залежності від інтенсивності, балів |
||||||
слабкі |
середні |
Великі |
повні |
|||||
1 |
Масивні промислові будинки з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажністю 25 – 50 т. |
V11 V111 |
V111- 1Х |
1Х – Х |
Х – Х11 |
|||
2 |
Будинки з легким металевим каркасом і безкаркасної конструкції |
V1 – V11 |
V11 – V111 |
V11 – 1Х |
1Х – Х11 |
|||
3 |
Промислові будинки з металевим каркасом і бетонним заповненням з площею скління 30% |
V1 – V11 |
V11 – V111 |
V11 – 1Х |
1Х – Х |
|||
4 |
Промислові будинки з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін і покрівлі |
V1 – V11 |
V11 – V111 |
V11 – 1Х |
1Х – Х |
|||
5 |
Будинки із збірного залізобетону |
V1 – V11 |
V11 – V111 |
–
|
V111 – Х1 |
|||
6 |
Цегляні без каркасні виробничо – допоміжні будинки з перекриттям із залізобетонних збірних елементів одно і багатоповерхові |
V1 – V11 |
V11 – V111 |
V11 – 1Х |
1Х – Х1 |
|||
7 |
Такі саме з перекриттям з дерев’яних елементів одно - і багатоповерхові |
V1
|
V1 – V11 |
V11 – V111 |
більш V111 |
|||
8 |
Адміністративні багатоповерхові будинки з металевим або залізобетонним каркасом |
V11 V111 |
V111- 1Х |
1Х – Х |
Х – Х1 |
|||
9 |
Цегляні малоповерхові будинки (1–2 поверхи) |
V1
|
V1 – V11 |
V11 – V111 |
V111 –1Х |
|||
10 |
Цегляні багатоповерхові будинки (3 поверхи і більш) |
V1
|
V1 – V11 |
V11 – V111 |
V111 –1Х |
|||
11 |
Складські цегляні будинки |
V – V1 |
V1 – V111 |
V11 – 1Х |
1Х – Х |
|||
12 |
Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах |
V11 V111 |
V111- 1Х |
1Х – Х |
-- |
Приклад 3.6 Об’єкт розташований у місцевості, де можливі землетруси інтенсивністю V111 балів. Визначить можливу ступінь руйнування об’єкту при виникненні землетрусу максимальної інтенсивності.
Характеристика об’єкту:
-
Виробничі цехи – 5 шт. – промислові будинки з металевим каркасом і бетонним заповненням стін.
-
Складські приміщення 4 шт. – цегляні малоповерхові будинки.
-
Адміністративні будинки 1 шт.- 4х поверхова будівля з залізобетонним каркасом.
-
Захисні споруди: сховища 111кл. – 2 шт.; сховища V кл. – 1 шт.
-
Сховище ПММ напівзаглиблиного типу .
-
Мережі комунального господарства – на металевих естакадах.
Рішення : 1. За таблицею 3. 10 визначаємо величину надлишкового тиску, яка відповідає інтенсивності землетрусу V111 балів. Р = 40 кПа.
2. По величіні інтенсивності визначаємо ступень руйнування тих будівель, які є в таблиці 3.11:
-
Виробничі цехи – 5 шт. отримують середні або великі руйнування.
-
Складські приміщення 4 шт. також отримують середні або великі руйнування.
-
Адміністративний будинок 1 шт. отримує слабкі або середні руйнування.
-
По величині надмірного тиску за таблицею 3.6 визначаємо руйнування останніх будівель і споруд:
-
Захисні сховища 111кл. 2 шт. не отримують руйнувань.
-
Захисне сховище V кл. також не отримує руйнувань.
-
Сховище ПММ отримує слабкі руйнування.
-
Мережі комунального господарства – середні і сильні.
-
З урахуванням того, що більшість споруд об’єкту отримує середні або сильні руйнування (90 %) робимо висновок, що об’єкт отримує сильний ступінь руйнування.