
- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
Універсальний газосигналізатор уг – 2
Універсальний газосигналізатор призначений для визначення в повітрі сильнодіючих отруйних речовин (НХР) – хлору, аміаку сірководню, сірчаного ангідриду, окису вуглецю, окисів азоту, бензолу, толуолу, ксилолу, ацетону, ацетилену, етилового ефіру, бензину, вуглеводнів нафти. Принцип його дії базується на просмоктуванні повітряно – забірним пристроєм зараженого повітря через індикаторну трубку. Якщо в повітрі є небезпечні хімічні речовини, то наповнювач індикаторної трубки змінює колір. Вимірявши довжину зафарбованого стовпчика наповнювача на шкалі, яка від градуйована в міліграмах на літр, визначають концентрацію аналізованої НХР в повітрі.
Підготовка приладу до роботи:
-
відкрити кришку приладу;
-
відвести штопор і вставити потрібний шток в направляючу втулку так, щоб наконечник стопору вільно переміщувався по канавці штоку, над якою вказується об’єм повітря, який просмоктаний через прилад;
-
рукою натиснути на головку штока і тиснути до тих пір, поки наконечник стопору не співпаде з верхнім заглибленням на канавці штока. Зафіксувати сильфон в стиснутому стані з допомогою стопора;
-
на підставку для шкал встановити шкалу для потрібної НХР. Об’єми просмоктуванного повітря, які вказані на головці штока і шкалі, повинні співпадати;
-
П
ідготувати фільтруючий патрон згідно з інструкцією і безпосередньо перед аналізом продути повітрям, яке досліджується. Якщо виникає потреба в використанні фільтруючого патрону – він повинен бути підготовлений до роботи.
Рисунок 6.4 - Універсальний газоаналізатор УГ – 2
1 – гумовий сильфон; 2 – підставка зі шкалами; 3 – шток; 4 – місце зберігання штоку; 5 – пружина сильфону; 6 – гумова трубка; 7 – стопор; 8 – направляюча трубка; 9 – канавка з двома заглибленнями; 10 – кільце жорсткості; 11 – корпус; 12 – фільтруючий патрон; 13 – верхня межа зафарбованого стовпчика.
Робота з приладом при проведенні аналізу
-
зняти з трубки зіскрябуванням захисні ковпачки, тримаючи її в нахиленому стані, щоб в трубку не потрапив сургуч;
-
постукати штирком по трубці і перевірити ущільненість в ній порошку. Якщо між стовпчиком порошку і пижем утворилася щілина – натиснути на пиж і усунути щілину;
-
один кінець індикаторний трубки прикріпити до приладу, а другий до вузького кінця фільтруючого патрону(при його використанні) гумовою трубкою;
-
індикаторну трубку разом з патроном закріпити на підставці приладу так, щоб початок стовпчика індикаторного порошку в трубці співпадав з нульовим положенням шкали;
-
однією рукою натиснути на головку штока, другою – відвести стопор. Як тільки шток починає рухатися – стопор відпустити. У цей час досліджуване повітря проходить через патрон і індикаторну трубку. Коли наконечник стопора ввійде в нижнє заглиблення чути тріск, після якого шток перестає рухатися.
-
Секундоміром фіксується час руху штока і звіряється з часом, вказаним у таблиці (якщо час не співпадає – індикаторна трубка неправильно заправлена);
-
Після того, як пройшов визначений для даної НХР час, визначається її концентрація. На концентрацію вказує цифра на шкалі, яка співпадає з верхнім кінцем забарвленого стовпчика індикаторного порошку.
Умови використання приладу:
Тиск – 740 – 780 мм.рт.ст.., відносна вологість – не більш 90%, температура 10 – 30 0 С, похибки у вимірах – не більше як 10% від верхнього показника кожної шкали. Тривалість проведення одного аналізу – 2 – 10хв. Маса повітрозабірника – 1.2 кг., його габарити 95* 95* 220 мм. Маса приладу – 2 кг.
Таблиця 6.2 - Визначення НХР при допомозі УГ – 2
НХР
|
об’єми, які просмоктанні, мл. |
Межі вимірів концентрацій НХР, мг/л. |
Час спрацювання стопору штоку, хв. |
Загальний час просмоктування повітря через індикаторну трубку, хв.. |
Зміна кольору індикаторного порошку |
Хлор |
350 100 |
0 - 0.015 0 – 0.08 |
4хв.25с.– 5хв.30с. 20с. – 25с. |
7 4 |
Червоний |
Аміак |
250 30 |
0 – 0.03 0.- 0.3 |
2хв– 2хв.40с. миттєво |
4 2 |
Синій |
Сірчаний ангідрид |
300 60 |
0 – 0.03 0 – 0.2 |
1хв.50с.- 2хв.40с. миттєво |
5 3 |
Білий |
Сірко – водень |
300 30 |
0 – 0.03 0 – 0.3 |
2хв.20с. – 3хв.20с. миттєво |
5 2 |
Коричне-вий |