
- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
-
Прилади хімічної розвідки
-
Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
При оцінці хімічної обстановки одним із головних завдань е визначення положення зовнішніх меж зон забруднення, а також наявності і виду НХР в повітрі і на місцевості. Вирішення цих завдань можливе при використанні приладів хімічної розвідки.
Несподівана поява в населеному пункті небезпечних хімічних речовин після аварії може викликати значну кількість вражених, тому дуже важливо вчасно визначити початок зараження і сигналом “Хімічна тривога” попередити населення про небезпеку. Наявність на місцевості небезпечних хімічних речовин має певні зовнішні ознаки:
- Поява хмари тумана чи диму, що рухається за вітром, свідчить про можливість зараження (можлива наявність нехарактерного запаху).
-
Під дією НХР рослини в'януть, відбувається зміна їх кольору.
-
Зовнішній вигляд домашніх тварин, їх пригнічений стан, хвороба теж говорять про можливу появу небезпечних хімічних речовин.
Для виявлення НХР в повітрі, на місцевості, а також для визначення виду, типу НХР використовують різноманітні пристрої – прилади хімічної розвідки, сигналізатори, індикатори і так інше.
Методи виявлення отруйних та сильно діючих речовин (НХР) засновані на використанні їх різних фізико-хімічних властивостей, основні з них: хімічний, біохімічний, іонізаційний.
1. Хімічний метод виявлення заснований на взаємодії отруйних речовин (ОР, НХР, СДОР) з різними хімічними сполуками, у результаті чого змінюється ступень окислення або кислотність середовища і, як наслідок, фарбування індикатора, тобто про наявність НХР судять по змінах фарбування наповнювача. Цей метод використовується в приладах ВПХР (трубки з 3МА зеленими кільцями - ИТ-45 і одним жовтим кільцем - ИТ-36), ППХР, УГ-2 (для індикації СДЯВ).
2. Біохімічний метод подібний хімічному, лише тут як хімічні реагенти застосовують біохімічні субстраты, наприклад, - холинестеразу і бутирилхолинйодид. Використовується в приладах ВПХР (трубка з червоним кільцем і крапкою ІТ – 44А), ГСП-11, ГСА-12.
3. Іонізаційний метод виявлення НХР заснований на тім, що в об’ємі іонізаційної камеры із джерелом іонізації при даній потужності дозы струм насичення буде відрізнятися при наявності або відсутності НХР (при відсутності НХР струм насичення буде, як правило, при меншій напруги струму). Використовується в приладах ПРХР і ПГО.
4. Органолептичний метод заснований на використанні різних тварин для виявлення наявності НХР.
6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
Основним приладом хімічної розвідки, що знаходиться на озброєнні формувань ГО, є військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР).
Рисунок 6.1- Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР)
1 – насос, 2 – насадка до насосу; 3 – захисні ковпачки; 4 – протидимові фільтри; 5 – патрони до грілки; 6 – ліхтар; 7 – грілка; 8 – штир; 9 – лопатка; 10 – касета з індикаторними трубками.
ВПХР призначений для виявлення наявності НХР та визначення типу НХР у повітрі, на місцевості і техніці, у диму і різних сипучих речовинах.
Принцип робіты приладу полягає в наступному: при прокачуванні через індикаторні трубки аналізованого повітря у випадку наявності НХР відбувається зміна фарбування наповнювача трубок, по якому судять про наявність і приблизність концентрації.
У комплекті приладу мається: ручний насос, насадка до насоса, грілка і патрони до неї, електричний ліхтар, захисні ковпачки, протидимові фільтри, лопатка, касеты з 3МА типами індикаторних трубок. Індикаторні трубки - це запаяні скляні трубки, всередині яких вміщені наповнювач і ампулы з реактивами.
Трубка ИТ-44А с червоним кільцем і крапкою призначена для виявлення ОВ нервово-паралітичної дії (Зарину, Зоману, VX). Всередині є 2 ампули - верхня з безбарвним розчином, нижня з розчином жовтого кольору, а також шар наповнювача. Трубки позначені червоним кільцем з крапкою.
ИТ-45 призначена для виявлення ОВ загально отруйної (синильна кислота, хлорциан) і задушливої дії (фосген), позначення (маркування) - три зелених кільця. Трубка має два шари наповнювача; верхній шар наповнювача для виявлення НХР задушливої дії (фарбується в синій колір при дії НХР), нижній шар для виявлення НХР загально отруйної дії (фарбується в малиново - червоний колір при наявності НХР).
ИТ-36 - з одним жовтим кільцем для виявлення НХР шкірно - наривної дії, має тільки шар наповнювача пофарбований в лимонно – жовтий колір(фарбується в коричневий колір при наявності іприту).
Ручний насос поршневого типу призначений для прокачування повітря через ИТ, він має ампуловідкривач, розташований на торці ручки насоса - це два отвори позначені червоною смужкою з крапкою і трьома зеленими смужками, у них розбивають ампулы індикаторних трубок. На торці насоса мається спеціальний пристрій (ніж і два отвори) для відкриття індикаторних трубок.
Насадка до насоса застосовується при визначенні НХР у диму, на місцевості і техніці і в сипучих матеріалах.
Грілка разом з патронами застосовується для підігріву індикаторних трубок при зниженій температурі (ИТ-36 прогрівають при t < 150С, ИТ-45 і 44А при t < 00С).
Протидимові фільтри використовуються при визначенні НХР у димі, ґрунті і сипучих продуктах.
Захисні ковпачки виготовляються з поліетилену і застосовуються для запобігання від зараження НХР насадки при визначенні НХР на техніці і в ґрунті, сипучих матеріалах.