- •У прикладах і завданнях
- •Передмова
- •Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •Рівні надзвичайних ситуацій
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1 Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на атомних електростанціях та інших радіаційно - небезпечних підприємствах
- •2.1.1 Характер радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •При аваріях на аес
- •2.1.2 Характеристика зон радіоактивного зараження місцевості при аваріях на аес
- •2.1.3 Виявлення і оцінка прогнозованої радіаційної обстановки при аварії на аес
- •2.1.3.1 Виявлення радіаційної обстановки на етапі прогнозування
- •2.1.3.2 Оцінка радіаційної обстановки, що прогнозується
- •Час початку
- •Час початку
- •2.1.3.3 Виявлення і оцінка фактичної радіаційної обстановки
- •Алгоритм вирішення завдання :
- •3 Оцінка інженерної обстановки
- •3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
- •3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
- •3.1.1.1 Визначення надлишкового тиску і ступеню руйнування будівель при вибуху в закритому приміщенні
- •3.1.1.2 Визначення надмірного тиску при вибуху горючої або вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •3.1.2.1 Загальні відомості про сильні вітри
- •3.1.2.2 Визначення можливого руйнування
- •3.1.3 Визначення ступеню руйнування при землетрусах
- •3.1.4 Оцінка обстановки при повенях
- •3.1.4.1 Визначення параметрів хвилі прориву і масштабів зон затоплення
- •4 Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю
- •4.1 Дія радіоактивних випромінювань на людину
- •4.2 Основні характеристики радіоактивного зараження та одиниці їх вимірювання
- •4.2.1 Доза опромінення
- •4.2.2 Потужність дози та рівень радіації
- •4.2.3 Ступень радіоактивного зараження об‘єктів
- •4.3 Методи реєстрування іонізуючих випромінювань
- •4.4 Класифікація дозиметричних приладів
- •Порядок роботи:
- •Прилад забезпечує:
- •Порядок роботи :
- •Дозиметр дбг – 01 с “ Синтекс “
- •Опис приладу
- •Підготовка до роботи і робота з радіометром
- •Вимірювання радіоактивного забруднення
- •Вимірювання питомої активності
- •5 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно – небезпечному підприємстві
- •5.1 Основні поняття про сильно діючи отруйні речовини і їх властивості. Терміни і визначення
- •5.2 Оцінка хімічної обстановки
- •5.2.1 Послідовність розв’язування завдань
- •Швидкість
- •Населений
- •Населений
- •5.2.2 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •5.2.3 Аварійне прогнозування
- •Прилади хімічної розвідки
- •Зовнішні ознаки наявності небезпечних хімічних речовин і методи їх виявлення
- •6.2 Призначення, загальний устрій, принцип роботи і порядок використання приладів впхр, ппхр, прхр, гсп-11, пго, уг-2
- •Послідовність роботи з приладом
- •Універсальний газосигналізатор уг – 2
- •7 Оцінка надійності захисту виробничого персоналу під час надзвичайних ситуацій (нс)
- •Оцінка надійності захисту виробничого персоналу проводиться в такій послідовності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єкту
- •7.3 Порядок оцінки надійності захисту виробничого персоналу
- •Оцінка захисних споруд за місткістю – визначення коефіцієнта Квм.
- •Оцінка зс за захисними властивостями
- •Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю
- •Приклад 7.1 Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу при надзвичайних ситуаціях мирного часу
- •Вихідні дані для здійснення оцінки інженерного захисту
- •8 Оцінка обстановки командиром невоєнізованого формування при організації і проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях
- •Склад збірної рятувальної команди
- •Заступник
- •2 Рятувальна
- •Характеристика машинобудівного заводу
- •Розрахунок часу командиром зрк
- •Оцінка обстановки командиром зрк
- •Рішення командира зведеної команди на проведення рятувальних робіт
- •9. Оцінка стійкості роботи об’єкту до впливу максимальних параметрів вражаючих факторів надзвичайних ситуацій
- •Заходи по підвищенню стійкості:
3.1 Визначення ступеню руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів тощо
Руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів та інших матеріальних цінностей при надзвичайних ситуаціях відбувається за рахунок додаткового навантаження, яке викликається або надмірним тиском або тиском швидкісного напору. Дію надмірного тиску і тиск швидкісного напору при надзвичайних ситуаціях пропорційно до дії ударної хвилі при ядерному вибуху. Таким чином при оцінці інженерної обстановки у надзвичайних ситуаціях можна використовувати табличні дані по ступеням руйнування різних об’єктів господарської діяльності при різних величинах надмірного тиску ядерного вибуху.
Надмірний тиск і тиск швидкісного напору виникають при різних надзвичайних ситуаціях – техногенного та природного походження. Визначення їх величини є одним із головних завдань при оцінці інженерної обстановки.
3.1.1 Визначення ступеню руйнування при аваріях на вибухо - небезпечному підприємстві
В випадку аварії технологічних установок, ємностей і трубопроводів на підприємствах з вибухо - і пожежонебезпечною технологією можливий вихід в оточуюче середовище газоподібних або зріджених продуктів. При змішуванні вуглеводневих продуктів з повітрям виникають вибухо - і пожежонебезпечні суміші. Особливу увагу треба приділяти дотриманню заходів безпеки у сховищах вибухонебезпечних і сильнодіючих отруйних речовин, зріджених газів, нафтопродуктів, сховищах вугілля, а також борошна, мастил, цукру і інш.
Найбільш вибухо - і пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюють вуглеводневі гази – метан, пропан, бутан, етилен, пропілен та інші. При цьому можливі два варіанти розвитку ситуації: детонаційний вибух або дефлаграційне горіння.
В зоні детонаційного вибуху швидкість розповсюдження вогню може перевищити швидкість звука. надлишковий тиск в детонаційної хвилі досягає в ряді випадків 1000 – 2000 кПа. Температура підвищується до 1500 – 3000 0 С. Це може привести до повного руйнування будинків і споруд, загибелі людей, складної пожежної обстановки. Ударна хвиля, яка сформувалася в зоні детонації, розповсюджується на десятки, сотні і навіть тисячі метрів від місця вибуху. При дефлаграційному горінні швидкість розповсюдження вогню не перевищує 100 – 200 м/с, а тиск 20 – 100 кПа. При швидкості 1 м/с ударна хвиля не утворюється.
Розміри зони детонаційного вибуху, параметри надмірного тиску і температури горючих газів. а також загальна обстановка в районі аварії залежать від кількості вибухонебезпечної речовини, питомої теплоти згоряння, концентраційних меж воспламініння і інших характеристик газо -, паро – і пилоповітряної суміші.
Концентраційні межі загоряння речовин характеризуються кількістю газу в одному кубічному метрі повітря, при якому можливе загоряння і стійке горіння газоповітряної суміші. Нижня межа (НКМВ) характеризує “бідну суміш”, коли недостатньо горючої речовини для підтримання стійкого горіння і вибуху. Верхня межа (ВКМВ) – “багату суміш” по вмісту горючого матеріалу, проте недостатня кількість окислювача не дозволяє підтримувати стійке горіння (вибух). Для більшої кількості вуглеводневих газів (речовин) нижня концентраційна межа змінюється від 1 до 3% горючої речовини в 1 м3 повітря при нормальній його температурі і вологості. Верхній – від 5 до 16% (для ацетилену до 81%). Стехіометричній склад суміші газів і парів горючих речовин з повітрям, при якому можлива детонація (вибухове горіння) визначається наявністю у повітрі 2 –6 % горючої речовини (приблизно вдвічі більше НКМВ)
Швидкість розповсюдження вогню при вибуховому горінні, яка характеризує максимальний тиск в детонаційної хвилі, досягає 300 – 320 м/сек. Причому цей тиск при вибухах різних вуглеводневих речовин може мінятися від 500 до 2000 кПа. Він наростає при цьому порівняною нешвидко, час його дії - лиш кілька десятків а іноді і сотні мілісекунд. Таким чином, можна вважати, що навантаження при вибуху газо -, пароповітряної суміші в цілому близькі до імпульсних.