Проблемно-пошукові завдання

1.Проаналізуйте соціокультурні та духовні процеси в Європі Нового часу, що обумовили особливості розвитку філософії.

2.Охарактеризуйте чинники, що визначили провідну роль гносеологічної проблематики в філософії Нового часу.

3. Співставте основні ідеї емпіризму і раціоналізму.

4.Охарактеризуйте розуміння місця науки в житті суспільства, виражене гаслом Ф.Бекона: „Знання – сила”.

5.Дайте характеристику примар, що заважають, згідно Ф.Бекону, оволодінню істиною (за роботою “Новий Органон”). Як Ви вважаєте, чи зберігає актуальність це вчення Ф.Бекона в сучасну епоху?

6.Дайте характеристику методологічної позиції Р.Декарта, вираженої у вислові: „Я мислю, отже, існую”.

7.Співставте погляди Платона та Р.Декарта на пізнавальний процес.

8.Порівняйте основні методологічні ідеї Ф.Бекона і Р.Декарта та їх роль в розробці ідейних засад новоєвропейської науки.

9.Проаналізувати, як раціоналістична позиція Б.Спінози відобразилась в його етичному вченні.

10.Прокоментуйте вислів Б.Спінози: “Не сміятися, не проклинати, а розуміти” - і сформулюйте своє ставлення до його думки.

11.Охарактеризуйте погляди Б.Паскаля, спираючись на його вислів: „Людина – мисляча тростина”.

12.Розкрийте сутність концепції суспільного договору, спираючись на роботу Т.Гоббса “Левіафан”.

13.Розкрийте зміст етичної концепції „розумного егоїзму” та висловіть своє ставлення до неї. Як Ви вважаєте, чи може принцип “розумного егоїзму” слугувати надійним моральним орієнтиром в житті?

14.Сформулюйте своє ставлення до поглядів Ж.-Ж.Руссо про суперечливий характер розвитку цивілізації.

15.Охарактеризуйте спрямованість провідних ідей європейських просвітників.

Тематика доповідей та рефератів

1.Філософія Нового часу: пафос розуму і науки.

2. Філософське вчення Ф.Бекона та його обгрунтування емпіризму.

3.Вчення Р.Декарта про природжені ідеї та дедуктивний метод.

4.Раціоналізм Р.Декарта та його принцип сумніву.

5.Вчення про природні права і суспільну угоду у Т.Гоббса і Дж.Локка.

6. Т.Гоббс про сутність людини, суспільства та держави.

7.Етичні погляди Б.Спінози.

8.Вчення про людину Б.Паскаля.

9.Раціоналізм як умонастрій та методологія епохи Просвітництва.

10.Французькі просвітники про людину і суспільство.

11.Соціально-філософські ідеї Ж.-Ж.Руссо.

12.Ф. Вольтер: життя та погляди.

13.Французькі енциклопедисти.

14.Матеріалізм XVII-XVIII століть: основні представники та ідеї.

Література

Вступ до філософії. За ред. Г.І.Волинки. К., 1999.

Гайденко П.П. История новоевропейской философии. М.: 2000.

Гусев В. Західноєвропейська філософія XV-XVIII cт. К.: 1995.

Історія філософії: Підручник. За ред. І.В.Бичка. К., 2001.

Новая философская энциклопедия. Т.1-4. М., 2000-2001.

Татаркевич В. Історія філософії. У 3-х т. Т.2. Львів. 1999.

Філософія. Навчальний посібник. За ред. І.Ф.Надольного. К., 1997.

Тема 5. Німецька класична філософія

Зміст теми: 1. Суб’єктивний ідеалізм І. Канта. 2. Абсолютний ідеалізм Г.Гегеля. 3. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Німецька класична філософія по праву вважається вершиною філософського розвитку новоєвропейської філософії. Вона охоплює порівняно короткий період – з другої половини XVIII по першу половину XIX ст. І хоча вона не являла собою цілісного напрямку, проте її характеризує певна тематична єдність, загальні ідейно-теоретичні корені, наступність у постановці і вирішенні проблем. Центральною темою німецької класичної філософії є людина. Видатні її представники – І. Кант, І. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель, Л.Фейєрбах – зробили істотний внесок у постановку і розробку проблеми активності суб’єкта, що пізнає, діяльності, розробку діалектичного методу пізнання.