Глава XXII

Страх і сміливість

4. ...Почуття страху — таке типове і знайоме кожному почуття, що, як тільки воно ворухнеться в душі, так кожен і визнає його за страх і не змішає ні з гнівом, ні із сумом... Страх, що відбувається від того чи іншого стану організму, а не від якої-небудь усвідомленої нами небезпеки, ми називаємо інстинктивним, чи органічним, на відміну від душевного<...>

9.Важко вирішити, як виникає в нас уперше почуття страху: від чого сили душі замість того, щоб рватися вперед і прагнути до подолання перешкоди чи просто страждати від неї, раптом як би побіжать від нього назад, залишаючи тіло без своєї підтримки. З тих... пір, як людина відчула, що є перешкоди.яких вона перебороти й обійти не може, вона робиться доступною страху<...>

10.Маючи на увазі душевний, а не органічний страх, ми не тільки не визнаємо дітей боязкими по природі, але, напроти,помітимо в них багато сміливості. Деякі, як, наприклад, Рід і по­части Руссо, думають, що діти вже по природі бояться темряви,

цього пориву буде вже почуттям гніву. От чому гнів узагалі 'пристрасть, що діє рвучко: яка слабшає після пориву і знову виникаюча, якщо колишній порив не досягнув видалення перешкоди.

'10. ...Значна образа чи просто сильний удар чи навіть раптове енергічне зупинення нашої діяльності якою-небудь перешкодою не здатні так підняти почуття гніву, як дрібні перешкоди. Нічим не можна привести і людину, і тварину в такий сказ, як дрібними перешкодами його душевної діяльності, що безупинно випливають одна за другою.<...>

13....Жодне почуття не здатне так переходити в афект, як гнів. Нервова людина, розсерджена чим-небудь, довго продовжує сердитися, хоча часто не може навіть згадати, що її розсердило. У такому стані людина уже в усьому підшукує виправдувальні причини для свого безпричинного гніву.

14....Удар, завданий у гніві, може бути не тільки сильнішим того, яким його хотіла зробити людина, але навіть сильніше,ніж вона могла його зробити в спокійному стані. От чому так небезпечно віддаватися гніву з дітьми; розсерджена людина і сама не оцінює вагу і свої удари. При частому повторенні, гнів дуже зручно переходить у постійний органічний стан...

15.З почуття гніву, у поєднанні з уявленнямй й іншими відчуваннями ,відбувається безліч психічних почуттєвих станів:ненависть,обурення,помста,злість, жорстокість,тиранство і т.д.<…>

16.Хоча з почуття гніву виробляється багато таких душевних станів, що засуджуються мораллю, але саме по собі по­чуття гніву, так само як почуття любові, і не погані, і не гарні і можуть бути погані чи гарні, дивлячись на зміст тих уяв­лень, з якими вони зв'язані.Ненависть до зла таке ж достоїнство, як і любов до добра, і навпаки.<...>

18. Почуття доброти і ніжності протилежне почуттю гніву... Почуття доброти відроджується, саме тоді, коли душа випробовує, що в неї більше сил, чим стрімкості в її прагненні. Надмір сил, порівняно зі стрімкістю прагнень, відображається в душі почуттям доброти, ніжності і пестливості, що точно так само, як і почуття гніву, прагне індивідуалізуватися, зосередитися на якому-небудь окремому предметі і вилитися на нього<...>