Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Антропологія.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
809.98 Кб
Скачать

Глава VI

Уроджені прагнення

3. До... вроджених несвідомих прагнень варто віднести, по-перше, прагнення до індивідуального існування, куди відносяться як харчове прагнення, так і всі інстинкти індивідуального самозбереження; по-друге, прагнення до суспільного і родового існування, куди відноситься і статевий інстинкт; по-третє, прагнення до свідомої діяльності, що виражається насамперед тугою бездіяльності. Перші два роди прагнень ми можемо характеризувати назвою рослинних, тому що вони виходять з потреб рослинного організму, третій же рід властивий тільки істотам, обдарованим життям і тому прагнучим жити<...>

Прагнення до індивідуального існування — це потреба в їжі, сні, тілесних рухах, у волозі, повітрі, визначеній температурі, інстинкти самозбереження і самозахисту.

Глава VII

Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування

  1. Яким би не здавалося нам розумним прагнення до суспільства в людині і скільки б потім людина не вносила у це прагнення ясного розрахунку тих корис­тей,що витягає вона із громадського життя, але, вди­вившись уважно у факти, ми повинні визнати, що в основі цього прагнення до суспільства лежить природ­ний інстинкт, що діє в людині перш, ніж стають у неї можливими егоїстичні розрахунки. Тим більше це оче­видно, що той же інстинкт громадськості діє й у тварин...

  2. Аристотель, здається, перший назвав людину твари- ною суспільною, а за ним багато письменників повторю­- вали цю фразу. ...Ми повинні однак помітити, що... не тільки людина, але і багато тварин живуть суспільствами, а деякі — такими суспільствами, просторість і складний устрій яких мимоволі вражають саму людину.

З.Вже в першій частині нашої антропології, розглядаючи організми, ми знайшли два роди їх: організми одиничні й організми суспільні. Ми знайшли також, що орга­нізми суспільні такі ж самостійні явища природи, як і організми одиничні, і що походження як тих, так і ін­ших однаково невідомо і що організми суспільні тим відрізняються від організмів одиничних, що... члени організму…зв язані між собою не матеріальним зв язком,але умовами життя і розвитку.Ми знайшли,

що існування суспільних організмів можна вже помітити в царстві рослин, у тих дводомних , що, не будучи зв'язані між собою матеріально,проте необхідні один для одного, так що родове їхнє існування визначається сусідством двох екземплярів різної статі... До цього ж розряду явищ ми приліпили явища родини, роду, племен і рас — явища, загальні людині, тваринам і рослинам<...>

5. Звичайно прагнення до родового існування бачать тільки в одному, так названому статевому потягу, але це несправедливо. Звичайно, статевий потяг і статеві інстинкти самим очевидним образом сприяють до родового продовження існування, але не одні вони. З'єднання тварин у великі і стрункі суспільства ніяк не можна приписати одним статевим потягам, з яких також ніяк не можна вивести і турбот батьків про своє потомство. Безстатева робоча бджола може бути кращим доказом цього. ...Статеві потяги розвиваються у відомий період віку і проходять разом з ним, тоді як інстинкт громадськості проявляється набагато раніше появи статевих потягів і переживає їх. ...Інстинкт громадськості набагато ширше статевого інстинкту... статевий інстинкт є тільки один з видів інстинкту громадськості<...>

  1. ...Розбираючи явище інстинктивної материнської лю­бові в жінці, ми... не змішуємо її, з одного боку, з статевими інстинктами, а з іншого боку - уже з чисто людською любов'ю, не властивою тваринам.

  2. У материнській любові є тільки одне загальне з ста­тевими інстинктами, а саме те, що як материнська любов, так і статеві інстинкти виходять з органічної потре­би громадськості, що відчувається душею в різних фор­мах: і у формі прагнення різних статей друг до друга, і у формі материнської любові, і у формі прагнення до то­вариства, і у формі зближення істот одного роду без роз­ходження статі, і у формі потреби ласк. Що ж стосуєть­ся відмінності інстинктивної материнської любові,загальної всьому живому, від материнської любові жінки, то це розходження укладається в тім, що тоді як інстинктивна любов припиняється... материнська, чис­то людська любов, не знає собі межі<...>

10. ...Перше (харчове) прагнення з усіма своїми формами — голодом, спрагою, потребою дихання, прагненнями до визначеної температури, до світла, із всіма інстинктами самозбереження, — очевидно, призначено природою до збереження і розвитку одиничного організму, як рослинного, так і тваринного...

Друге прагнення — прагнення до громадськості, виходячи з тих же органічних станів, з яких виходять усі інстинкти,

справедливо не тільки у відношенні людини до інших людей, але й у відносинах людини до самої природи. Людина може противитися і її могутній вимозі буття, і руйнувати її розрахунки на силу її тілесних прагнень.

4. Прагнення жити чи прагнення до свідомої діяльності, тобто прагнення мислити, почувати, діяти, властиво, здається, не одній людині.

Ми бачимо, що і тварина, по задоволенні усіх своїх тілесних потреб, не залишається спокійною: вона доступно нудьзі, любить гратися, співати, виявляє явні ознаки цікавості, шукає ласки.

Чим вище порода тварини, тим прояви потреби свідомої діяльності помітніші.<...>

6.Але навряд чи є страшніше покарання для людини, як, задовільнивши усім її фізичним потребам, у той же час лишити її по можливості всякої психічної діяльності, повне позбавлення якої, на щастя, неможливо. Навряд чи може бути покарання важче одиночного відокремлення і без роботи, в американській в'язни­ці, чистій, теплій, при столі, зовсім не бідному. Віл, поставлений у таке положення, буде ще жиріти, але людина незабаром вдається в відчай і впадає в божевілля, якщо не знайде в самій собі джерела душевної діяльності.

  1. ...Одним із самих звичайних мотивів людських вчинків є відшукування так званих розваг, чи, іншими словами, матеріалів для психічної діяльності. Книги... карти... вечірки, прогулянки, іграшки всякого роду для малих і дорослих, вино, сон, нарешті, як останній засіб від нічого робити — усе це і безліч інших видів дозвілля не має в сутності іншого значення, як задоволення при­родженого людській душі прагнення до безперервної діяльності. Страшна і жалюгідна фраза убити час, що так часто чується,найкраще характеризує це корінне і велике прагнення душі. Людині так мало, здається, відпущено часу, а тим часом вона шукає всі­ляких способів убивати його. Чому ж людина так сердиться на час, якого у запасі в неї так небагато? Не на час сердиться людина, а тільки виражає цією фразою муки душі, нічим не зайнятої.

  2. Хто спостерігав над дітьми, той знає, що дитя щасливе не тоді, коли його забавляють, хоча воно і регоче, але тоді, коли воно зовсім серйозно займається захоплюючою його справою.

...І помітьте, що після веселощів діти неодмінно нудьгують і що за сильним сміхом майже завжди випливають сльози, тоді як самостійна діяльність залишає душу в нормальному, здоровому стані<...>

мабуть,призначено природою для збереження і розвитку родового і суспільного існування організмів<...>

12.Людина скрізь є для нас уже людиною, а не твариною, проте це не повинно нам заважати відрізняти в людині те, що спільне у неї з тваринами, від того, що складає її людську особливість. <...>

ІЗ....Тварина не усвідомлює світового значення тих інстинк­тів, яким воно задовольняє, людина помалу досягає до цієї свідомості... Психолог... повинний аналізом відрізнити, що в складних суспільних явищах належить самосвідомості людини і що - її тваринному інстинкту

15. ...Людина, як і тварина, повиніться голосу природи, але тоді як для тварин цей голос тільки спонукальні звуки, для лю­дини в міру її розвитку голос цей перетворюється в зрозуміле слово, а разом з тим і закон необхідності перетворюється в закон розумний, виконуваний тому, що він розумний, а не тому тільки, що йому не можна не коритися.