
- •Частина II Істотні властивості рослинного організму
- •1.Російська мова дуже логічно виражає сутність рослинних організмів самою назвою їх —рослини: вони ростуть, тобто збільшуються в обсязі і збільшуються в числі і — тільки...
- •Тварина, хоча росте і розмножується... Але у тварині, є ще процеси життєві, процеси почуття і руху...
- •Глава IV
- •Глава VIII м язи. М’язове почуття. Орган голосу
- •Глава XIII Звички і навички як засвоєні рефлекси
- •Глава XVI Участь нервової системи в акті пам'яті
- •Глава XV Моральне і педагогічне значення звичок
- •Призвіть до участі слух, змушуючи дитя уважно слухати те, що говорить ясно і голосно вчитель чи повторюють інші діти і зауважувати зроблені помилки.
- •Призвіть до участі дотик, нюх і смак, якщо предмети, які вивчаються... Це допускають.
- •Частина психологічна Глава хviii Перехід від фізіології до психології
- •Глава XX Увага: висновки
- •Глава XIX
- •Глава XXIII
- •15.Для цієї мети Неккер-де-Соссюр рекомендує не тільки вивчення географії по картах і креслення таблиць, синоптичних
- •Глава XXIV
- •9....Дитина... Повільно запам'ятовує предмет, що дорослим запам'ятовується з першого разу... Це... Пояснюється... Спочатку —повною відсутністю, а потім — нечисленністю слідів у пам'яті...
- •Глава XXV
- •10 Однак же... Усяка вправа довільного запам'ятовування (не запам'ятовування) вправляє владу нашої волі над нашою нервовою системою. Змушуючи себе завзято згадувати те чи інше,
- •Глава XXVI
- •9 В психофізичному процесі пам'яті розвивається сама здатність пам'яті, і при цьому так розвивається, що самий зміст пам'яті є мате-
- •Глава XXIX
- •...У пасивній уяві черпають собі матеріал і учений, і художник, і поет. Поширеною і швидкою діяльністю пасивної уяви обумовлюється не тільки дотепність, але і винахідливість...
- •Глава XXX
- •Глава XXXI
- •17.Але... Навколишня... Дійсність має найсильніший вплив на... Гру: вона дає для неї матеріал набагато різноманітнішии і дієвіший, ніж той, котрий пропонується іграшковим магазином...
- •Глава XXXV
- •4. ...Відсутність зору і навіть відсутність слуху і дарунка слова разом не заважають утворенню в людини дуже вірних понять про простір і час... З іншого боку, якщо ми уявимо
- •Глава XXXVI
- •Глава xliv
- •1....До душевних впливів на розумовий процес ми відносимо вплив... 1) зовнішніх почуттів, 2) уваги, 3) пам яті, 4)уяви, 5)
- •Не визнаючи безпричинних явищ... Людина в той же час найбільш дивним чином суперечить самій собі і своїй науці,визнаючи в самій собі свободу волі, тобто явище без причини...
- •Остання філософська система (гегелівська) знищує свободу волі, хоча і хоче спритним софізмом ухилитися від цього...
- •7.Але, визнавши загальну причинність законом, що не має винятків, ми прямо вийдемо на небезпечну і сумну дорогу східного фаталізму... Неминуче дійдемо до положення, що все
- •4. ...Тепер глянемо на самі ці протиріччя, що вводяться духом людини в розумовий процес.
- •4.Розум є плід свідомості; розум — плід самосвідомості,свідомістю володіють і тварини, але самосвідомістю володіє тільки людина...
- •12. Так... Ці великі протиріччя, внесені духом у процес мислення, могутньо рухали вперед і науку, і практичне життя людини.
- •4....Ми переконані, що... Наука... Визнає факт непоєднання духовних і матеріальних явищ...
- •11. Але якщо такий обов'язок виховання, якщо воно повинно, з одного боку, зірко стежити за тим, що відбувається в житті і науці, а з іншого боку - не захоплю захоплюватися тими захопленнями, що
- •13. Придивіться ж до дійсних характерів, що потрапляються вам на очі, вивчайте їх уважно, докладно, без всякої упередженої теорії, і ви побачите, як багато невірного в цих
- •...Сильний характер є не що інше, як велике і добре організоване зібрання слідів відчувань і виникаючих з них бажань.
- •.. Людині вроджене прагнення до волі, що проявляється в ній ще в дитинстві, при перших спробах стиснути пелюшками її довільні рухи.Кант... Прагнення до свободи…називає…
- •14.Та ж схильність до ліні розвивається і...Якщо дитя безперервно займають, забавляють і розважають... При цьому…виховується
- •19.Наслідування легко переходить у самостійну діяльність,
- •Глава V
- •1.Насамперед глянемо на те, для означення якого поняття вживаємо слово прагнення.
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Глава VIII
- •Філософи і психологи, що навіть відкидають свободу волі в людині (наприклад, Спіноза, Бен, Локк і ін.), проте визнають... Що людина може виховувати свої почуття...
- •Глава XI
- •Глава XXI
- •Глава XIX
- •Глава XXII
- •...Той, хто почуває себе сильним зробити все, не може випробовувати гніву...
- •Глава X X III
- •... Існування перешкод є необхідною умовою існування діяльності— такою умовою, без якої сама діяльність неможлива.
- •Глава XXIV
- •Глава XXVII
- •Глава X X I X
- •Глава XXVIII
- •Глава XXXII
- •Глава XXX
- •9. На підставі цих розумінь... Ми не поділяємо душу на області, але поділяємо душевні явища на ті відділи, на які вони самі собою розпадаються очевидно для усякої свідомості...
- •Глава XXXV
- •Глава XXXVI
- •12....Ми вказуємо... На необхідність розрізняти дії рефлекторні від дій довільних і між самими рефлексами розрізняти рефлекси,встановлені вже природою, від рефлексів, встановлених звичкою...
- •Глава XXXIII
- •7.Третє розходження полягає в тому, що у великій боротьбі всіх організмів за існування в людині, і тільки в ній одній, пробуджується антагонізм самої
- •Глава XXXIX
- •Особливо важливе значення цей наш розподіл бажань на реальні і формальні здобуває при переносі формальних бажань у реальну область прагнень тілесних.
- •Глава XXXVIII
- •1.Влада душі над тілом є факт, випробовуваний кожним з нас... Особливо таємничим... Здається те, що душа, істота нематеріальна, діє на матерію, на нервову систему.
- •Глава X l
Глава VI
Уроджені прагнення
3. До... вроджених несвідомих прагнень варто віднести, по-перше, прагнення до індивідуального існування, куди відносяться як харчове прагнення, так і всі інстинкти індивідуального самозбереження; по-друге, прагнення до суспільного і родового існування, куди відноситься і статевий інстинкт; по-третє, прагнення до свідомої діяльності, що виражається насамперед тугою бездіяльності. Перші два роди прагнень ми можемо характеризувати назвою рослинних, тому що вони виходять з потреб рослинного організму, третій же рід властивий тільки істотам, обдарованим життям і тому прагнучим жити<...>
Прагнення до індивідуального існування — це потреба в їжі, сні, тілесних рухах, у волозі, повітрі, визначеній температурі, інстинкти самозбереження і самозахисту.
Глава VII
Інстинктивні прагнення до суспільного і родового існування
-
Яким би не здавалося нам розумним прагнення до суспільства в людині і скільки б потім людина не вносила у це прагнення ясного розрахунку тих користей,що витягає вона із громадського життя, але, вдивившись уважно у факти, ми повинні визнати, що в основі цього прагнення до суспільства лежить природний інстинкт, що діє в людині перш, ніж стають у неї можливими егоїстичні розрахунки. Тим більше це очевидно, що той же інстинкт громадськості діє й у тварин...
-
Аристотель, здається, перший назвав людину твари- ною суспільною, а за ним багато письменників повторю- вали цю фразу. ...Ми повинні однак помітити, що... не тільки людина, але і багато тварин живуть суспільствами, а деякі — такими суспільствами, просторість і складний устрій яких мимоволі вражають саму людину.
З.Вже в першій частині нашої антропології, розглядаючи організми, ми знайшли два роди їх: організми одиничні й організми суспільні. Ми знайшли також, що організми суспільні такі ж самостійні явища природи, як і організми одиничні, і що походження як тих, так і інших однаково невідомо і що організми суспільні тим відрізняються від організмів одиничних, що... члени організму…зв язані між собою не матеріальним зв язком,але умовами життя і розвитку.Ми знайшли,
що існування суспільних організмів можна вже помітити в царстві рослин, у тих дводомних , що, не будучи зв'язані між собою матеріально,проте необхідні один для одного, так що родове їхнє існування визначається сусідством двох екземплярів різної статі... До цього ж розряду явищ ми приліпили явища родини, роду, племен і рас — явища, загальні людині, тваринам і рослинам<...>
5. Звичайно прагнення до родового існування бачать тільки в одному, так названому статевому потягу, але це несправедливо. Звичайно, статевий потяг і статеві інстинкти самим очевидним образом сприяють до родового продовження існування, але не одні вони. З'єднання тварин у великі і стрункі суспільства ніяк не можна приписати одним статевим потягам, з яких також ніяк не можна вивести і турбот батьків про своє потомство. Безстатева робоча бджола може бути кращим доказом цього. ...Статеві потяги розвиваються у відомий період віку і проходять разом з ним, тоді як інстинкт громадськості проявляється набагато раніше появи статевих потягів і переживає їх. ...Інстинкт громадськості набагато ширше статевого інстинкту... статевий інстинкт є тільки один з видів інстинкту громадськості<...>
-
...Розбираючи явище інстинктивної материнської любові в жінці, ми... не змішуємо її, з одного боку, з статевими інстинктами, а з іншого боку - уже з чисто людською любов'ю, не властивою тваринам.
-
У материнській любові є тільки одне загальне з статевими інстинктами, а саме те, що як материнська любов, так і статеві інстинкти виходять з органічної потреби громадськості, що відчувається душею в різних формах: і у формі прагнення різних статей друг до друга, і у формі материнської любові, і у формі прагнення до товариства, і у формі зближення істот одного роду без розходження статі, і у формі потреби ласк. Що ж стосується відмінності інстинктивної материнської любові,загальної всьому живому, від материнської любові жінки, то це розходження укладається в тім, що тоді як інстинктивна любов припиняється... материнська, чисто людська любов, не знає собі межі<...>
10. ...Перше (харчове) прагнення з усіма своїми формами — голодом, спрагою, потребою дихання, прагненнями до визначеної температури, до світла, із всіма інстинктами самозбереження, — очевидно, призначено природою до збереження і розвитку одиничного організму, як рослинного, так і тваринного...
Друге прагнення — прагнення до громадськості, виходячи з тих же органічних станів, з яких виходять усі інстинкти,
справедливо не тільки у відношенні людини до інших людей, але й у відносинах людини до самої природи. Людина може противитися і її могутній вимозі буття, і руйнувати її розрахунки на силу її тілесних прагнень.
4. Прагнення жити чи прагнення до свідомої діяльності, тобто прагнення мислити, почувати, діяти, властиво, здається, не одній людині.
Ми бачимо, що і тварина, по задоволенні усіх своїх тілесних потреб, не залишається спокійною: вона доступно нудьзі, любить гратися, співати, виявляє явні ознаки цікавості, шукає ласки.
Чим вище порода тварини, тим прояви потреби свідомої діяльності помітніші.<...>
6.Але навряд чи є страшніше покарання для людини, як, задовільнивши усім її фізичним потребам, у той же час лишити її по можливості всякої психічної діяльності, повне позбавлення якої, на щастя, неможливо. Навряд чи може бути покарання важче одиночного відокремлення і без роботи, в американській в'язниці, чистій, теплій, при столі, зовсім не бідному. Віл, поставлений у таке положення, буде ще жиріти, але людина незабаром вдається в відчай і впадає в божевілля, якщо не знайде в самій собі джерела душевної діяльності.
-
...Одним із самих звичайних мотивів людських вчинків є відшукування так званих розваг, чи, іншими словами, матеріалів для психічної діяльності. Книги... карти... вечірки, прогулянки, іграшки всякого роду для малих і дорослих, вино, сон, нарешті, як останній засіб від нічого робити — усе це і безліч інших видів дозвілля не має в сутності іншого значення, як задоволення природженого людській душі прагнення до безперервної діяльності. Страшна і жалюгідна фраза убити час, що так часто чується,найкраще характеризує це корінне і велике прагнення душі. Людині так мало, здається, відпущено часу, а тим часом вона шукає всіляких способів убивати його. Чому ж людина так сердиться на час, якого у запасі в неї так небагато? Не на час сердиться людина, а тільки виражає цією фразою муки душі, нічим не зайнятої.
-
Хто спостерігав над дітьми, той знає, що дитя щасливе не тоді, коли його забавляють, хоча воно і регоче, але тоді, коли воно зовсім серйозно займається захоплюючою його справою.
...І помітьте, що після веселощів діти неодмінно нудьгують і що за сильним сміхом майже завжди випливають сльози, тоді як самостійна діяльність залишає душу в нормальному, здоровому стані<...>
мабуть,призначено природою для збереження і розвитку родового і суспільного існування організмів<...>
12.Людина скрізь є для нас уже людиною, а не твариною, проте це не повинно нам заважати відрізняти в людині те, що спільне у неї з тваринами, від того, що складає її людську особливість. <...>
ІЗ....Тварина не усвідомлює світового значення тих інстинктів, яким воно задовольняє, людина помалу досягає до цієї свідомості... Психолог... повинний аналізом відрізнити, що в складних суспільних явищах належить самосвідомості людини і що - її тваринному інстинкту
15. ...Людина, як і тварина, повиніться голосу природи, але тоді як для тварин цей голос тільки спонукальні звуки, для людини в міру її розвитку голос цей перетворюється в зрозуміле слово, а разом з тим і закон необхідності перетворюється в закон розумний, виконуваний тому, що він розумний, а не тому тільки, що йому не можна не коритися.