КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ДЛЯ СЛУХАЧІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "МІЖНАРОДНЕ ПРАВО"

ВІДДІЛЕННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Укладач:

Проф. Крижанівський В.П.

ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для слухачів спеціальності "міжнародне право"

відділення післядипломної освіти

Затверджена на засіданні кафедри

30 Серпня 2010 року, протокол №1

Завідувач кафедри

____________________

Крижанівський В.П.

В.о. директора

Інституту міжнародних відносин

____________________

Копійка В.В.

Київ – 2010

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

"ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА"

Укладач:

проф. Крижанівський В.П.

Лектор:

проф. Крижанівський В.П.

Викладач:

проф. Крижанівський В.П.

Погоджено

з науково-методичною комісією

"____" _________________ 2010 р.

________________________

Підпис голови НМК Інституту

Навчальна дисципліна "Загальна історія держави і права" є традиційною складовою освітньо-професійних програм підготовки фахівців з вищою освітою юридичного профілю і належить до циклу нормативних дисциплін професійної підготовки за спеціальністю "міжнародне право".

Основною метою викладання дисципліни є формування у слухачів розуміння витоків сучасних форм державності і права у різних країнах світу, загальних тенденцій, логіки, характеру і особливостей розвитку державотворчого і правотворчого процесів від моменту зародження суспільно-політичної організації до новітнього часу.

Організація навчального процесу з дисципліни передбачає поєднання аудиторних занять (лекцій, семінарських занять та індивідуальних консультацій) з позааудиторною навчальною діяльністю слухачів на основі опрацювання рекомендованих джерел інформації та виконанням індивідуальних завдань самостійної роботи. Змістовий матеріал дисципліни умовно поділяється на два модулі. До першого з них входять теми , до другого - .

Оцінювання знань слухачів здійснюється, відповідно до принципів кредитно-модульної системи, за чотирибальною національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "не задовільно") та 100-бальною шкалою європейської системи ECTS. При цьому якість виконання індивідуального завдання самостійної роботи оцінюється в межах 25 балів, участь у дискусії на семінарському занятті – до 5 балів (5х2=10 балів), виконання підсумкових модульних контрольних робіт – у межах 25 балів (10+15=25 балів), відповіді на іспиті (письмова робота та усна співбесіда) – у межах 40 балів.

За результатами означених форм поточного контролю слухач може отримати протягом семестру до 60 балів

Слухач, який за результатами поточного семестрового контролю набрав менш як 20 балів, не допускається до складання підсумкового семестрового іспиту

Шкала оцінювання

Сумарна кількість набраних слухачем балів за семестр	Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А відмінно
85-89	добре	В добре (дуже добре)
75-84	добре	С добре
65-74	задовільно	D задовільно
60-64	задовільно	Е задовільно (достатньо)
35-59	не задовільно	FX не задовільно з можливістю повторного складання
1-34	не задовільно	F не задовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни