Тема 2.2 Екологічний стан окремих регіонів України

Самостійна робота № 8 Загальна характеристика екологічного стану території України.

Українські Полісся і Карпати (2 год.)

Питання 1 Загальна характеристика екологічного стану території України

В 1991 р. всю територію України було оголошено зоною екологічного лиха. Тоді ж спеціалісти-географи АНУ вперше розробили і склали карту стану довкілля за окремими ком-понентами природи. Карта підтверджує факт, що, справді, вся територія нашої країни, за ви-нятком невеликих окремих районів Карпат, Центрального Полісся, Полтавщини, східної Він-ниччини, характеризується як забруднена і дуже забруднена, а 15 % території належить до категорії «надзвичайно забруднені регіони з підвищеним ризиком для здоров’я людей і райо-ни екологічної катастрофи». В ці 15 % входить 30-кілометрова зона навколо ЧАЕС, південь Херсонської обл., зона, окреслена лінією Дніпропетровськ-Кіровоград-Кривий Ріг-Нікополь-Запоріжжя, район Донбасу.

У 1995-2002 рр. фахівцями було підготовлено комплекс екологічних карт України, на яких представлено інформацію про сучасний стан забруднення атмосфери, гідросфери і літо-сфери, показано демографічну ситуацію, пов’язану зі станом довкілля. Здійснено еколого-економічне зонування території з урахуванням техногенного навантаження на довкілля, стій-кості природного середовища, його екологічного потенціалу за регіонами України.

Вирішення проблеми поліпшення екологічного стану території України слід розпочи-нати насамперед із тих регіонів, у яких ситуація напруженіша й які мають найбільше соці-ально-екологічне значення для нашої країни. Такими регіонами визнано Донецько-Придніп-ровський, Поліський, Карпатський та Азово-Чорноморський із річкою Дніпро. В усіх цих ре-гіонах наявний цілий комплекс екологічних проблем, проте кожний із них має ще і свою власну головну проблему. В Азово-Чорноморському регіоні - це забруднення вод, у Донець-ко-Придніпровському - техногенне забруднення атмосфери і ґрунту, на Поліссі - наслідки ме-ліорації й осушування боліт, а також чорнобильської катастрофи, в Українських Карпатах – винищення, деградація лісів і полонин.

Особливу проблему для України становлять тверді побутові відходи. Їх кількість зрос-тає з кожним роком, а застосовувані методи знезараження й утилізації недосконалі порівняно з тими, що використовуються в інших розвинених країнах.

Питання 2 Українське Полісся

Перед Другою світовою війною Українське Полісся було одним із найблагополучні-ших регіонів Європи, славилося чистими лісами, річками, прекрасними озерами, грибами, рибою, дичиною, унікальними представниками рослинного, тваринного світу. Сьогодні По-лісся - регіон із найзагрозливішою екологічною ситуацією в Україні та Європі. Інтенсивне вирубування лісів, необґрунтовані обсяги осушення боліт і видобутку торфу, забруднення хі-мічними препаратами сільгоспугідь, промислові забруднення, негативні наслідки розробки гранітних кар’єрів і, насамкінець, жорстокий ядерний удар чорнобильської аварії призвели до критичного екологічного стану. В дуже напруженому екологічному стані перебуває Київське водосховище, донні відклади якого і біота забруднені радіонуклідами. Тому нагально не-обхідні природоохоронні заходи і зміни регіональної екополітики.

На Поліссі переважає сільськогосподарський напрям, хоч окремі райони, де видобува-ються корисні копалини - граніт, пісок, нафта, газ, торф, потерпають від негативного впливу гірничодобувної промисловості. Особливої шкоди завдають сотні кар’єрів, під час розробки яких відходять ґрунтові води, відчужуються великі площі ґрунтів, відбувається забруднення довкілля нафтопродуктами і газопиловими викидами (вибухові роботи).

Величезним лихом для Полісся стали науково не обґрунтовані меліорації, осушення боліт, що відігравали важливу роль регуляторів річкового стоку на значних територіях. Інтен-сивне осушування на Поліссі розпочалося з 1966 р. Спочатку за рахунок знищених боліт пло-ща сільгоспугідь збільшилася на 1,6 млн. га. Та вже до 1992 р. позитивний економічний ефект змінився на негативний - у тяжкому стані опинилися не тільки території осушених бо-літ, а й сільгоспугіддя в цілому: значні території втрачають родючість через дефляцію (віт-рову ерозію), підкиснення, водну ерозію.

Рівень ґрунтових вод понизився в середньому на 1,8-1,0 м. Близько 50 % малих річок стали жертвами необоротних змін режиму стоку, в багатьох річках істотно зменшилася кіль-кість риби, інших гідробіонтів. Порушились умови відтворення представників дикої флори, фауни, різко зменшилися площі боліт, багатство болотних видів рослин, тварин, триває вини-щення лісів.

Жахливого за своїми наслідками удару екосистемам Полісся завдала чорнобильська катастрофа.

Останнім часом Західному Поліссю, зокрема Шацькому національному паркові, почала загрожувати нова небезпека. В Білорусі, за 15 км на північ від парку, споруджується величез-ний Малоритський комбінат будівельних матеріалів. Один із його об’єктів – кар’єр завглибш-ки 35 м - спричинить загибель низки прекрасних озер цього краю, серед них - найбільшого в Україні озера Світязь (глибина до 60 м) і завдасть непоправної шкоди національному паркові.

Українське Полісся також потребує уваги, вироблення програми екологічного оздоров-лення та відновлення. Адже Полісся і Карпати - «легені» України.

Питання 3 Українські Карпати

Карпати - не тільки один із наймальовничіших куточків України. Це також один із най-значніших східноєвропейських оздоровчо-рекреаційних об’єктів, зона цінних лісових маси-вів, які очищують повітряний басейн над величезною частиною Східної Європи, - її «легені».

У Карпатах зосереджена третина лісових запасів України, лісистість території одна з найви-щих у країні - 53,5 %. Тут росте 2110 видів квіткових рослин (50 % генофонду рослин), бага-то цінних видів дерев і лікарських рослин.

Та протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі більших втрат унаслідок ді-яльності людини. Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення не тільки через лісо-розробки і надмірний випас худоби на більшості полонин, а й від хімічного забруднення, кис-лотних дощів, від діяльності великих промцентрів у містах Калуш, Стебник, Новий Роздол, Дрогобич, Бурштин, об’єктів Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії.

Збереження біорізноманітності Карпат - нагальна проблема. Структурні зміни в еконо-міці регіону мають передбачити посилення рекреаційного значення Українських Карпат для населення не тільки нашої країни, а й Центральної, Східної Європи, зменшення техногенного навантаження. Надзвичайно важливе міжнародне співробітництво всіх країн Карпатського регіону. Вельми перспективним є розвиток туризму в Карпатах, але туризму цивілізованого, з урахуванням екологічної стійкості рекреаційних зон і заповідних територій.

Для перевірки засвоєння матеріалу самостійної роботи № 8 необхідно усно відповісти на питання:

1 Назвіть на мапі України екологічно найчистіші райони і поясніть причини цього стану.

2 В яких регіонах нашої держави екологічна ситуація вважається критичною і чому?

3 Як можна охарактеризувати нинішню екологічну ситуацію в Україні?

4 Назвіть головні причини розвитку напруженої екологічної ситуації на Українському

Поліссі.

5 Які наслідки осушення поліських боліт?

6 Яка екологічна роль Карпатського регіону?

7 Як можна охарактеризувати екологічну ситуацію в Українських Карпатах?

8 Назвіть види людської діяльності – найсприятливіші і найперспективніші, на Вашу думку,

для Карпат.

Термін виконання – 1 тиждень.