3.3. Пластмаси на основі синтетичних полімерів

Основною складовою пластмас є полімер. Крім полімера, пластмаси можуть утримувати пластифікатори, для підвищення текучості розплаву і зниження температури твердіння, стабілізатори для зниження деструкції полімера, фарбники, наповнювачі.

Пластмаси, які не утримують наповнювачі, називають гомогенними, пластмаси з наповнювачами - гетерогенними.

Приклади ненасичених вуглеводів. Поліетилен - продукт полімеризації етилену - одержують трьома способами: при високому (більше 100 МПа), середньому (3500-7000 кПа) і низькому (100-600 кПа) тисках.

Винятково високі діелектричні властивості поліетиленів визначають їх широке використання для виготовлення кабельної ізоляції, а також радіо- телевізійних і телеграфних установок.

Поліетилен переробляється у вироби методами екстракції, лиття під тиском, пресування, вакуумним і пнемо-формуванням, а також методом гарячого напилення.

Поліпропилен - продукт полімеризації пропилена С — СН = Свикористовують для виготовлення волокон, плівок, труб для гарячої води.

Поліізобутилен - продукт полімеризації ізобутилену С = С(С)2. Він легкий і еластичний, як гума, дуже стійкий до кислот і лугів.

Полістирол — продукт полімеризації стирола = С — в промисловості також використовується як і поліетилен. Він водостійкий, відмінний діелектрик, хімічно інертний.

Фторопласт -4 білий порошок, який легко помпується. При нагріванні не розм'якшується і переходить з кристалічної в аморфну будову, при довшому нагріванні залишається твердим аж до температури розкладання (близько 415°С).

Полівінілхлоридні пластмаси. Полівінілхлорид одержують при полімеризації вінілхлориду СН2 — СНСІ. Після полімеризації полівінілхлорид (ПВХ) представляє собою білий порошок з високими ізоляційними властивостями, він стійкий проти кислот, лугів, не розчиняється в бензині.

Вінілпласт - жорсткий термопластичний матеріал на основі ПВХ з мо-дифікаторами (до 36 % хлорованого поліетилену, каучуку), випускається у вигляді профілів, листів, труб, плівок.

Пластикат - м'який матеріал на основі ПВХ, який утримує до 30 % плас-тифікаторів; відрізняється високою морозостійкістю (до -65°С)

Полімери вінілового спирту і його похідних. Полівінілацетат одержу¬ють при полімеризації вінілацетату ССООН = С; він представляє собою безкольорову скловидну речовину, яка має низьку теплостійкість, тому для виробів використовується мало і лише з наповнювачем.

3.4. Пластмаси на основі природних полімерів

Целулоїд відомий з 70-х років 18 ст., він представляє собою твердий розчин нітрату целюлози в камфорі.

Нітрат целюлози обробляють перемішуванням зі спиртовим розчином камфори, одержану масу фільтрують, проводять відсос спирту і пропускають через гарячі вальці, куди подаються також барвники (або освітлювачі для

одержання прозорого целулоїду) і заповнювачі (якщо потрібно).

Технічний целулоїд використовують для виготовлення шкал вимірювальних приладів, трикутників, кінострічок і т.п.

Галаліт. Галаліт готовлять на основі казеїну, який є продуктом обробки обезжиреного молока спеціальними ферментами або кислотами. Для одержання виробів з галаліту казеїн замішують на водних розчинах барвників або порошків з пластифікаторами, пресують в листи, затверджують формаліном і висушують.

Асфальтопекові пластмаси. Ці пластмаси є найбільш дешевими. Зв'язуючими матеріалами при їх виробництві є кам'яновугільні пеки, а наповнювачами - відходи бавовни, керамічного виробництва та ін. Це стійкі в воді і кислотах пластмаси. З них роблять акумуляторні баки, кислотостійкі труби і ємності, теплоізоляційні прокладки і т.д.